Що відбувається на молочному ринку?

11-квіт-2022

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Більше новин
ФАО: виробництво м'яса в світі впаде вперше за 20 років
16-трав-2019

Світове виробництво м'яса в 2019 році знизиться на 0,2% до 337 млн ​​тонн через поширення африканської чуми свиней (АЧС) в азійських країнах, йдеться в доповіді Food Outlook, підготовленій Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).

Скорочення випуску відбудеться вперше з 1996 року. У той час як виробництво м'яса птиці збільшиться на 2,8% до 128 млн тонн, м'яса ВРХ — на 0,7% до 72 млн тонн, а баранини — на 0,4% до 15 млн тонн, виробництво свинини зменшиться на 4% до 116 млн тонн.

«В результаті АЧС випуск м'яса свиней в Китаї скоротиться як мінімум на 10%, а м'ясної сектор країни в цілому — на рекордні 5% (4,3 млн тонн)», — йдеться в доповіді ФАО. Аналітики не виключають, що втрати поголів'я свиней в Китаї, який є найбільшим виробником, за рік може сягнути 30%. З серпня 2018 року, коли підтвердили перший спалах АЧС, в Китаї зафіксували вже 129 випадків зараження, в результаті чого до 23 квітня знищили понад 1 млн свиней. «Поширення хвороби у присадибних господарствах і використання харчових відходів у годівлі тварин роблять боротьбу з вірусом надзвичайно складним завданням», — констатують у доповіді.

У сусідньому В'єтнамі — п'ятому в світі виробнику свинини — вірус АЧС виявили в березні і він вже поширився в 29 провінціях. В результаті знищили понад 1,2 млн свиней. ФАО станом на початок травня оцінювало втрати країни значно нижче — в 89,6 тис. тварин. ООН рекомендувала В'єтнаму оголосити спалах АЧС національною надзвичайною ситуацією. Як говориться в заяві уряду В'єтнаму, у багатьох регіонах не вдалося виявити спалахи і безпечно знищити заражених свиней через брак коштів і місця, необхідного для поховання мертвих тварин. Вірус також підтвердили в Монголії і Камбоджі.

Скорочення виробництва свинини в Китаї на 10% і світового виробництва на 4% очікує і Іноземна сільськогосподарська служба Мінсільгоспу США (FAS USDA). «Не дивлячись на спроби стримати вірус, спалахи тривають, і з'являється все більше доказів, що Китай буде нездатний ліквідувати АЧС в короткостроковій перспективі», — зазначає FAS USDA в останньому звіті. Станом на кінець лютого поголів'я свиноматок в Китаї скоротилося на 19% до рівня лютого 2018-го. Це означає, що виробництво свинини в країні буде скорочуватися аж до 2020 року, вказують американські аналітики.

Світова торгівля м'ясом в цьому році додасть 4,8% або 35 млн тонн, основна частина збільшення припаде на зростання імпорту до Китаю, який складе 19-20%, прогнозує ФАО. «Очікуваний приріст світового попиту буде задоволений за рахунок зростання експорту з Бразилії, Євросоюзу, США, Таїланду, Індії та Аргентини», — оцінюють аналітики ФАО. Крім імпорту свинини також очікується різке зростання відвантажень птиці до Китаю, де через АЧС споживачі активно переходять на цей вид м'яса. В результаті, згідно з прогнозом FAS USDA, імпорт свинини в Китай в 2019 році збільшиться на 33%, а м'яса птиці — на 68%.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Детальніше
Урожай-2022: Україна намолотить 66 млн т зернових та олійних
30-трав-2022

Україна в 2022 році може зібрати близько 50 млн т зернових і 16 млн т олійних культур.

Такий прогноз зробили аналітики асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Згідно з оцінкою УКАБ, в 2022 році українські аграрії можуть зібрати наступний врожай зернових культур:

  • пшениця — 18 млн т (2021 р. — 32,2 млн т);
  • кукурудза — 25,7 млн т (2021 р. — 42,1 млн т);
  • ячмінь — 5,2 млн т (2021 р. — 9,4 млн т);
  • інші зернові культури — 1,4 млн т (2021 р. — 2,3 млн т).

«Тобто сукупний врожай зернових у 2022 р. становитиме близько 50,4 млн т в порівнянні з 86 млн т в 2021 р.», — прогнозують в асоціації. 

Щодо олійних культур, то в 2022 р. наступні очікування врожаю:

  • соняшник — 10,6 млн т (в 2021 р. — 16,4 млн т);
  • соя — 3,0 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т);
  • ріпак — 2,7 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т).

«Як видно з наведених даних, найнижчі теми зниження валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з відносно невеликою масою врожаю в комбінації з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання при експорті. Тому частина аграріїв збільшила посіви під даними культурами. Звісно, це значно нижчі показники, ніж минулого року, коли Україна отримала рекордний врожай, однак на це є об’єктивні причини. Валовий збір буде зменшено як за рахунок посівних площ, так і за рахунок врожайності», - зазанчає  Світлана Литвин, аналітики УКАБ.

За словами експертки, зменшення посівних площ відбулось за рахунок наступних факторів:

  • часткова окупація російськими військами частини територій України;
  • територіальна близькість до бойових дій;
  • неможливість здійснення посіву через заміновані поля та пошкоджену матеріально—технічну базу на територіях, що були звільнені.

«Водночас і врожайність очікується нижчою на 10% від середніх показників через недотримання всіх технологічних процедур. В будь-якому випадку вирощених зернових та олійних культур буде досить для задоволення внутрішніх потреб українців, а також для часткової реалізації на експорт», — вважає експерт. 

agroportal.ua

Детальніше
АЧС: нові випадки в Закарпатській та Волинській областях
28-серп-2017

З 21 серпня 2017 року в Україні зафіксували два нові випадки африканської чуми свиней.

У Закарпатській області в урочищі «Шаланківська гора» ТМР «Лісівник» (Виноградівський р-н) та в урочищі «Калина» лісомисливських угідь ДП «СЛАП» Іршава агроліс" (Іршавський р-н) виявили труп дикого кабана та провели відстріл дикого поголів’я.

Ще один випадок захворювання та падіжу свиней зафіксували у підсобному господарстві громадянина у с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області.

Дослідження проб у ДНДІЛДВСЕ* у м. Києві підтвердили діагноз — АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника.

*ДНДІЛДВСЕ — Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

PigUA.info за матеріалами www.consumer.gov.ua

Детальніше
Франція, Німеччина і Україна можуть разом нагодувати весь світ органічною продукцією
15-квіт-2017

Орієнтація України на виробництво органічної продукції зблизить вітчизняних виробників з європейськими і розширить експертні ринки у світі.

Про це розповів один із постійних міжнародних друзів України, колишній банкір і радник правління із сільськогосподарських питань банку «CréditAgricole», академік аграрних наук України та Франції Жан-Жак Ерве.

За словами експерта, шанси українських виробників у Європі посилить тільки продовження уніфікації європейських та українських стандартів органічної якості.

«У цьому контексті Україна робить фокус на органічну продукцію. Це не просто сучасний тренд, а одна і з важливих конкурентних переваг українських виробників. У Європі розуміють її цінність. Правильно, що зараз розпочався рух у бік посилення законодавства з виробництва органічних продуктів та зближення європейських та українських стандартів органічної якості. З одного боку, це посилить шанси виробників у Європі, а з іншого — розширить географію цієї української продукції у світі», — зазначає Жан-Жак Ерве.

Задля того, щоб іноземні інвестори ще більше повірили в український АПК, потрібно чіткіше їм показати, які результати приносять прийняті реформи. Одним з позитивних прикладів успішності реформ є збільшення експорту українських органічних продуктів до ЄС.

Розвиток вітчизняного органічного виробництва є одним з пріоритетних завдань Міністерства аграрної політики та продовольства України та закладено у стратегію розвитку АПК «3+5».

MilkUa.Info за матеріалами AgroPolit

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок