Україна-ЄС: що дасть «безвіз» аграріям

08-квіт-2017

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Більше новин
Милованов може очолити Мінагрополітики
04-бер-2020

Вчора на засіданні фракції «Слуги народу», де був присутній і президент України Володимир Зеленський, було названо кандидатури нового уряду.

Відтак, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України планують знову розділити. Крім того, на засіданні озвучили імена кандидатів, які можуть очолити новостворені міністерства. 

Міністром економіки замість Тимофія Милованова можуть затвердити Романа Жуковського, який очолював профільне управління в Секретаріаті президента Віктора Ющенка в кінці «нульових» років. 

Стосовно посади міністра агропромислового комплексу, згідно з інформацією одних джерел, призначити планують Тимофія Милованова. Інші ж повідомляють, що наразі обговорюють дві кандидатури — голови комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського та Уповноваженого президента із земельних питань Роман Лещенка.

agravery.com

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
30-лип-2019

У період з 20 по 26 липня 2019-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 215 осередків особливо небезпечних хвороб, зареєстрованих у 2019-му році.

Нові вогнища африканської чуми свиней виявили на території Бельгії (2), Болгарії (10), Латвії (7 осередків), Молдови (1), Польщі (53), Румунії (45), України (3), Китайської Народної Республіки (1 осередок ), а також вперше АЧС зареєстрували в Словаччині (1). Класичну чуму свиней зафіксували в Японії (81).

Осередок віспи овець і кіз виявили на території Казахстану, а чуми дрібних жуйних — в Ізраїлі.

У Замбії зареєстрували 4 вогнища ящура типу O серед великої рогатої худоби.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили: про геморагічну хворобу кроликів в США (1), про інфекційну анемію коней в Перу (2) і про лихоманку Західного Нілу в Бразилії (2).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru 

Детальніше
ЄС оновлює законодавство про використання комах в комбікормах
02-черв-2021

На цьому тижні в країнах Європейського Союзу (ЄС) очікується вступ в силу двох нових постанов, спрямованих на регулювання ринку кормових комах. Перше буде призвано гармонізувати стандарти на борошно з комах між країнами, членами торгового блоку. Друге дозволити використання шовкопряда в годуванні продуктивних тварин.

Як відзначають представники регулюючих органів, нові стандарти зроблять галузь більш конкурентоспроможною і дозволять виробникам кормових комах генерувати додаткові доходи.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Польща може підтримувати своїх молочників, якщо вони не витісняють українські продукти на нашому ринку, — Милованов
29-січ-2020

Країни-члени групи Cairn обговорили в Давосі підтримку вітчизняного виробника.

Про це міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов повідомив на своїй сторінці в Facebook.

«Підтримка вітчизняного виробника вимагає, зокрема, боротьби з субсидіями інших країн своїм виробникам. Наприклад, для того, щоб польське молоко не витісняло українське з українського ринку, буде правильно і справедливо, щоб поляки не давали великих субсидій своїм молокозаводам і фермерам», — написав він.

Милованов розповів, що це питання сьогодні обговорювалося на зустрічі країн групи Cairn у рамках Світової організації торгівлі в Давосі.

Головою на зустрічі була Австралія, а представники України сиділи на місцях почесних гостей у президії, адже цього року Україна вперше стала членом групи цих країн.

«Всі країни групи мають спільну позицію — потрібно пропорційно зменшити рівень субсидій, якщо ці субсидії негативно впливають на інші країни. Простою мовою — Польща може підтримувати своїх виробників в агро, якщо вони торгують на внутрішньому ринку і це не витісняє наші продукти на наших і їхніх ринках. Така позиція — зменшення субсидій у партнерів — це теж захист», — підсумував Милованов.

censor.net.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок