Англія впроваджує новий кодекс благополуччя свиней

13-вер-2019

Департамент навколишнього середовища, продовольства та сільських справ Сполученого Королівства (Defra) оприлюднив нові вимоги щодо благополуччя свиней.

Серед нововведень кодексу: покращені практики щодо запобігання канібалізму, не використовуючи купірування; деталізовані поради виробникам з біобезпеки на підприємстві, дій на випадок непередбачуваних ситуацій та використання антибіотиків; керівництво з оцінювання стану здоров’я та благополуччя свиней та поради щодо того, як поліпшити стан свиноматки та поросят під час опоросу.

Нові вимоги відносяться у першу чергу до Англії, проте влада країни очікує що і господарства Шотландії, Вельсу та Північної Ірландії будуть максимально їх дотримуватися.

Це вже 3-й кодекс благополуччя тварин, оновлений у країні. Перший стосувався курей м’ясних порід та був оновлений у березні 2018-го року, а другий — курей яєчних порід, оновлений у серпні 2018-го.

«Як людина, що утримувала свиней усе своє життя, я пишаюся тим, що Великобританія йде шляхом покращення благополуччя тварин — не залежно від того, які міри приймаються: чи заборона тримати свиноматок у замалих загонах, чи збільшення строку позбавлення волі за жорстоке поводження з тваринами», — прокоментував Міністр із захисту тварин Зак Голдсміт.

Посадовець також зазначив, що при розробці кодексу використовувалися найновіші наукові та ветеринарні дослідження.

PigUA.info за матеріалами globalmeatnews.com

Більше новин
Євросоюз відкриватиметься для експорту української свинини до двох років
29-груд-2022

2022 рік став особливим – є значні послаблення з боку ЄС щодо експорту продукції з України. В тому числі є певне розуміння, що це може бути і продукція свинарства, що раніше навіть особливо не обговорювалося.

Про це заявила президент асоціації «Свинарі України» (АСУ) Оксана Юрченко.

«Ми з експертами і ветеринарною службою працювали над тим, аби попередньо були вже готові «драфтові» опитувальники для підприємств, які хочуть перевірити, наскільки вони відповідають вимогам регламентів ЄС», – зазначила вона.

Низка переробників, які зацікавлені в експорті свинини, проштудіювали ці опитувальники, щоб оцінити, що їм треба відшліфувати, аби довести свою відповідність.

«Наступного року у співпраці з міжнародними організаціями ми започаткуємо неофіційні аудити для підтримки таких виробників. Наразі маємо чотири підприємства», – наголосила Оксана Юрченко.

За оцінками АСУ, Євросоюз відкриватиметься для експорту вітчизняної свинини до двох років, і це не песимістичний сценарій.

Тим часом просуваються офіційні погодження міжнародних сертифікатів на експорт свинини із В’єтнамом і Гонконгом, додала Оксана Юрченко.

«Але наразі це не дуже актуально, бо морські шляхи закриті, а інша логістика для виробників фінансово недоцільна», – уточнила пані Юрченко.

agrotimes.ua

Детальніше
Найбільше на переробку надходить молока екстраґатунку
09-лют-2022

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info

Детальніше
Прогноз: Частка енергоресурсів у структурі майбутнього врожаю сягне 40%
25-лист-2021

Частка енергоємних ресурсів у структурі врожаю 2022 р. може досягти 40%, якщо ціни на електроенергію та природний газ надалі не «охолодяться».

Таку думку висловив радник із стратегічного розвитку президента асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа у коментарі UBR.ua.

"Незважаючи на те, що у 2020 році в середньому у вітчизняних сільгосппідприємств витрати безпосередньо на закупівлю е/е та газу становили лише 11-12% від собівартості продукції, загальна частка енергоносіїв у собівартості досягала 30%", - зазначив він.

Володимир Лапа пояснив, що за підсумками 2020 року ще 20% у загальній ціні виробництва припадало на мінеральні добрива, де ціни «безпосередньо корелюють із вартістю газу», який займає левову частку у виробництві міндобрив.

Тому, за словами експерта, 2021 року загальна частка енерговитрат агрокомпаній може зрости з 30% до 35%. Відносно невисоку оцінку зростання можна пояснити тим, що частину обсягів енергоресурсів підприємства закуповували ще до суттєвого збільшення їх цін цієї осені.

Володимир Лапа нагадує, що згідно з даними Держстату, ціни на продукти у вересні цього року виявилися вищими за показники минулого вересня на 14,3%.

При цьому основним фактором зростання для груп товарів, що найбільше подорожчали, — цукру (88%) і соняшникової олії (72%) — стала кон'юнктура зовнішніх ринків. Значно, на 61%, зросли в ціні й яйця, проте тут відіграло роль вимушене скорочення їхнього внутрішнього випуску у 2020 році через збитковість виробництва.

Наводячи приклад ці дані Володимир Лапа пояснює, що ключовими факторами, що впливають на зміну ціни більшості продуктів в Україні, крім енергоносіїв, також є:

— вартість аналогічних товарів за кордоном, оскільки «ціни в Україні фактично «прив'язані» до світових через значні обсяги експорту та імпорту»;

- Насиченість внутрішнього ринку України.

 

Детальніше
Виробництво яєць в Україні продовжує падіння
29-бер-2021

Показники 2021 року не дають втішних прогнозів для галузі виробництва яєць. Негативна динаміка спостерігається впродовж тривалого часу.

У січні-лютому 2021 року в Україні виробили 2,1 мільярди яєць. Це на 16% менше, аніж за аналогічний період минулого року.
Зокрема, сільгосппідприємства виробили 1,2 мільярди яєць, що на 23,4% менше, як порівняти з показником за січень-лютий 2020 року.
У господарствах населення за два місяці цього року виробництво яєць скоротилося на 1% – до 783,8 мільйонів.

Негативна динаміка у галузі виробництва яєць спостерігається вже тривалий час. Коли та за яких умов ситуація буде покращуватися – наразі невідомо.

agro.24tv.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок