У 2017 році компанії аграрної галузі отримали найбільше відшкодувань ПДВ

28-лют-2018

Державна фіскальна служба за 2017 р. відшкодувала бізнесу 120 млрд грн ПДВ, що на 27,7% більше, ніж попереднього року. ТОП-300 компаній за сумою відшкодування отримали загалом повернення 45,1 млрд грн.

Понад три чверті з цієї суми припало на аграріїв та металургів.

Найбільше відшкодувань отримали компанії саме аграрної галузі. Орієнтовно 19,9 млрд грн відшкодували 90 юридичним особам. До лідерів входять компанії та таких фінансово-помислових груп: «Кернел», «АДМ Трейд», «Нібулон», «МХП», «Каргіл», ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України, «Оліар», «Віойл», «Укрпромінвест», «Астарта», «Укрлендфармінг» та інші.

Компанії аграрного сектору з ТОП-300 в середньому мають задовільний рівень фінансової стійкості, за даними індексу FinScore. Варто зазначити, що компаніям у 2017 р. в середньому повернули 98% від заявленої суми.

milkua.info за матеріалами youcontrol

Більше новин
АЧС: нові випадки у Донецькій та Луганській областях
15-січ-2018

11 січня 2018 року в Україні зафіксували два спалахи африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Так, в особистому підсобному господарстві в с. Груське (Добропільський район, Донецька область) зареєстрували захворювання та падіж свиней.

Крім того, в Луганській області в ДП «Білокуракинського ЛМГ» урочищі «Велика Стінка» (Білокуракинський район, Луганська область) зафіксували падіж диких свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в лабораторії встановили діагноз на африканську чуму свиней.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

pigua.info

Детальніше
Виробники крафтової продукції можуть отримати 50 тисяч гривень на розиток
22-вер-2022

В Україні стартував проект «Фудбудуємо майбутнє» для підтримки крафтових виробників, які постраждали від війни.

Відомі компанії Mastercard та «Лавка Традицій» вирішили допомогти у розвитку бізнесу невеликим виробникам крафтової їжі та дають можливість заробити 50 тисяч гривень на власну справу.

Про це ідеться в пресрелізі проекту «Фудбудуємо майбутнє», пише zemliak.com.

«Ми придумали проект „Фудбудуємо майбутнє!“ для підтримки крафтових виробників, які постраждали від війни. Якщо у вашої родини є невеличка ферма чи сироварня, якщо ви з подругою маєте бренд соусів і продаєте їх в інстаграмі, якщо ваш бізнес — це будь-яка (смачна!) їжа — тоді вам до нас!» — зазначили організатори.

За підсумками конкурсу, учасники отримають:

  • п'ять фудпідприємців отримають фінансову допомогу у розмірі 50 000 гривень на розвиток своєї справи, а також доступ до виробничих потужностей(у разі роботи з продуктами нетваринного походження).
  • десять фудпідприємців отримають індивідуальні менторські сесії від професіоналів: онлайн-консультації з кваліфікованими топ-менеджерами та бізнесменами.
  • Усі фудпідприємці, що залишать заявку для участі у проекті, отримають безкоштовний доступ до курсу прикладних лекцій «Фудпросвіта».

Для отримання фінансування потрібно:

  • додати відеорозповідь про те, чому саме ваш бізнес потребує підтримки
  • дочекатися рішення журі та результатів народного голосування
  • отримати допомогу після повідомлення у листопаді.

Для участі у проєкті потрібно залишити заявку на https://grants.foodprosvita.com.ua з 15 вересня до 15 жовтня.

Детальніше
Рік роботи парламенту: успіхи й провали в підтримці економіки
23-жовт-2020

Рік тому український бізнес презентував правлячій коаліції Верховної Ради десять пріоритетів для розвитку української економіки. Вони стосувалися основних кроків, необхідних для припливу інвестицій, стимулювання національного виробника, захисту і розвитку бізнесу, детінізації та мінімізації корупційних проявів, зниження податкового тиску.

Заступник голови ВАР на сторінках Економічної правди підбив проміжні підсумки та зробив огляд успіхів та провалів парламенту.

Скасування «соєвих правок»

Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних «соєвих правок», одного з положень законопроєкту № 1210.

Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції.

Завдяки цьому з'явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення «соєвих правок».

Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції

Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України.

У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19−69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6−22 млрд грн на рік.

Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт.

Податок на виведений капітал

Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень.

Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду — немає і результату.

Електронна товарно-транспортна накладна

Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері «бананів» на «пшеницю» та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток.

Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із «скрутками», а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків.

Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів.

При цьому досі немає головного — урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з'явиться — незрозуміло.

Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти «скрутки» та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди.

Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень.

Приватна тяга

Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги.

Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати.

У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців.

Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар «зеленого» тарифу в енергетиці.

Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід — це шлях до катастрофи.
Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім — і загальний дефолт.

milkua.info

Детальніше
Вміст крохмалю в силосі кукурудзи залежить від подрібнення зерна — дослідження
10-серп-2022

Дослідження американського Сільськогосподарського науково-дослідного інституту ім. Вільяма Г. Майнера показали, що зниження вмісту крохмалю в кукурудзяному силосі може бути пов’язане з більшим подрібненням зерна. Про результати експерименту пише Farm progress.    

В дослідженні використовували два гібриди кукурудзи на силос — із зерном борошнистого типу та із склоподібним типом ендосперму. Під час збирання кукурудзи вальці налаштували на відстані 1,5 або 2,5 мм.

Вчені також з’ясували, що ферментація щонайменше 90 днів необхідна для максимальної кількості перетравного і розчинного крохмалю в кукурудзяному силосі, незалежно від рівня обробки зерна.

«Хоча максимальне перетравлення крохмалю in vitro настало до 90-го дня, фактичне перетравлення крохмалю в рубці все ще може мати переваги від тривалішої ферментації, оскільки найбільшого рівня розчинного крохмалю було досягнуто до 135 дня силосування», — розповідає Ален Уілдер, експерт з вирощування грубих кормів, який проводив дослідження спільно з університетом.

Ступінь подрібнення не вплинула на вміст крохмалю або цукру в даному досліді. Однак під час ферментації сильне подрібнення зерна гібриду кукурудзи з високою часткою склоподібного крохмалю спричинило зниження вмісту крохмалю порівняно з помірним ступенем обробки.

Вчені також оцінили вплив ферментації на доступність крохмалю у двох досліджуваних гібридах.

«Згодовування гібриду із зерном борошнистого типу, особливо на початкових стадіях ферментації, дозволяє корові повністю перетравлювати більшу частку крохмалю», — зауважив Ален Уілдер.

milkua.info 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок