Урожай-2022: Україна намолотить 66 млн т зернових та олійних

Представники влади під час  робочої зустрічі обговорили завдання щодо захисту прав споживачів та очищення ринку від фальсифікованої продукції.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Питання запобігання обігу фальсифікованої продукції, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення обговорювались  5 лютого, під час наради, яка проходила за участю Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, її заступників, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, заступника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенка, Голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської та голови ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислави Миронової.

Під час зустрічі були позитивно відзначені проміжні результати проєкту «СТОП Фальсифікат» та підкреслена необхідність об'єднання зусиль з метою захисту прав споживачів та очищення ринку від фальсифікованої продукції.

Так, були визначені першочергові завдання, серед яких:

розробка спільної стратегії пошуку недобросовісних виробників фальсифікованих харчових продуктів;

• продовження роботи з удосконалення діючого законодавства з метою підвищення ефективності боротьби з фальсифікатом;
• організація виявлення фальсифікаторів та порушників харчового законодавства через системи термінових повідомлень із залученням підрозділів Національної поліції;
• створення спільної комісії та проведення додаткових досліджень якості та безпечності різних видів харчових продуктів, особливо молочних та м’ясних, де існує найбільший відсоток фальсифікації;
• проведення рейдів спільно з відповідними підрозділами Національної поліції в місцях стихійної торгівлі з метою вилучення та послідуючого проведення розслідування походження товару, лабораторного аналізу його складу, походження поліграфії зовнішнього пакування тощо.

Учасники наради підкреслили, що всі заходи мають бути прозорими, а отримані результати — доведені до громадськості.

Розширення географії експорту харчових продуктів, приєднання України до системи HUB для обміну електронними фітосанітарними сертифікатами, імпорт харчових та дієтичних добавок, боротьба з фальсифікацією харчових продуктів. Такі пріоритетні напрямки співпраці були визначені спільно Держпродспоживслужбою та Американською торговельною палатою в Україні (Палата).

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька наголосила, що постійна комунікація та діалог дозволяють Службі краще допомагати бізнесу.

«Я вдячна Американській торговельній палаті за спільну роботу та можливість відкритого обговорення актуальних для бізнес-спільноти питань. Держпродспоживслужба докладатиме максимальних зусиль для вирішення пріоритетних завдань, які ми обговорюємо з Палатою, розвитку міжнародної співпраці та створення сприятливого бізнес-клімату в Україні», — підкреслила Владислава Магалецька.

Протягом останніх шести місяців члени Комітетів Палати з питань агропромислового комплексу, насінництва, харчової промисловості, споживчих товарів, роздрібної торгівлі та електронної комерції, телекомунікацій неодноразово зверталися до Держпродспоживслужби з проблемними питаннями, які в них виникали.

«Хочемо відзначити професійний підхід та змістовний зворотній зв'язок щодо низки проблемних питань та, зокрема, шляхів їх вирішення. Сподіваємося, що двостороння комунікація та оперативне реагування у межах відповідної компетенції, а також спільне напрацювання дієвих механізмів регулювання у рамках відповідних робочих груп допоможе підтримати компанії та сприятиме покращенню умов для ведення бізнесу», — наголосив Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні.

Розвиток української економіки та підтримка бізнесу є важливими завданнями в роботі Держпродспоживслужби.

22 листопада, були проведені загальні збори учасників ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР), у ході яких сільгоспвиробники обговорювали основні проблеми аграрного сектору та можливі шляхи їх вирішення.

Однією з найважливіших тем для обговорення стали земельні питання. Аграрії підкреслили неготовність України до негайного відкриття ринку землі з 1 січня 2019 року.

Іншою важливою темою став пошук справедливого механізму оподаткування аграрної галузі.

Поговорили про боротьбу ВАР за повернення відшкодування ПДВ при експорті олійних та наслідки від прийняття сумнозвісних «олійних правок» наприкінці минулого року. Також мова зайшла за зниження ставки податку на додану вартість для деяких видів сільськогосподарської продукції.

Крім того, учасники ВАР висловили стурбованість поширенням тіньового ринку сільгосппродукції в Україні через зростання частки «одноосібників», які не сплачують податків до бюджету. Податкове навантаження на легально оброблювальний 1 га товарної сільгоспземлі становить понад 2000 грн, в той час як «тіньові фермери» платять до 100 грн з 1 га. В результаті аграрії, які працюють офіційно, втрачають свою конкурентоспроможність на ринку прав оренди.

Для того, аби сприяти максимальній легалізації аграрного ринку ВАР розробила відповідний законопроект, який покликаний сприяти рівномірній сплаті податків сільгоспвиробниками.

Іншим не менш важливим питанням для обговорення стали проблеми в роботі «Укрзалізниці», через які аграрії по всій країні не можуть забезпечити планове відвантаження вантажів та нерідко зривають зовнішньоекономічні контракти. Це у свою чергу призводить до значних збитків як самих аграріїв, так і негативно відображається на об'ємах експорту української аграрної продукції.

Також учасники ВАР поговорили про недосконалий механізм державної підтримки аграрної галузі, за якого дотації отримують або найбільші агрохолдинги, або лишаються невикористаними у бюджеті. Так, станом на 1 листопада 2018 року програми держпідтримки були виконані лише на 25,7% — з виділених 6,354 млрд грн фактично виплачено 1,638 млн грн.

Аграрії поговорили про проблеми завищених цін на добрива на вітчизняному ринку та механізми захисту від рейдерства. Зокрема, ВАР розповіла про результати роботи охоронної компанії «Гайдамаки», створеної у листопаді 2017 року задля захисту членів ВАР від рейдерських нападів.

За результатами проведених зборів було прийнято рішення щодо спрямування офіційних звернень від українських обласних рад до голів держави з приводу усіх обговорених питань, в яких буде висвітлена позиція вітчизняного аграрного сектору.

uacouncil

В Україні високий потенціал галузей ІТ та агро. Тож необхідно працювати над поєднанням цих двох перспективних з точки зору бізнесу галузей та побудувати між ними синергетичну взаємодію.

Про це пише у своєму блозі на НВ Юрій Петрук, голова асоціації AgTech Ukraine.

«Зараз Україна реально має шанси стати агротехнологічним хабом світового масштабу. У нас є розумні люди з хорошою експертизою в технологіях, ми вирощуємо більше 70% із переліку сільгоспкультур, які котируються на біржі. До того ж у нашій країні представлені агровиробники всіх розмірів — від фермера, що вирощує 2 га малини, до величезних агрохолдингів із земельним банком понад 800 тис. га. І гарна новина в тому, що ми можемо бути провайдером технологій для таких аграріїв по всьому світу і ця ніша ще практично вільна», — зазначає Юрій Петрук.

«Як Україна представлена у темі агро на світовому ринку? Сьогодні на світовому агроринку Україна є одним із найбільших експортерів зернових та олійних культур, також ми займаємо почесні місця у рейтингах експорту іншої агропродукції. Але торгуємо при цьому переважно сировиною та продуктами низького ступеня переробки. Що зменшує потенційну маржинальність бізнесу.

І тут є вікно можливостей для ефективної взаємодії з технологічними компаніями. По-перше, потрібно розвивати технології для переробної галузі, які дозволять підвищити експортну виручку та дадуть можливість замінити іноземне обладнання вітчизняним. По-друге, хотілося б, щоб у перспективі 10 років Україна перетворитися з експортера сировини на експортера технологій з високою інтелектуальною доданою вартістю», — підкреслює експерт.

За його словами, вже сьогодні українські компанії продають за кордон GPS-обладнання (BITREK, IT-lynx), автопілоти та системи паралельного водіння (FieldBee), дрони (Kray Technologies, DroneUA), програмне забезпечення (eFarmer), бібліотеки для картографії (LeafLet) та різноманітні сенсори (SkokAgro). Вони надають послуги обробки даних (Cropio, AgriEye) та працюють над розробкою безпілотних тракторів і сервісів обробки геопросторових даних разом із великими міжнародними корпораціями.

«А стартапи розробляють справжні технології майбутнього. Такі як флоти дронів для обприскування промислових посівів, барабанні теплиці для прискорення вирощування продукції, генератори води з повітря, системи аналітичної підтримки прийняття рішень», — зауважує Юрій Петрук.

На його думку, наступний рік для агросектору в Україні має бути насиченим, і для цього є цілий ряд причин. «Так, наприклад, кілька міжнародних корпорацій прийняли рішення завезти до нашої країни свої інноваційні бізнеси та R&D департаменти. Крім того, на наш ринок молодих проектів почали звертати увагу серйозні венчурні інвестори — Syngenta Ventures, Google Ventures, фонди з Польщі, Франції та Великобританії.

Є плани побудови в Україні централізованої системи метеостанцій для сільського господарства та розширення існуючих мереж GNSS RTK для підвищення точності GPS-навігації техніки та чіткої роботи систем автопілотування.

Наступного року вийдуть на стадії промислового випробування багато українських проектів з виробництва сенсорів. А це означає підвищення доступності даних технологій для аграріїв і появу внутрішньої конкуренції", — зазначає експерт.

Він підкреслив, що в українських аграріїв поступово формується розуміння переваг використання програмних продуктів у своєму бізнесі на різних рівнях. «Це означає, що ринок стає більшим і відкривається для нових рішень та розширення функціоналу вже існуючих. Відповідно і розробники поступово розвивають свої продукти та будують більш цілісну для споживача екосистему.

Поступово збільшується кількість людей, яким цікаво створювати проекти у сфері агро. При цьому, у стартапів зростає рівень підготовки та професійної експертизи. За останній рік декілька українських проектів потрапили до міжнародних акселераторів і вийшли на зарубіжні ринки. Наприклад, KRAY Technologies, Avision Robotics, AgriEye, BIOsens, Water Cloud. А це означає, що тепер вони можуть ділитися цим цінним досвідом.

Також цього року декілька великих агрохолдингів завершили цикл випробування технологій точного землеробства у промислових масштабах. Більшість з них уже змогли побудувати інтегровану систему від картування ґрунтів до диференційованого висіву та внесення добрив. І якщо результати після завершення сезону покажуть готовність компаній до масштабування цього досвіду, то варто очікувати підвищення платоспроможного попиту на весь спектр технологій та сервісів точного землеробства», — зазначає Юрій Петрук.

milkua.info