Озвучено розподіл коштів за 7 програмами держпідтримки на 2021 рік

Рівень лактози в молоці зменшується зі збільшенням кількості мікроорганізмів та соматичних клітин (КСК).

«Це один із показників молока-сировини, за допомогою якого можна контролювати мастит на фермі. Однак ви помітите різницю у рівні лактози лише тоді, коли періодично робитимете фізико-хімічний аналіз молока. Результат одного аналізу ні про що не скаже», — пояснив експерт з мікробіології, керівник лабораторії Uman Labs Андрій Білан під час семінару з управління маститом.

З кількістю соматичних клітин підвищується й уміст білка та жиру в молоці (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Зміна хімічного складу молока залежно від кількості соматичних клітин

¹Сухий знежирений залишок молока

В лабораторії контролю якості молока Uman Labs також вивчали, як змінюється вміст соматичних клітин у молоці залежно від різних захворювань — ендометриту, затримки посліду, різних видів маститу. Приміром у хворої на ендометрит корови КСК становитиме 1,5−2 млн/см³.

Керівник лабораторії також відзначив, що рівень соматичних клітин піднімається швидко, а знижується повільно: «Якщо в корови виникає запалення, в молоці одразу підвищується вміст соматичних клітин. А після того, як ви його позбудитеся, він певний час залишатиметься високим».

Семінар організувала Асоціація виробників молока на базі навчального центру Dairy Center Kishenzi за підтримки Uman Labs.

MilkUa.Info

За даними Держстату, станом на 1 травня загальна чисельність корів в Україні становить 1,78 млн гол., що на 6,5% менше, ніж у минулому році. У річному вираженні частка скорочення у сільськогосподарських підприємствах та домогосподарствах однакова ― 6,5%. Разом із тим, є обнадійливі деталі.

Так, з огляду на помісячну динаміку, у квітні вперше за останні 12 місяців зафіксовано збільшення загальної чисельності корів, порівняно з попереднім місяцем -- на 2,8 тис. гол.

Відбулось це виключно за рахунок нарощування поголів'я у домашньому секторі. Тут місячне зростання склало +3,6 тис. гол., порівняно з березнем. Нарощували поголів'я у 11-ти регіонах, зокрема лідерами були Луганщина (+0,6 тис. гол), Житомирщина (+0,6 тис. гол) та Дніпропетровщина (+0,5 тис.). Зменшилась кількість корів у присадибному секторі лише на Миколаївщині ― на 0,2 тис. гол.

В той же час поголів'я корів серед промислових господарств у щомісячній динаміці знову скоротилося, хоча темпи суттєво зменшилися ― мінус 0,8 тис. гол./міс. (попередні місяці в середньому ― 2−2,5 тис./міс.). При цьому у восьми регіонах кількість корів скоротилася (найбільше на Київщині ― мінус 0,7 тис. гол.), а в інших восьми ― збільшувалась, ще вісім областей утримались на попередніх рівнях.

Ситуація із нарощуванням поголів'я корів може виявитися тимчасовим явищем, позаяк про тренд зростання говорити ще зарано. Цей факт може бути зумовленим загальнонаціональним карантином, обмеженнями внутрішньої логістики та сповільненням економічних процесів. Водночас, передумови нарощування поголів'я домашніх корів існують, зокрема падіння купівельної спроможності населення та втрата ним робочих місць. В таких умовах домашнє виробництво знову може стати альтернативним джерелом доходів. Крім того, малі та сімейні ферми покладають стримані сподівання на програми державної підтримки, що також в деякій мірі стримують їх позбуватися худоби.

На сповільнення темпів вирізання худоби у промисловому секторі очікували ще від початку року, проте цей процес виявився відтермінованим ближче до його середини. Надалі тренд падіння може призупинитися під впливом дефіциту молока у переробці. Проте відновлення у перспективі кінця року виглядає сумнівним і тут ключовими стримуючими факторами є підготовка до відкриття ринку землі, зокрема очікування аграріями змін до закону, які надали б пріоритетне і пільгове право навіть під час перехідного періоду купувати сільгоспземлі пропорційно до наявного поголів'я корів. Гратиме роль і хід виконання державних програм підтримки молочного скотарства у поточному році, а також погашення заборгованості за держпрограмами минулого року. Тим не менше, навіть в умовах кризи потенціал для нарощування промислових корів значний — відкритим залишається питання щодо його реалізації та створення передумов і гарантій для ведення молочного бізнесу.

Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

Державна фіскальна служба за 2017 р. відшкодувала бізнесу 120 млрд грн ПДВ, що на 27,7% більше, ніж попереднього року. ТОП-300 компаній за сумою відшкодування отримали загалом повернення 45,1 млрд грн.

Понад три чверті з цієї суми припало на аграріїв та металургів.

Найбільше відшкодувань отримали компанії саме аграрної галузі. Орієнтовно 19,9 млрд грн відшкодували 90 юридичним особам. До лідерів входять компанії та таких фінансово-помислових груп: «Кернел», «АДМ Трейд», «Нібулон», «МХП», «Каргіл», ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України, «Оліар», «Віойл», «Укрпромінвест», «Астарта», «Укрлендфармінг» та інші.

Компанії аграрного сектору з ТОП-300 в середньому мають задовільний рівень фінансової стійкості, за даними індексу FinScore. Варто зазначити, що компаніям у 2017 р. в середньому повернули 98% від заявленої суми.

milkua.info за матеріалами youcontrol

Для забезпечення належної якості та безпечності при виробництві молока держава буде надавати значну підтримку. Так, скористатися коштами та підвищити якість своєї продукції виробники зможуть в рамках програми підтримки тваринництва (4 млрд на 2018 рік) та програми розвитку фермерства і кооперації (1 млрд грн).

На цьому наголосила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час зустрічі з виробниками молока, представниками молокопереробних підприємств, профільних асоціацій та громадськості.

«На виклики галузі в бюджеті цього року передбачена висока сума на розвиток тваринництва — 4 млрд грн. Увага буде зосереджена на будівництві та реконструкції молочнотоварних ферм, доступі до необхідного обладнання, покращення генетичного потенціалу поголів'я. Одним із інструментів буде доступне кредитування. Разом з тим, для невеликих господарств раціонально йти до підвищення якості молока через кооперацію. Адже молочні кооперативи також потрапляють під програму державної підтримки через компенсацію вартості закупленого обладнання та техніки», — зазначила Олена Ковальова.

Водночас триває робота над наказом міністерства щодо гігієнічних вимог до виробництва, переробки та введення в обіг молока.

«Поступовість, державна підтримка та готовність галузі є ключовими принципами перегляду діючих норм. Після визначеного з учасниками ринку перехідного періоду, використання молока другого сорту буде дозволено у виробництві нехарчових продуктів. Тому заборони на закупівлю молока другого сорту, а ні з січня, ані далі - не буде», — підкреслила Олена Ковальова.

Також під час зустрічі були обговорені результати роботи молочної галузі у 2017 році, напрями розвитку молокопереробної галузі у найближчий період та перспективи розширення внутрішнього та зовнішнього ринків.

Прес-служба Мінагрополітики