Для підвищення якості молока буде надаватися значна державна підтримка

30 липня, відбулася зустріч заступниці Міністра економіки України Ірини Новікової із засновником консалтингової компанії «Welfare Investment Alliance», Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні (2012-2019) Алішером Абдуалієвим.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Заступниця Міністра економіки висловила сподівання на подальше зміцнення відносин між двома країнами та підкреслила, що створення комфортних умов для ведення бізнесу і реалізації нових інвестиційних проектів є вкрай важливим кроком для активізації інвестиційного співробітництва між державами.

«Сьогодні Україна зацікавлена у залученні інвестицій та тому активно впроваджує нові законодавчі ініціативи. Ми бачимо великий попит з боку інвесторів до індустріальних парків та нового механізму підтримки інвесторів залучення інвестицій, так званий закон про «інвестиційних-нянь» — відзначила Ірина Новікова.

У рамках зустрічі учасники обговорили питання перспективи та можливості створення спрощеного доступу до ринків країн, сприятливого середовища для реалізації спільних проектів та залучення інвестицій.

Так, серед перспективних галузей для співробітництва обох країн є авіаційна галузь, а також реалізація проектів зі створення тваринницьких комплексів та виробництва шовку на території України.

Всеукраїнська Аграрна Рада разом з іншими провідними бізнес-асоціаціями, зокрема з Асоціацією «Свинарі України» звернулась до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та голів профільних комітетів парламенту з пропозиціями щодо вирішення ключових проблем економіки.

Зокрема, експерти зазначають, що оптимальною моделлю економіки на період військового стану має бути гібридна. З одного боку — планова (мобілізаційна) економіка в частині військових потреб та військових товарів, а також, за потреби — життєво важливих товарів та послуг у тих місцях, де їх постачання обмежене. З іншого боку — акцент потрібно робити на лібералізацію роботи бізнесу, саме він має зараз забезпечити потреби населення.

Серед пропозицій експертів:

Загальні

Скасувати ввізні мита на сировину, яка потрібна для виробництва українських товарів, спростити проходження митного контролю такими товарами. Розширювати поступово перелік товарів критичного імпорту, в першу чергу додавши у нього будь-яку сировину, з якої виробляються українські товари.

Обмежити можливість відстрочок платежів за харчові продукти, реалізовані у торговельних мережах України, відповідно до європейського законодавства (не більше 30 днів відстрочка).

Спрощення усіх регулювань, зокрема: а) суттєве спрощення Трудового законодавства (проєкт закону № 5371 — прийняти в цілому) із додатковими тимчасовими положеннями про дистанційне звільнення та прийом на роботу (варіант — призупинення дії більшої частини статей КЗпП), скасування мінімальної зарплати; б) заміна фіскалізації всієї 2 та 3 груп ЄП на фіскалізацію виключно ризикових платників (зак-т Ради при ОП); в) суттєве спрощення ринкового нагляду (зак-т № 5473) (варіант — призупинення ринкового нагляду на час ВС); г) прибрати державне регулювання цін, окрім товарів спеціального призначення за окремим переліком.

Розглянути можливість «регуляторної гільотини» на час ВС.

Повернення до роботи електронної системи адміністрування ПДВ із автоматичним відшкодуванням, без блокування ПН.

Посилити відповідальність за ринкові змови та зловживання монопольним становищем, надто щодо товарів та послуг першої необхідності.

Просування ідеї виділення ЄС та іншими партнерами (США, Канада, Японія) спеціальних додаткових квот для української продукції. Забезпечення просування тези «Купуй Українське у ЄС» з боку керівних органів ЄС.

Лібералізувати податкове законодавство — замінити податок на прибуток податком на виведений капітал (прибутків у підприємств все одно не буде, а бюджет наповнюватиметься за рахунок зовнішніх запозичень) (як варіант — з тимчасовим подвоєнням ставки на час ВС, аби гроші залишалися у бізнесі) та знизити навантаження на фонд оплати праці (варіант — скасувати ЄСВ), знизити ПДВ на продукти харчування до 7%.

Відтермінувати впровадження КІК на один рік. Зменшити бюрократію при роботі з КІК, зокрема: зменшити вимоги до підготовки звіту з КІК та обсяг інформації, яку потрібно надати разом зі звітом — замінити її зведеною консолідованою звітністю; обов’язок з подачі звіту зробити тільки для осіб, які володіють більше 25% частки в КІК; розширити та конкретизувати перелік винятків, за яких не сплачується податок на КІК, зокрема конкретизувати поняття економічної та фізичної присутності (substance) та збільшити рівень загального доходу всіх КІК, як критерію для виключення зі сплати податку на КІК.

