Що відбувається на молочному ринку?

11-апр-2022

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Читайте также:
ВАР спільно із USAID-АГРО проаналізували законодавство щодо ліцензування експорту сільськогосподарських товарів у 2022 році
16-июня-2022

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

  • Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
  • М’ясо курей свійських;
  • Яйця курей свійських;
  • Велика рогата худоба, жива;
  • М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
  • М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
  • Просо;
  • Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

  • Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
  • Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
  • Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
  • Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
  • Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

  • Невідповідності поданих документів законодавству України;
  • Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
  • Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
  • Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
  • Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
  • Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org

Узнать подробнее
Великобритания: скандал из-за фальсификации мяса
20-февр-2018

Одного из крупнейших поставщиков мяса в Великобритании подозревают в продаже импортированного мяса, как продукта отечественного производства в дорогие рестораны и гостиницы по всей территории страны, об этом сообщает Daily Mail.

В прошлом месяце компания была вынуждена остановить все поставки из-за подозрений в «серьезном несоответствии» правилам поставки пищевых продуктов королевства.

Russel Hume — официальный поставщик говядины, курятины, свинины, баранины и стейков в сеть пабов Wetherspoon, рестораны Джейми Оливера, сеть отелей «Hilton», пабы «Greene King», школы и дома престарелых. После проверки Агентства пищевых стандартов Великобритании обнаружило определенные «неточности» сроков использования продукции. Расследование вышло на новый уровень, когда один из сотрудников компании обвинил Russel Hume в фальсификации мяса иностранного происхождения, как британского ради собственной выгоды.

«Импортируемая продукция, в среднем, на треть дешевле, чем британская, поэтому это дает возможность увеличить прибыль на 30%», — сообщает одно из ведущих СМИ страны.

По данным СМИ, мясо импортировали из Ботсваны, Намибии и Австралии прежде чем обозначить его как продукт, который изготовлен в Великобритании.

PigUA.info по материалам euromeatnews.com

Узнать подробнее
В Минагрополитики обсудили состояние реализации проектов ФАО в Украине 2017 года и планы на 2018-2019 годы
22-дек-2017

20 декабря состоялась встреча под председательством заместителя Министра аграрной политики и продовольствия Украины Елены Ковалевой с представителями Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН (ФАО) с целью обсуждения текущих проектов, реализуемых с участием ФАО в Украине и планов на 2018-2019 годы.

В ходе встречи представители ФАО подробно рассказали о ходе выполнения и результаты каждого из действующих проектов на территории Украины. Кроме того, была представлена политика ФАО касательно коммуникаций с общественностью и партнерами, четко определив официальные каналы информирования.

Следующие два года в Рамочной Программе сотрудничества работа будет акцентирована на ветеринарных и фитосанитарных аспектах, гармонизации стандартов на пищевые продукты, разработки норм и правил, регламентирующих гигиенические требования к переработке пищевых продуктов, рекомендации по соблюдению стандартов, в том числе в рыбном хозяйстве; поддержку малых хозяйств; развитиея аквакультуры и прослеживаемости происхождения водных биорерсурсов; поддержку сельскохозяйственной кооперации; восстановление лесных ландшафтов; устойчивое управление земельными ресурсами; вопрос сельскохозяйственной переписи; разработку и внедрение программ школьного питания с привлечением местных фермеров.

«Направления сотрудничества ФАО и Украины на следующие два года станут логическим продолжением работы, проведенной в течение 2016−2017 годов и направлены на достижение двух региональных целей ФАО — по содействию развития рынков и усиления способности малых и средних сельскохозяйственных производителей. Новацией станет большее внимание к агроэкологическим вопросам и влияния изменений климата на сельское хозяйство», — отметила заместитель Министра Елена Ковалева.

В конце встречи участники высказали предложения по дальнейшему сотрудничеству в определенных вопросах и договорились о следующих встречах с рабочими группами проектов.

Справка:

Проекты ФАО, которые реализуются, предусматривают:

— продовольственную помощь в форме с/х в Донецкой и Луганской областях;

— поставка семян на территорию, пострадавшую в результате конфликта на востоке Украины;

— комплексное управление природными ресурсами и борьбу с деградацией почв в степной и лесостепной зонах Украины;

— техническую поддержку и поддержку политики Минагрополитики с целью реализации Стратегии развития сельского хозяйства и сельских районов;

— координацию национальной системы продовольственной безопасности для продуктов рыболовства в Украине для движения в направлении гармонизации с Европейским Союзом;

— поддержку статистики в сельском хозяйстве Украины;

— поддержание технического и законодательного потенциала для адаптации и смягчения последствий изменения климата;

— укрепление потенциала национальной службы фитосанитарного контроля;

— сохранение и развитие поголовья крупного рогатого скота.

— содействие эффективному диалогу в Украине в секторе мясных продуктов;

— поддержку развития ассоциаций в агробизнесе Украины;

— снижение рисков и повышение осведомленности о АЧС: Фаза ІІ;

— поддержку развития сельскохозяйственных кооперативов;

— поддержку украинского экспорта.

Пресс-служба Минагрополитики

Узнать подробнее
Евразийский Экономический Союз вносит изменения в ветеринарный контроль
31-июля-2017

На прошлой неделе стало известно об изменениях в ветеринарном контроле на территории Евразийского Экономического Союза (ЕаЭС) и в продаже запасов интервенционного фонда.

Ветконтроль в ЕаЭС вносит изменения в документ о таможенном контроле в ЕаЭС. В целом, для импортеров и экспортеров по большому счету ничего не меняется — в документ внесли уточнения и добавили новые определения.

Ветеринарные сертификаты должны быть оформлены на русском языке, а также на языке страны-экспортера и/или английском языке. Каждая партия ввозится на территорию ЕаЭС с разрешением и со своим ветсертификатом. У каждой партии товаров будут проверять документы на безопасность и электронный ветеринарный сертификат, документы на ввоз, вывоз или транзит и соответствие этих документов Единым ветеринарным требованиям.

Товары должны сопровождаться бумажным ветеринарным сертификатом или номером электронного ветеринарного сертификата все время транзита ЕаЭС.

Среди изменений также есть определение электронного ветеринарного сертификата и электронной подписи.

Публичное обсуждение изменений продлиться до 22 августа.

milkua.info по материалам Milknews

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок