Найбільше на переробку надходить молока екстраґатунку

09-лют-2022

За підсумками 2021 року, на молокопереробні підприємства надійшло 3 млн 197,8 тис. т молока, що на 8,9% менше, ніж у 2020-му. При цьому частка молока від промислових ферм в 4,5 рази перевищує обсяг поставок з присадибного сектору, а екстра-ґатунок у структурі поставок на 10% обігнав показники минулого року.

Про це повідомляє Яна Лінецька, аналітик Асоціації виробників молока.

В структурі переробленого молока-сировини 3 млн 31,9 тис. т (-7,8%) було закуплено, 148,1 тис. т (-26,9%) надійшло на давальницьких засадах та 17,8 тис. т (-11,6%) було власновиробленою сировиною.

Як бачимо, основним джерелом поставок молока-сировини є його закупівля. Традиційні два джерела — сільськогосподарські підприємства (МТФ) та господарства населення (ОСГ) — минулоріч розподілилися за такою пропорцією пропозиції молока: 81,7% від МТФ та 18,3% від ОСГ.

До прикладу, п’ять років тому МТФ забезпечували 68,5% всього поставленого молока, а господарства населення — 31,6%.

Такі суттєві зміни пропорцій обумовленні змінами до вимог харчового законодавства в контексті виробництва молочних продуктів та показників безпечності молока-сировини, а також зниження виробництва молока в присадибних господарствах.

Загалом минулого року було закуплено 2 млн 477,9 тис. т (-3,1%) молока від сільськогосподарських підприємств та 544 тис. т (-24,4%) від господарств населення.

Показники безпечності промислового молока, яке поступило на молокопереробні заводи, у 2021-му році продовжували рости. Найбільше молока було поставлено саме екстра ґатунком — 39,3%, або 973,2 тис. т, що на 10% більше, ніж у 2020-му році та у 2,2 рази більше, ніж п’ять років тому у 2017-му.

Обсяги поставок вищого ґатунку зросли з 34,2% до 35,3% в порівнянні з 2020-м та склали 874,7 тис. т. Молока першого ґатунку було закуплено на 20,9% менше, ніж у 2020 році — 613,6 тис. т, або 24,8% у загальній структурі.

Досить цікава ситуація зі статистикою поставок молока від населення. Зростання вищого ґатунку, яке декларували минулого року, цьогоріч показало себе з іншого боку. Різко впали його обсяги: з 1,6 тис. т до 665 т. Хоча, ще минулого року зростання було з 822 т до 1,6 тис. т. Обсяг першого ґатунку зменшився на 25,6% — до 435,8 тис. т. Хоча 2020-го спостерігалося його зростання у п’ятикратному розмірі. Поставки другого ґатунку зменшилися на 19,6% — до 108,5 тис. т, а в 2020-му на цілих 81%.

Ймовірно, молоку, яке надходило від населення, намагалися прописати за більш високий ґатунок, а цьогоріч вирівнювали «строкату статистику».

Загалом 2022-ий рік розпочався з досить активного обговорення проблематики молочної галузі в усіх політичних та бізнесових колах. І за неповні два місяці було напрацьовано цілу низку ініціатив щодо виходу галузі із кризи та розвитку молочного скотарства та молокопереробної галузі, які досить тривалий час відкладалися.

Так званий «антикризовий пакет» включає в себе низку важливих заходів. Зокрема: необхідність термінових змін до ЗУ «Про внутрішню торгівлю» для встановлення справедливих торгівельних практик на ланцюжку виробник-переробник-мережа та регулювання торгівельної націнки на соціально значущі продукти; зниження ставки ПДВ на продукти харчування «від лану до полиці» для підтримки купівельної спроможності споживачів та попиту вітчизняний набіл — за прикладом кращих практик ЄС; спеціальне розслідування та обмеження неконкурентного імпорту молочних продуктів до України; розширення програм держпідтримки молочної галузі для модернізації основних засобів, розбудови, підвищення виробництва молока-сировини та протидії сірому ринку і фальсифікату тощо.

Сподіваємося, наміри переростуть у реальні кроки, а не залишаться деклараціями на папері.

milkua.info

Більше новин
Щодо випадків АЧС в Закарпатській області
25-лип-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області в урочищі "Яновець" ДП Мокрянське ЛМГ Тячівського району та в урочищі "Рушник" Верхньоволовецького держлісгоспу Воловецького району Закарпатської області було виявлено трупи диких кабанів.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 21.07 та 22.07.2017 було виявлено ДНК вірусу африканської чуми свиней (АЧС) (звіти про результати дослідження № 005800 п.м./17 від 21.07.2017 та № 005823 п.м./17 від 22.07.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації випадків АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Тячівській та Воловецькій районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду. На 26.07.2017 заплановано проведення засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Закарпатській обласній державній адміністрації.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Як жилося українському свинарству у 2021-му?
28-груд-2021

Майже половину 2021-го закупівельні ціни на свиней забійних кондицій поступалися минулорічним. Лише у кінці року середня цьогорічна позначка «наздогнала» торішню — 44,5 грн/кг з ПДВ. Це сталося завдяки вищим цінам у другій половині року — середня ціна за кілограм свинини у липні-грудні склала 46,3 грн/кг, що на 8,6% вище ніж у першому півріччі та на 4,4% вище ніж у відповідний період 2020-го.

Витрати на виробництво свинини, навпаки, не лишилися на рівні минулого року. До істотного здороження кормових культур, яке завдало чималого удару по виробниках свинини у першій половині 2021-го, у другій половині року додалося зростання тарифів на енергоносії, зокрема природний газ та електроенергію. Новий урожай приніс нетривале полегшення, адже у жовтні-листопаді основні сільгоспкультури були на 6–24% дорожчими, ніж рік тому, без урахування ПДВ. Тож промислове вирощування свиней у першому-третьому кварталах 2021-го обійшлося на 16–25% чи 5-7 грн/кг в середньому дорожче порівняно з відповідними витратами минулого року.

«Стриманість» цін на вітчизняному ринку свинини обумовила більша пропозиція як з боку внутрішнього виробництва, так і з боку надходження імпортної м’ясної сировини. Так, вже за 11 місяців 2021-го cільськогосподарські підприємства реалізували на забій майже стільки ж, скільки забили за весь 2020-й — 4,74 млн гол. чи 524,2 тис. т живою масою, що +13,8% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.

Імпортні поставки охолодженого та мороженого м’яса свиней цьогоріч також встановили низку рекордів ще до кінця року. Так, вичерпання квот у кінці літа лише незначно стримало потік дешевшої імпортної свинини з ЄС, а в жовті поставки сягнули нової рекордної позначки (6,06 тис. т), яка перевищує річні надходження свинини з-за кордону у 2015-2017 рр. Попередній підсумок імпорту свинини за 11 місяців 2021-го складав 36,6 тис. т, що на 9,7 тис т перевищує річні поставки свинини до України у 2020-му та на 14,6 тис. т показник 2019-го. Трійку основних країн-постачальниць між собою розділили Данія, Польща та Нідерланди, звідки надійшло понад 85% завезеного м’яса свиней.

Водночас, такі зміни спричинили збільшення ємності внутрішнього ринку свинини. Так, за попередніми підсумками цьогоріч споживання свинини та м’ясопродуктів з неї у розрахунку на пересічного українця зросло на 0,7 чи 3,7% порівняно з минулим роком та склало 19,5 кг. Враховуючи чутливість споживання свинини до зміни, його збільшенню сприяло незначне підвищення цін роздрібної торгівлі на охолоджені напівфабрикати цього виду м’яса порівняно з істотним здороженням інших його видів. Зокрема, у першій половині 2021-го ціни на свинину в національних мережах супермаркетів були на 1% нижчими ніж за відповідний період 2020-го, а в другій половині року були на 2,7% вищими, відповідно. Водночас, різниця цін інших видів м’яса за відповідні періоди коливалася в межах 8-11% у першому півріччі, а в другому відхилення становило вже 17-31%. Тож за сприятливих економічних обставин, внутрішнє споживання свинини має значні резерви для підвищення.

