Как изменится потребление мяса в ЕС в течение следующего десятилетия?

Раймунд Йеле, керівник регіональних програм ФАО у Європі та Центральній Азії, здійснив свій перший візит до України з початку ескалації війни, щоб висловити готовність ФАО продовжувати надавати екстрену сільськогосподарську підтримку найбільш вразливим верствам населення та забезпечувати стійкість місцевого та світового постачання сільськогосподарської продукції.

Раймунд Йеле зазначив, що з 24 лютого ФАО збільшила свою спроможність і окрім програми реагування на надзвичайні ситуації, відновлює проєкти, які були розпочаті до війни. Він також наголосив на важливості своєчасного розв'язання проблем, пов’язаних із підтримкою критично важливого виробництва харчових продуктів і усунення порушень функціонування ланцюжків постачання агропродовольчої продукції.

«Ми продовжуємо підтримувати Україну та тісно співпрацювати з урядом України, зокрема, з Міністерством аграрної політики та продовольства, місцевими адміністраціями, щоб забезпечити стабільність і розвиток сільського господарства в цей нелегкий для країни час, – зауважив Раймунд Йеле. – Діяльність ФАО в Україні зосереджена на наданні екстреної допомоги сільськогосподарським домогосподарствам, усуненні дефіциту зберігання, підтримці розвитку ланцюжків доданої вартості, адаптації до зміни клімату та боротьбі з деградацією ґрунтів».

Після початку війни ФАО розробила та оновила свій План швидкого реагування та закликає виділити 115,4 млн доларів США для надання підтримки майже 1 млн жителів сільської місцевості через надання сільськогосподарської допомоги та забезпечення продовольчої безпеки для тих, хто найбільше постраждав внаслідок війни. У межах цієї програми ФАО вже надала допомогу для 80 000 осіб у 13 областях України та продовжує надавати багатоцільову грошову допомогу для покриття основних потреб для понад 5 000 сімей у найбільш постраждалих регіонах на сході та півдні України.

Окрім цього, найближчим часом ФАО надаватиме корми для тварин, а також пілотуватиме програму з надання ваучерів для закупівлі необхідних матеріалів у сільськогосподарських цілях. Підтримка надаватиметься переміщеним особам та приймаючим сім’ям у сільській місцевості, а також найбільш незахищеним верствам населення.

Більше за посиланням: minagro.gov.ua

Не защищая украинского производителя, — мы толкаем украинскую отрасль к дальнейшему свертыванию.

Об этом рассказала Анна Лавренюк, вице-президент Ассоциации производителей молока (АВМ).

Она назвала негативные факторы, сдерживающие развитие отечественной молочной отрасли:

• нестабильная аграрная политика;
• недостаток национальной стратегии развития отрасли;
• отсутствие механизмов льготного права покупки сельхозземель для владельцев молочных ферм;
• отсутствие защиты отечественного производителя молочки от нарастающего импорта набела.

Однако, вместе с тем подчеркнула, что молочное скотоводство — важный инструмент развития экономики и наполнения местных и государственного бюджетов, ведь генерирует вдвое больше налогов с гектара, чем растениеводство, а один работник МТФ создает рабочии места для еще минимум десять в смежных отраслях.

«В Украине есть вкусные и качественные отечественные молоко и молочные продукты, ведь украинские молочные фермы, в том числе участники АВМ, постоянно инвестируют в технологичность, качество и безопасность. Причем мы, обычные потребители, тоже играем большую роль в развитии отечественного аграрного сектора — просто выбирая продукты «сделано в Украине», мы инвестируем в развитие и процветание своей страны, дорог, медицины и образования», — отметила Анна Лавренюк.

milkua.info

Проанализировав данные 430 молочных ферм, ученые Корнеллского университета (США) обнаружили, что в стадах с высоким уровнем короткоцепочных жирных кислот в крови общее содержание жира и белка в молоке также было выше. На производство молока это не влияло, но общее содержание компонентов на 50 кг молока было также выше. Соответственно, благодаря большему общему содержанию компонентов молока производители имели возможность заработать 8500—15600 долл. США в год на каждые 100 коров.

Эти данные были собраны с помощью анализатора молока таким образом, чтобы ученые смогли увидеть короткоцепочные жирные кислоты в вымени, смешанные и длинноцепочные жирные кислоты, длину цепи, насыщенность, уровень неэстерифицированных жирных кислот (НЭЖК) крови и азот мочевины молока.

Результаты исследований свидетельствовали, что на содержание жира в молоке влияет стресс. Уровень короткоцепочных жирных кислот был ниже в стадах с излишней плотностью животных более чем на 10%, где на каждую корову отводилось менее 45 см фронта кормления. Другие факторы, которые также влияли на содержание жира в молоке, были качество корма, здоровье коровы, условия содержания и надои.

Высокий уровень короткоцепочных жирных кислот в молоке свидетельствует, что ферментация в рубце происходит правильно, а все летучие жирные кислоты (ЛЖК), которые в нем производятся, находятся на должном уровне.

MilkUA.info по материалам hoards

Свиногосподарства Чернігівщини, які на початку квітня були деокуповані, повертаються до нормальної діяльності.

Про це повідомляє асоціація «Свинарі України». 

Як розповів власник СТОВ «Україна» Андрій Іваненко, господарство зазнало чималих втрат — були скорочені раціони для тварин, потрощено майно, люди добиралися до ферми манівцями, а ветлікар практично жив на підприємстві. 

«Основну увагу сконцентрували на маточному поголів’ї, щоб його зберегти, адже у критичних умовах — без належного доступу до кормів, преміксів, ветпрепаратів та за епізодичного постачання електроенергії — падіж поголів’я зріс дуже відчутно. Нанесену шкоду майна задокументували, і можна сподіватися на відшкодування. Проте втрати тварин, персоналу, моральну шкоду від терору та руйнації того, що плекали роками, компенсувати неможливо. Тим не менш наразі повертаємося до звичної роботи: зробили необхідні запаси, виходимо на планові потужності та чекаємо перемоги, щоб сформувати плани на майбутнє», — розповів він.

У свою чергу директор ТОВ «Прилуки-ГарантБуд» Дмитро Рожко розповів, що у період окупації основні проблеми були з логістикою кормів та персоналом, частина якого евакуювалася, а інші просто не могли дістатися до ферми. В результаті істотно впали виробничі показники тварин, які тривалий час харчувалися виключно кукурудзою. 

«Тож після деокупації вирішили тимчасово переорієнтуватися у сегмент репродукції. Так, в умовах невизначеності щодо заходів підтримки та механізму відшкодування збитків підприємств, що постраждали від російської агресії, вирішили підстрахуватися самостійно. Зокрема, активний попит на товарних поросят з боку ферм-відгодівельників та населення забезпечить нам належний збут, водночас підвищивши оборотність коштів. А вже після перемоги можна буде розглядати подальші перспективи та плани розвитку», — поділився він. 

Схожі проблеми були і в ТОВ «Ланагропрод» — майже місяць були змушені згодовувати свиням виключно залишки запасів ячменю та кукурудзи, а працівники добиралися до ферми полями та посадками.

«Після звільнення та розмінування здійснили необхідні поставки кормових інгредієнтів, зробили запаси, відновили поставки свиней на забій. Тож наразі наше підприємство вже на 100% повернулося до штатної роботи. Більше того, вже у травні збираємося повернутися до планової модернізації одного з виробничих приміщень. Гадаємо, що за нинішніх експортних обмежень трансформація зернових у свинину буде хорошою стратегією», — поділився керівник ТОВ «Ланагропрод» Олексій Соболєв.

agroportal.ua