Виробництво яєць в Україні продовжує падіння

Карантин через спалахи небезпечного вірусного захворювання — африканської чуми свиней — діє в 23-х населених пунктах в 13-и областях України.

Про це повідомляє прес-служба Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

«Станом на 10-е квітня карантин продовжує діяти в 23-х неблагополучних пунктах з АЧС», — йдеться в повідомленні.

Найбільше таких пунктів зафіксовано в Донецькій (4), Запорізькій (3), Миколаївській, Херсонській, Хмельницькій, Київській і Вінницькій (по 2) областях. У місцях, де оголошено карантин, вводяться обмежувальні заходи, блокується переміщення свиней та продукції твари
нництва, вилучається худобу, проводиться дезінфекція. Карантин у населеному пункті оголошується на 40 днів. Якщо за цей час ветеринари не виявлять на його території нові спалахи, такий населений пункт вважається оздоровленим.

За даними Держпродспоживслужби, при проведенні заходів по ліквідації АЧС з 2012-го року ветеринари вилучили і знищили понад 127 тисяч голів свиней. Зокрема, з початку поточного року — понад 4,8 тисячі голів. Згідно з повідомленням, за останні 5 років вони оздоровили 189 з 212-и неблагополучних щодо АЧС пунктів. При цьому в оздоровлених пунктах не було зареєстровано жодного випадку повторного захворювання. У відомстві додали, що однією з основних причин поширення вірусу АЧС є відсутність дієвого контролю при внутрішньодержавному переміщення живих тварин і сировини у зв’язку з ліквідацією ветеринарної міліції та відсутністю відповідних повноважень у Національній поліції.

Також поширенню захворювання сприяє торгівля тваринами на стихійних ринках, подвірний забій свиней і реалізація продуктів їх забою, нехтування елементарними заходами біобезпеки, в переважній більшості в особистих підсобних господарствах громадян і дрібних спеціалізованих підприємствах, маленькі штрафи за поширення хвороби і т. д. Прес-служба додала, що, враховуючи динаміку поширення захворювання, у 2017-му році можна очікувати 200 випадків захворювання. Всього з початку поточного року ветеринари зареєстрували в Україні 64 спалахи АЧС проти 91 за весь минулий рік.

Світове виробництво сої в сезоні 2018/19 буде на 2.2 млн тонн більше початкового прогнозу в 369.3 млн тонн, згідно з ринковому звіту по олійних культурах, підготовленому Міністерством сільського господарства США.

В значній мірі це буде обумовлено зростанням виробництва на території самих США, де очікується урожай сої на 2.9 млн тонн більше початкового прогнозу. Крім того, на 500 тис. тонн до 15 млн тонн збільшиться врожай в Китаї, де за останній рік площі під сою були значно розширені.

Разом з тим, помірне зниження обсягів виробництва сої в цьому сезоні очікується в Канаді та Індії, в той час як на території Європейського Союзу виробництво залишиться приблизно на рівні минулого сезону.

За матеріалами All About Feed

Об’єднання «Органічна ініціатива» оголошує початок 2-го етапу грантової програми «Підтримка органічного сектору в Україні».

Згідно з опитуванням органічного бізнесу, що було проведено об’єднанням «Органічна ініціатива» та громадською спілкою «Органічна Україна» в середині липня 2022 р., близько 70% операторів повністю або частково продовжують впроваджувати органічне виробництво на своїх господарствах або переробних підприємствах.

Опитування показало, що найбільше на внутрішній ринок впливають низька купівельна спроможність споживачів і зменшення попиту на органічну продукцію, зокрема, через переміщення значної кількості населення в інші регіони України та за кордон, порушені ланцюги постачання через зруйновану інфраструктуру та закриття частини роздрібних торговельних мереж.

Тому другий етап грантової програми буде спрямований на посилення спроможності органічного сектору, підтримку органічних операторів, виробників та переробників органічних сертифікованих харчових продуктів з акцентом на збут, продажі та маркетинг на внутрішньому ринку.

Важливим на цьому етапі є створення передумов для збереження та подальшого розвитку органічного сектору України. Надаватиметься підтримка ініціативам, що сприятимуть відновленню економічної спроможності операторів та надавачів послуг органічного ринку.

Заявки на отримання грантів приймаються до 12 вересня 2022 року на електронну адресу info@organicinitiative.org.ua.

agroportal.ua

Виробництво молока на промислових підприємствах це складний процес, в основі якого — якість і безпечність. Забезпечення цих характеристик починається з контролю годівлі та утримання корів на фермі, з постійного контролю безпечності сирого молока як безпосередньо на фермі, так і на переробному підприємстві та завершується контролем технологічних процесів та готової продукції на переробних підприємствах.

«Якість і безпечність молока можна розділити. Перше — це вміст жиру, білка і лактози. Друге — це кількість мікроорганізмів, наявність соматичних клітин, антибіотиків чи інгібуючих речовин у молоці», — розповідає Олена Жупінас, керівник проекту АВМ «Гуртовий збут молока».

Чистота молока — це показник загальної бакзабрудненості молока, тобто чим менше шкідливої мікрофлори у ньому, тим воно безпечніше.

На переробних підприємствах молоко проходить термічну обробку у вигляді: пастеризації, ультрапастеризації або стерилізування. Різниця полягає в температурі обробки, яка впливає на термін реалізації цього молока. Для пастеризованого молока — від 5 до 10 днів, для ультрапастеризованого — 45 діб, а стерильне може зберігатися до 180 днів.

Основна маса молока в магазинах — це натуральний продукт. Проблема в тому, що про це ніхто не говорить. Промислове молоко є більш безпечним для споживача, зазначає експерт.

Згідно ДСТУ 3662:2018 молоко в Україні ділиться на 3 ґатунки: екстра, вищий і перший. Розрізняють їх саме за показниками безпечності. Молоко ґатунку екстра — це те, де загальна кількість бакзабруднення не менше або рівно 100 тис./мл, соматичних клітин не менше або рівно 400 тис./мл. Цей стандарт є загальноприйнятим в ЄС.

Асоціація виробників молока (АВМ) проводить багато роботи пов’язаної з безпечністю молока, яке виробляється на фермах її учасників. Ними було створено консультативний центр АВМ, мережу центрів ветеринарного обслуговування (КВО), лабораторію якості молока і маститів Uman Labs, навчальний центр Centre Kischenzi, накопичувальний центр молока «Перший молочний кооператив».

«Керівники сільськогосподарських підприємств — учасники АВМ вкладають великі гроші у молочні ферми, бо усвідомлюють свою відповідальність перед населенням України за здоров’я нації. Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС і взяла зобов’язання, що наші продукти будуть відповідати їхнім стандартам безпечності», — коментує Олена Жупінас.

За підсумками 2018 року, разом з господарствами АВМ реалізували 610 тис. тонн молока, забезпечивши при цьому 50% всього екстрагатунку.

«От над цим і працюємо. І тут якраз виникає питання: чому одні вкладають величезні кошти для того, щоб це молоко було безпечним, а інші намагаються отримати надприбутки, фальсифікуючи молоко невідомими інгредієнтами і виробляючи молочні продукти з невідомої сировини», — зазначає Олена Жупінас.

Важливо, щоб на магазинних полицях молочний продукт, молоковмісний продукт і замінник молока були чітко розмежовані. Але цінова політика не може бути однакова на природний і штучний білок.

Вже прийнятий новий закон про маркування, який допоможе українському споживачеві краще відрізнити продукт натуральних і ненатуральних.

«На сьогодні деякі переробні підприємства при маркуванні на етикетках почали писати назви господарств, з яких отримали молоко, вказуючи при цьому ґатунок екстра, щоб український споживач був впевнений у натуральності і безпечності їхніх молочних продуктів», — коментує Олена Жупінас.

MilkUa.info