Довший ніж попередній кризовий період помітно пригальмував відновлення промислового свинарства, яке спостерігали ще на початку року. Скорочення кількості промислового поголів’я та перевищення обсягів забою над приростом живої маси свиней у сільськогосподарських підприємствах у кінці 2021-го року сигналізує про те, що внутрішнє виробництво свинини наступного року не зросте. При цьому, дефіцитність ринку слугуватиме передумовою для сприятливішої цінової та економічній ситуації для його операторів.

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Експорт курятини з України в 2020 р. виросте до 420 тис. т - USDA
12-жовт-2020

Експорт курятини з України в 2020 р. складе 420 тис. т, що на 3,4% більше 2019 року (406 тис. т).

Про це свідчать дані звіту USDA.

Згідно зі звітом, в 2021 р. світовий експорт курятини спільно з США досягне 12,185 млн т, при цьому на США припадає 27% від світового обсягу (3,33 млн т).

У рейтингу найбільших світових експортерів м'яса птиці, за прогнозом USDA, Україна займає 6 місце. У ТОП-6 постачальників м'яса птиці, згідно зі звітом USDA, увійдуть:

Бразилія - ​​3,86 млн т, на 1,3% більше 2019 року (3,81 млн т);

США - 3,33 млн т, + 2% (3,26 млн т);

ЄС - 1,44 млн т, -7% (1,54 млн т);

Таїланд - 890 тис. Т, + 11,8% (881 тис. т);

Туреччина - 456 тис. т, + 8% (408 тис. т);

Україна - 420 тис. т, + 3,4% (409 тис. т).

При цьому, в USDA очікують, що експорт м'яса курки з України до 2021 р. складе 430 тис. т, що на 2,3% більше 2020 року (420 тис. т).

 latifundist.com

Детальніше
Україна вирівнює експорт курятини до ЄС - Євростат
28-трав-2020

Україна наростила в березні темпи експорту курятини в ЄС. Про це свідчить статистична звітність Європейської комісії, передає УНН.

У попередній звітності Єврокомісії за січень-лютий йшлося про рекордно низькі поставки курятини в ЄС з України (13,2 тис. тонн за перші два місяці року) і "просідання" в цілому на 32%.

Причиною тому було не тільки поширення пандемії, але і тимчасове обмеження ввезення продукції в європейські країни через локальний спалах пташиного грипу на одному з підприємств України.

 

Однак оновлена звітність Єврокомісії за січень-березень вказує на те, що негативний показник у 32% скоротився вже до 25%, а загальний обсяг поставок - становив 23,4 тис. тонн. Іншими словами, за березень Україна поставила практично стільки ж, скільки за січень-лютий.

 

Варто зазначити, що Україна, як і раніше, входить в ТОП-5 постачальників курятини країнам Євросоюзу. У рейтингу найбільших експортерів продукту до ЄС Україна займає 4-е місце.

1-е і 2-е місця посідають Велика Британія і Бразилія відповідно.

За 3 місяці 2020-го країни експортували 62,9 тис. тонн і 57,7 тис. тонн м'яса птиці відповідно. Падіння експорту британської курятини в ЄС становило 27,3%, бразильської - 14,9%.

Таїланд, який займає 3-е місце, скоротив експорт курятини до ЄС на 11,8%, до 40,7 тис. тонн.

Замикає п'ятірку лідерів Китай. За 3 місяці цього року китайці поставили Європі 7,9 тис. тонн курятини. За рік експорт китайського продукту зріс на 11,7%.

Джерело: УНН

 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок