Чи має Китай доступ до генетики для відновлення племінного стада?

04 жовтня 2018 року у Держпродспоживслужбі відбулася підсумкова зустріч із обговорення результатів роботи Місії Генерального Директорату Європейської Комісії з питань охорони здоров'я та безпечності харчових продуктів (DG SANTE) з аудиту системи контролю африканської чуми свиней (АЧС) в Україні.

Так, у цілому представники Європейської Комісії позитивно оцінили систему державного контролю та заходи, які вживаються для стабілізації епізоотичної ситуації щодо АЧС в Україні. Такий попередній висновок озвучили представники Єврокомісії під час зустрічі з Першим заступником Голови Держпродспоживслужби Андрієм Жуком.

Місія працювала за декількома напрямками: аналіз кількості випадків АЧС та результати їх розслідування, вивчення системи державного контролю, ефективність фінансової допомоги ЄС, яка надається Україні в рамках грантової допомоги, а також проведення інформаційно-просвітницької роботи.

Позитивно була оцінена робота щодо відбору проб на наявність АЧС, оперативність проведення досліджень, робота ветеринарних лікарів на місцях, створення чіткої системи державних надзвичайних протиепізоотичних комісій, високий рівень біологічної безпеки на переважній більшості великих свинокоплексів, наявність системної стратегії щодо диких кабанів тощо.

Водночас, на думку європейських експертів, варто посилити інформаційну просвітницьку роботу серед домогосподарств, вирішити питання заохочувальних виплат за знайдених мертвих кабанів. Також доцільно розширити перелік методів досліджень щодо АЧС.

Нагадаємо Місія працювала в Україні з 25 вересня по 04 жовтня 2018 року. За цей час європейські експерти ознайомилися зі структурою, функціями і повноваженнями Держпродспоживслужби та її територіальних органів, вітчизняною системою державних лабораторій, які залучені до діагностики АЧС в Україні, роботою Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, який є національною референс-лабораторією.

Представники Місії відвідали Полтавську, Одеську, Рівненську та Волинську області, ознайомилися з роботою ряду головних управлінь Держпродспоживслужби, регіональними державними лабораторіями, свиноферм, мисливських господарств.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

У вересні поточного року порівняно із аналогічним періодом 2016 зросло виробництво замороженої свинини, мороженого м’яса ВРХ та охолодженої курятини.

За даними відомства, замороженої свинини протягом вересня вироблено 1 тис. т, що на 18,3% більше показників вересня 2016, але на 19,1% менше від результатів серпня 2017.

До того ж, охолодженого м'яса свійської птиці у вересні вироблено 59 тис. тонн, а це на 3,1% більше, ніж у вересні 2016, та на 1,2% ― ніж у серпні 2017.

Крім того, виробництво мороженого м'яса ВРХ протягом звітного періоду склало 1,4 тис. т, що на 1,8% більше, ніж у вересні 2016 року. Порівняно із серпнем 2017 виробництво зазначеного продукту зросло на 3,6%

Водночас, протягом вересня 2017 року в Україні вироблено 4,5 тис. тонн свіжого чи охолодженого м’яса ВРХ, що на 28,1% менше, ніж за аналогічний період 2016. У порівняні з серпнем 2017 виробництво скоротилось на 2,9%.

Замороженого м’яса птиці протягом звітного місяця вироблено 14,4 тис. т — на 16,1% менше порівняно із вереснем 2016. Порівняно з серпнем 2017 виробництво зазначеного продукту скоротилось на 3,7%.

Виробництво свіжої чи охолодженої свинини протягом звітного періоду порівняно із вереснем 2016 скоротилось на 15%, до 18,5 тис. т, порівняно із серпнем 2017 ― на 13,8%.

ukrstat

Китай може знизити імпортний попит на молоко. Про це йдеться в огляді Global Dairy Quarterly Q1 2021, підготовленому Rabobank, пише The DairyNews.

Аналітики відзначають, що в даний момент імпортний попит з боку Китаю підвищено, але він може сповільнитися в другій половині року. Знизити потребу Китаю в імпорті молочної продукції в майбутньому може та обставина, що високі внутрішні ціни на молоко в КНР стимулюють інтерес до розширення внутрішнього виробництва.

Також, на думку експертів Rabobank, виробництво молока в 7 провідних регіонах-виробників у 2021 році збільшиться на 1,1%. Таким чином, темпи зростання знизяться в порівнянні з 2020 роком, проте це дозволить підтримати ринки.

Минулий рік став роком випробувань для низки українських виробників - аномальне зростання цін на енергоносії і корми стали причиною скорочення промислового виробництва м'яса птиці на 2% і яєць на 22%. Але остаточно добити вітчизняних промисловців, що ще утримуються на плаву, можуть податкові ініціативи влади, що набрали чинності з 1 січня 2022 року, повідомляє УНН.

Одразу кілька асоціацій звернулися до керівництва Офісу Президента, прем'єр-міністра та представників Верховної Ради з проханням терміново внести зміни до законодавства, а саме до Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Автори листа вказують, що парламент в одному тексті закону узвалив суперечливі і взаємовиключні норми, які набули чинності з початку року і які будуть мати вкрай негативні наслідки.

Так, зокрема, у законі зазначено, що птахівники відтепер не можуть використовувати четверту групу оподаткування, і водночас сказано, що для них підвищується ставка податку на цій же четвертій групі.

«Враховуючи, що державна підтримка птахівництва обмежена, а податкове навантаження може зрости і для без того збиткової галузі, Україна ризикує взагалі втратити птахівництво як галузь. Це однозначно позначиться на продовольчій безпеці держави, адже основу споживчого кошика становлять соціально значущі продукти — м'ясо птиці та харчові яйця. Перші дзвіночки ми отримали вже за підсумками минулого року - імпорт м'яса птиці збільшився на 13% і вперше за роки незалежності Україна імпортувала харчові яйця.

У результаті збитковості виробництва, за два останні роки зупинили свою діяльність більше ніж 30 промислових птахопідприємств. Збільшення податкового навантаження на галузь призведе до подальшої консервації виробничих потужностей і скорочення робочих місць у сільській місцевості, що є вкрай чутливим на сьогодні.

З виключенням підприємств галузі птахівництва з платників єдиного податку четвертої групи відбудеться зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Саме єдиний податок IV групи бюджетоутворюючий для багатьох територіальних громад і, найголовніше, особливості справляння не залежать від фінансових результатів сільгоспвиробника, а від кількості землі в обробітку. Не секрет, що бізнес сьогодні, окрім сплати податків, ще й додатково підтримує місцеві громади, розвиває соціальну інфраструктуру в селі, а зі збільшенням оподаткування така підтримка буде зменшена.

Іншим негативним аспектом введення змін в оподаткуванні галузі є істотне ускладнення адміністрування податків, оскільки 90% птахопідприємств має змішане виробництво — рослинництво і птахівництво, а іноді в структурі скотарство і свинарство. Тобто для збереження спрощеної системи оподаткування таким сільгоспвиробникам доведеться або виділяти птахівництво в окрему юридичну особу, і таким чином порушувати структуру виробництва, або взагалі вирізати поголів'я птиці і зупиняти і без того постійно дотаційне виробництво. Перш за все це зашкодить малим і середнім підприємствам, оскільки вони не настільки ефективні в адмініструванні податків, як великі», — заявили асоціації.

Підсумовуючи, асоціації "Союз птахівників", "Український аграрний бізнес" і "Українська аграрна конфедерація" закликали владу переглянути в терміновому порядку свої податкові нововведення і відновити права птахівників на четверту групу оподаткування для уникнення негативних наслідків.

Джерело: УНН