В майбутньому ферми самі будуть розводити кормових комах

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

За даними статистики 2019 року експорт майже всіх молокопродуктів значно скоротився, повідомляє Іnfagro.

Винятком стали молочні консерви (+6%), ультрапастеризоване молоко (+15%) і сухе незбиране молоко  (в 2,1 рази).

По інших молочних товарах спостерігається значне скорочення експорту: по маслу (-40%), по сирних продуктах (-48%), по СЗМ (-14%), по казеїну (-28%), по сироватці (-24%).

Аналізуючи поточні тенденції, слід зазначити менш виражене скорочення експорту в порівнянні з минулою зимою. У грудні експорт СЗМ виявився в 2,1 рази більшим у порівнянні з груднем 2018 року. Більше продавалося молока тривалого зберігання, молочних консервів і навіть сиру. У той же час продажі масла і сирного продукту залишалися невеликими.

У січні 2020 експорт молокопродуктів буде дуже незначним, на помітне збільшення зовнішніх продажів можна розраховувати не раніше квітня, коли збільшиться пропозиція дешевого молока від населення.

Що стосується імпорту молокопродуктів, то в 2019 він значно виріс. Закупівля сирів в минулому році зросла на 82%, а якщо розглядати грудневий імпорт, то він більш ніж в два рази перевищує показник грудня 2018 року.

У 2019 ввезення свіжих молокопродуктів збільшилося на 65%. Значно зросла закупівля вершкового масла, помітно збільшився імпорт інших молочних продуктів. У грудні зросли обсяги імпорту не тільки сирів і масла, а й сухого молока, сироватки. Цих товарів закуплено в рази більше в порівнянні з груднем 2018 року.

У січні імпорт молокопродуктів все ще буде досить значним, зовнішні закупівлі скоротяться ближче до весни.

milkua.info

В Україні виробляють молоко сорту Екстра, вищого, першого, другого сортів і несортовое. Залежно від вимог країни призначення, для експорту годиться лише молоко «Екстра» і вищого сортів.

Про це заявив керівник Держпродспоживслужби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа.

Розширити експортний потенціал допоможе підвищення якості молочної продукції з України.

«Процес переходу на виробництво молока і молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока сорту Екстра в Україні просувається досить повільно», — підсумував Володимир Лапа.

Нині 18 українських молочних підприємств мають право експорту продукції на європейський ринок. Вони впровадили систему НАССР, що дозволяє контролювати всі небезпечні чинники, які можуть бути в харчовому продукті. Зокрема, молоко і молокопродукти українського виробництва поставляють до країн СНД, в ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію. До Китаю молоко експортують 27 українських виробників.

Напередодні завдяки світовій кон’юнктурі на вершкове масло експорт молочних продуктів з України виріс на 93,9%. Виробник вже відреагували на зростання експорту і збільшили обсяги виробництва — згідно з даними ФАО, показники закупівлі молока від професійних господарств збільшилися на 4,2%.

landlord.ua

Африканська чума свиней (АЧС) майже знищила свинарство Китаю. Найбільші втрати фіксували серед племінного поголів’я свиней у країні.  

Зараз Китай намагається відновити племінне поголів'я і повернути його на колишні потужності, щоб збільшити внутрішнє виробництво свинини і відмовитися у імпорті продукції з цього виду м’яса у великих кількостях.

Країні не вистачає генетики та селекції. В багатьох випадках виробники тримають будь-яких свинок, які доростають до ринкової маси, утримують їх, і повертають в племінне стадо. Такий підхід може допомогти у відновленні племінного стада, але він не зможе повернути потенціал, який існував до провалу.

Проблемою є знайти достатньо генетики для забезпечення китайського ринку свинини.

«Китайські споживачі все ще віддають перевагу свинині. Це їх вибір номер один,» — зазначає доктор Дейв Пайберн, головний ветеринарний лікар Національної ради зі свинарства.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com