Скоротити загальнодержавні видатки, в першу чергу за рахунок секторальних пільг та дотацій. Переглянути Держбюджет, збільшивши дефіцит та знайти джерела його покриття, перш за все за рахунок підвищення рентних платежів шляхом прогресивного оподаткування надприбутків.

Створення двоконтурної грошової системи, в межах якої «гроші», спрямовані у ВПК, не перетікають на споживчі ринки. Це обмежує зростання споживчої інфляції через збільшення видатків на потреби оборони. Логіка розбудови такої фінансового механізму може полягати у впровадженні «цифрової оборонно промислової» гривні, яка залишає «цифровий» слід, або щонайменше акумулюється на спеціальних рахунках, та відповідно використовується лише у процесі створенні продукції ВПК. У певному сенсі Україна вже має досвід використання такого механізму. Фактично «ковідна 1000» була створена у «віртуальному» просторі та спрямована на споживання (використання) у визначених напрямках (наприклад, це призвело до буму замовлення книжок на профільних онлайн платформах).

Секторальні:

Аграрний сектор та металургія — терміново забезпечити можливість експортувати надлишки продукції залізницею, для цього розробити екстрений план забезпечення вагонами та коридорами до ЄС.

Експортні галузі. Врегулювання питання призову до ЗСУ фахівців експортних галузей (в першу чергу, ІТ), з мобілізаційного та громадського резервів, тільки після повного закриття потреб ЗСУ з першої та другої черги оперативного резерву. На жаль, практика масового призову громадян з мобілізаційного та громадянських резервів широко застосовується переважно на Західній Україні стосовно ІТ фахівців, які переїхали з інших регіонів. Така ситуація створює загрозу для подальшого існування української експортної ІТ індустрії, а відповідно, зменшення обсягів валюти, яка продовжує надходити до бюджету країни прямо зараз, під час воєнних дій. Слід зазначити, що за 2021 рік ІТ галузь принесла майже 7 мільярдів доларів в економіку, та 23,5 мільярди гривень прямих податків, сплачених до держбюджету України.

Мікробізнес, роздрібна торгівля — передбачити певну суму (грант) для підприємців, які втратили в окупованих чи напівокупованих містах активи, товари, щоб вони могли розпочати свій бізнес на Західній Україні

Комунікаційні:

Створити комунікаційну платформу, на якій українські виробники та малі підприємці могли знайти один одного, відновити розірвані ланцюжки постачання.

Створити міжнародну комунікаційну платформу, на підтримку інноваційного бізнесу України, зокрема ІТ, популяризація замовлень послуг в українських ІТ фахівців.

Судові:

1. Забезпечити визнання правомірності пропуску позовних строків, в тому числі для нововиявлених та виключних обставин. Розширення переліку обставин що визнаються як нововиявлені/виключні обставини через війну.
2. Знищені судові справи (особиливо господарські та адміністративні спори) можуть бути відновлені за копіями наявних у сторін документів (в тому числі наявних в електронному вигляді)

Психологічні:

Очевидно, що агресор змінює тактику і серед іншого зосереджує зусилля на терорі, зокрема психологічному, мирних міст по всій Україні. У ситуації, коли на Західній Україні постійно вночі вмикаються сирени, люди вимушені годинами сидіти у бомбосховищах — вкрай складно запускати там економіку. Вбачається доцільним розробити тонші налаштування протиповітряної оборони та інформування про це населення, щоб запобігти виснаженню людей та подальшому відтоку їх за кордон.

Підписанти:

Торгово промислова палата

Асоціація платників податків України

Всеукраїнська аграрна рада

Асоціація власників малого та середнього бізнесу

Бізнес-спільнота Board

Укркондпром

Асоціація виробників України

Борошномели України

Українська Федерація Індустрії Безпеки

Національна організація роздрібної торгівлі

Асоціація імпортерів м’яса

Всеукраїнська асоціація пекарів

Асоціація підприємств інформаційних технологій України

Асоціація українських імпортерів риби та морепродуктів

Асоціація ІТ Україна

Асоціація імпортерів та дилерів автокомпонентів

Асоціація «Свинарі України»

Асоціація Софтвеар Україна

Асоціація приватних роботодавців

Національна асоціація страховиків України

Українське об'єднання ринків капіталу

Асоціація виробників молока

Всеукраїнська професійна асоціація підприємців

Асоціація учасників валютного ринку

Національна асоціація молочників України «Укрмолпром»

Бізнес асоціація освітніх закладів

Міжнародна бізнес асоціація

Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти»

Жіноча ділова палата України

PigUA.info за матеріалами uacouncil.org

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин (№ 7363).

На засіданні Комітету народні депутати розглянули проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, поданий Президентом України.

Під час обговорення законопроекту було підтримано ініціативу щодо надання об'єднаним територіальним громадам у комунальну власність земель державної власності у межах їх території, що дозволить громадам отримати додаткові кошти для розвитку інфраструктури об'єднаних територіальних громад, стимулюватиме решту сільських, селищних та міських рад до об'єднання.

Прийняття цього законопроекту сприятиме зміцненню матеріальної та фінансової основи об'єднаних територіальних громад, дозволить більш якісно та обґрунтовано планувати розвиток територій, оптимізувати процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зменшити корупцію у земельній сфері, захистити майно, корпоративні права і землі, які перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб, запобігти протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.

Реалізація правових норм, визначених цим законопроектом, також призведе до удосконалення процедури оподаткування земель, створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств шляхом набуття фермерами статусу фізичної особи-підприємця — виробника сільськогосподарської продукції та відповідно забезпечення їх повноцінної участі в соціально-економічному житті держави.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений проект Закону за основу.

milkua.info за матеріалами УАК

В рамках офіційного візиту Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, була проведена зустріч з Міністром сільського господарства та розвитку сільських територій  Держави Ізраїль Уріємом Аріелем. Під час зустрічі були обговорені питання доступу української аграрної продукції до ізраїльського ринку. 

«Нагальні питання, які ми порушили під час даної зустрічі, це відновлення експорту українського яйця столового на ринок Ізраїлю, а також закінчення офіційної процедури відкриття ринку яловичини для наших виробників. Щодо обох питань ми отримали запевнення з боку ізраїльських колег в їх всебічній підтримці. Сподіваємось, що наші яйця, а також м’ясо ВРХ уже найближчим часом будуть постачатись до Ізраїлю. Тим більше, що ми маємо велику кількість запитів від ізраїльських імпортерів на дану продукцію», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева за результатами зустрічі.

Українська та ізраїльська сторони також обговорили питання прискорення перемовин щодо Угоди про ЗВТ між двома країнами та можливі шляхи пошуку компромісних рішень щодо чутливих для сторін груп товарів. У рамках консультацій, найближчим часом буде проведена скайп-конференція з метою додаткового обговорення позицій щодо доступу аграрних та харчових продуктів до ринків України та Ізраїлю. Обидві сторони зацікавлені у завершенні перемовин щодо ЗВТ до кінця поточного року.

Окрім торговельних питань, сторони обговорили пріоритетні напрямки співпраці в аграрній сфері. Ізраїльська сторона запропонувала найближчим часом опрацювати пропозицію щодо реалізації проекту зі створення кластерів з виробництва молока з поголів’ям корів 1000-1200 голів в Україні з використанням ізраїльських технологій. За дорученням Прем’єр-міністра України, делегація представників Мінагрополітики України та зацікавлених профільних асоціацій відвідає найближчим часом Ізраїль, з метою проведення перемовин щодо запровадження даного проекту.

Під час відвідування провідного інституту аграрних досліджень Волкані, були обговорені можливості співпраці в галузі аквакультури, вдосконалення системи фітосанітарних заходів у зерновому господарстві та розвитку прикладних досліджень у різних секторах аграрної науки. Представники інституту Волкані наголосили на своїй зацікавленості у розвитку практичного співробітництва у галузі life Sciences, де високі технології в аграрній, харчовій, медичній та інших сферах тісно переплітаються. «У центра Волкані є надзвичайно цікаві та корисні напрацювання саме в прикладній науці, коли розробки науковців безпосередньо знаходять свій шлях до комерційного використання. А це те, чого сьогодні не вистачає нашій науці в Україні», - відмітила Ольга Трофімицева та підкреслила, що ізраїльська сторона готова до перемовин щодо створення спільного хабу інновацій у галузі  life sciences.

 Прес-служба Мінагрополітики