Деокупація Чернігівщини: свинарі змінюють напрями розвитку

21-апр-2022

Свиногосподарства Чернігівщини, які на початку квітня були деокуповані, повертаються до нормальної діяльності.

Про це повідомляє асоціація «Свинарі України». 

Як розповів власник СТОВ «Україна» Андрій Іваненко, господарство зазнало чималих втрат — були скорочені раціони для тварин, потрощено майно, люди добиралися до ферми манівцями, а ветлікар практично жив на підприємстві. 

«Основну увагу сконцентрували на маточному поголів’ї, щоб його зберегти, адже у критичних умовах — без належного доступу до кормів, преміксів, ветпрепаратів та за епізодичного постачання електроенергії — падіж поголів’я зріс дуже відчутно. Нанесену шкоду майна задокументували, і можна сподіватися на відшкодування. Проте втрати тварин, персоналу, моральну шкоду від терору та руйнації того, що плекали роками, компенсувати неможливо. Тим не менш наразі повертаємося до звичної роботи: зробили необхідні запаси, виходимо на планові потужності та чекаємо перемоги, щоб сформувати плани на майбутнє», — розповів він.

У свою чергу директор ТОВ «Прилуки-ГарантБуд» Дмитро Рожко розповів, що у період окупації основні проблеми були з логістикою кормів та персоналом, частина якого евакуювалася, а інші просто не могли дістатися до ферми. В результаті істотно впали виробничі показники тварин, які тривалий час харчувалися виключно кукурудзою. 

«Тож після деокупації вирішили тимчасово переорієнтуватися у сегмент репродукції. Так, в умовах невизначеності щодо заходів підтримки та механізму відшкодування збитків підприємств, що постраждали від російської агресії, вирішили підстрахуватися самостійно. Зокрема, активний попит на товарних поросят з боку ферм-відгодівельників та населення забезпечить нам належний збут, водночас підвищивши оборотність коштів. А вже після перемоги можна буде розглядати подальші перспективи та плани розвитку», — поділився він. 

Схожі проблеми були і в ТОВ «Ланагропрод» — майже місяць були змушені згодовувати свиням виключно залишки запасів ячменю та кукурудзи, а працівники добиралися до ферми полями та посадками.

«Після звільнення та розмінування здійснили необхідні поставки кормових інгредієнтів, зробили запаси, відновили поставки свиней на забій. Тож наразі наше підприємство вже на 100% повернулося до штатної роботи. Більше того, вже у травні збираємося повернутися до планової модернізації одного з виробничих приміщень. Гадаємо, що за нинішніх експортних обмежень трансформація зернових у свинину буде хорошою стратегією», — поділився керівник ТОВ «Ланагропрод» Олексій Соболєв.

agroportal.ua

Читайте также:
Производство молока в мире сокращается из-за погодных условий
22-июля-2019

Из 44 стран-производителей молока только в двух государствах — Бразилии и Индии — ожидается увеличения поголовья скота. Об этом говорится в отчете Минсельхоза США (USDA) «Молоко: Мировые рынки и торговля», выходящем раз в полгода. Так как по прогнозу USDA поголовье коров не увеличится или даже сократится в большинстве стран-производителей молока, средние надои на корову станут критичными для увеличения производства.

«С учетом того, что погода во многих странах-производителях молока ухудшается, скорее всего это скажется на предложении молока, отражая эффект сокращения поголовья, — говорит аналитик Daily Dairy Report Сарина Шарп. — Временное, хотя и необычно резкое сокращение производства молока, возможно, если погодные условия ухудшатся».

Уже в конце июня Европа пережила рекордную жару, которая, вероятно, сказалась на производстве молока. Лидирующая страна Европы по молоку, Германия, перенесла рекордно жаркий июнь. Пятая по объему производства Польша также обновила температурные рекорды. Вторая по объемам производства молока в Европе — Франция — фиксировала температуры доходящие до 45,1 оС. «Такая изнуряющая жара нетипичная для Европы, поэтому ее молочные фермы не инвестировали в системы охлаждения на том уровне, на котором вложились самые жаркие штаты США», — отмечает Сарина Шарп.

Согласно журналу Atlantic, производство молока в США уже в мае было ниже показателей предыдущего года даже до наступления жары. Производство сырого молока в США в мае упало на 0,4% до 8,6 млн. тонн, а численность коров упала на 1%, согласно последнему отчету USDA.

Что касается Индии, крупнейшего производителя молока, долгожданный сезон муссонов начался плохо. На конец июня количество осадков было всего 36% от нормы, согласно информации метеослужбы страны. «Фермеры ожидали дождей для начала посева риса, кукурузы и сои, поэтому урожаи упадут, — отмечает Сарина Шарп. — Цены на корма в стране выросли, что в свою очередь отразилось на себестоимости производства молока, а это может сократить надои в долгосрочной перспективе».

В Бразилии, по данным аналитика Ежедневного молочного отчета и директора аргентинской консалтинговой фирмы Quarterra Моники Ганлей, ситуация лучше. «Цены на молоко в Бразилии выросли на 15,3% с начала года и сейчас находятся на уровне $ 17,40 за хандредвейт (около 50 кг). Сейчас цены в Бразилии самые высокие в регионе и должны намного превышать себестоимость производства», — отмечает аналитик. Согласно данным статистической службы Бразилии, производство в стране в январе и феврале выросло на 2,2% в год по сравнению с тем же периодом прошлого года, а в марте этот показатель вырос до 4,7%. «Во второй половине года на рынок станет поступать больше молока благодаря сезонным колебаниям и мотивированным на большие доходы фермерам», — заключает Моника Ганлей.

В Новой Зеландии производство молока в мае достигло 868 тыс тонн. В этом сезоне производство молока в Новой Зеландии выросло на 2,4% по сравнению с предыдущим периодом прошлого года. Однако с 2013 года производство молока в стране практически стагнировало, отмечает Сарина Шарп. «Прогнозы на предстоящий сезон похожие — производство ожидается на том же уровне, возможно с небольшим увеличением. Эта ситуация вряд ли изменится в ближайшее время», — говорит аналитик.

В Австралии же ситуация очень тяжелая. Продолжающаяся засуха и дефицит кормов обанкротили многих фермеров. Согласно данным Dairy Australia, за двенадцатимесячный срок на период мая 2019 года производство сократилось на 7,7%. Начиная с января производство сокращалось на двузначные цифры каждый месяц по сравнению с прошлым годом.

milknews.ru

Узнать подробнее
Украина запретила импорт свинины из Польши
04-сен-2017

В Украине с 16 августа 2017 года, из-за заболевания африканской чумой свиней (АЧС) в Польше, внедрен запрет импорта свиного мяса из Люблинского и Мазовецкого воеводств.

Об этом согласно сообщению Держпродспоживслужбы пишет «Польское радио».

Ограничения касаются животных, восприимчивых к АЧС, сырого мяса и продуктов его переработки. Ранее, в феврале, такой же запрет был наложен на свинину с Подляшского воеводства.

PigUA.info по материалам agravery.com

Узнать подробнее
Мировой рынок птицы: чего ожидать в 2021 году?
15-окт-2020

На прошлой неделе Департамент сельского хозяйства США (USDA) опубликовал обновленный прогноз развития ситуации на глобальных рынках мяса, в частности, птицы. Ожидается, что в следующем году вырастет как глобальное производство, так и экспорт курятины.

Прогнозируется, что в 2021 году производство птицы в мире вырастет на 2% до рекордных 102,9 млн тонн. В то же время, рост объемов производства в Китае замедлится из-за снижения потребительского спроса. С другой стороны, умеренное увеличение будет наблюдаться среди других ведущих производителей (Бразилия, ЕС, США и Индия). Хотя часть этого прироста будет направлена ​​на

международные рынки, прогнозируемый экономический рост в основном будет способствовать развитию внутреннего спроса в странах-производителях.

Объемы экспорта мяса птицы в 2021 году также должн вырасти на 2% до рекордных 12,2 млн тонн. Ведущий мировой экспортер Бразилия обеспечит более трети роста.

Ожидается, что в следующем году Украина закрепит свою позицию (шестое место) среди глобальных экспортеров курятины и продаст за границу 430 тыс. тонн мяса птицы.

Meat-Inform

Узнать подробнее
Україна веде перемовини з європейськими партнерами щодо фінансової допомоги аграріям
25-апр-2022

Війна в Україні вже вплинула на близько 25% світової торгівлі зерновими та призвела до зростання світових цін, продовольчої інфляції та зниження доступу до продуктів харчування у країнах-імпортерах України та росії. Зокрема, пшениці та соняшникової олії.

Про це написав Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький у блозі на Forbes.

Тарас Висоцький зазначає, що у вирішенні ситуації зацікавлений весь світ, оскільки постачання пшениці з України – це понад 10% річного споживання пшениці для 15 країн світу. Для прикладу, це 28% потреб Індонезії, 21% — Бангладеша, а Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з росії та України.

За його словами, ці дві країни сукупно дають 30% світового експорту пшениці та ячменю, 18% — кукурудзи, близько 80% олії та шроту. Україна в 2021 році поставляла сільськогосподарську продукцію у понад 180 країн світу і найбільше до країн ЄС — майже 30%.

Серед негативних наслідків Тарас Висоцький виокремлює те, що понад 30% територій країни небезпечні для виробництва або знаходяться під окупацією. Частина сільськогосподарських земель пошкоджена та замінована, а інфраструктура агросектора пошкоджена. Заблоковані морські порти, розірвані логістичні та економічні ланцюги. Українські аграрії потребують безперебійного постачання пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин, запасних частин тощо. Працівники підприємств залучені до служби в Збройні сили України, територіальної оборони та волонтерської роботи.

“Міністерство аграрної політики та продовольства України веде перемовини з європейськими партнерами щодо надання фінансової допомоги українським аграріям. Низка країн-членів ЄС відгукнулися на наші потреби: Польща пришвидшує проходження процедур на кордоні та транспортування української продукції, країни G7 повністю підтримують створення Україною нових ланцюжків збуту, а Австрія нещодавно зняла обмеження для українських перевізників – тепер вантажні перевезення територією Австрії можливі без будь-яких дозволів, що разом із попередньо знятими обмеженнями Словаччиною та Італією дає змогу безперешкодно поставляти нашу агропродукцію до Італії та її морських портів.

Всі прикордонні країни відгукнулись на проблему експорту зернових з України до третіх країн і або вже значно спростили процедури оформлення вантажних перевезень, або активно працюють над цим. Зокрема ліберальні умови для українських перевізників запровадили: Румунія, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, а також Італія, Туреччина, Болгарія, Грузія, Данія, Греція та нещодавно Австрія”, – підкреслює Тарас Висоцький.

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок