18 українських молочників мають право експорту в ЄС

За останній тиждень банки-учасники програми «Доступні кредити 5-7-9%» підписали 696 договорів на рекордну суму 2,4 млрд грн. Зокрема, 1,6 млрд  грн від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають антикризові кредити на поповнення оборотних коштів під 0%. 621 млн грн - це видані уповноваженими банками угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів, а сума інвестиційних кредитів склала 190 млн грн. 

«Квітень став найуспішнішим місяцем для програми: було видано 3 358 кредитів на 9,2 млрд грн. Практично щотижня ми спостерігали позитивну динаміку як за кількістю підписаних договорів, так і по виплаченим сумам. Ці гроші - вагомий внесок у відновлення та розвиток малого і середнього бізнесу в Україні»,- прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Від старту програми банки-учасники видали 15 064 кредитів  на загальну суму 38,2 млрд грн. З них 16,3 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позик,  5,5 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та  16,4 млрд грн в якості антикризових кредитів на поповнення оборотних коштів під 0%. 

Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (50%), торгівлі та виробництва (22%) та промислової переробки (15%). За регіональною класифікацією лідерами залишаються Харківська, Львівська, а також Київська області.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням: https://bit.ly/3rfPmX7 

Причинами втрат люцерни в зимовий період може бути притерта льодяна кірка та замерзання внутрішньоклітинної рідини рослини. Шар льоду порушує дихальні та газообмінні процеси, оскільки погано пропускає кисень та вуглекислоти. Травостій люцерни притертою льодяною кіркою витримує до 3−4 тижнів.

Як розпізнати сигнали, які люцерна подає навесні, і як діяти на їх онові? Порадами весняного агроскаутингу у своєму відео ділиться Володимир Мірненко, бренд-менеджер ТОВ «Пьотінгер Україна».

«Коли навесні оцінюю поле з люцерною, дивлюся на інтенсивність і рівномірність відростання та стан кореневої системи. Роблю прогнози, який відсоток рослин виживе і дасть врожай, а також оцінюю густоту травостою», — говорить експерт.

Автор підготував відеоролик до початку війни в країні, тому вагався, чи варто ним ділитись. Проте зараз переконаний, що варто думати про люцерну, про корів і загалом про агробізнес та інші сфери бізнесу, які зможуть якомога довше утримувати економіку Україні у ці складні часи.

milkua.info

30 серпня набув чинності наказ Мінекономіки №307 (від 26.07.2021 р) про прийняття Порядку формування реєстраційного досьє, який розблокував процедуру державної реєстрації кормових добавок. Про це 1 вересня повідомила прес-служба міністерства.

«Тепер понад 7000 суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з виробництвом і обігом кормів, отримали можливість реєструвати безпечні і високоякісні кормові добавки для тварин. Порядок формування реєстраційного досьє розроблений відповідно до європейського законодавства. Його прийняття стало важливим кроком у приведенні українського ринку кормів до вимог ЄС», - прокоментувала вступ в силу документа заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

Також уточнюється, що, відповідно до Закону України «Про безпеку та гігієну кормів», процедура державної реєстрації кормових добавок починається з подачі оператором ринку відповідної заяви і реєстраційного досьє на кормову добавку.

«До цього відсутність нормативних вимог до реєстраційного досьє блокувало процедуру державної реєстрації даної продукції і створювала в Україні штучний дефіцит якісних кормових добавок», - підкреслили в прес-службі.

apk-inform

Всеукраїнська Аграрна Рада підтримує ініціативу зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ), яка активно обговорюється в суспільстві, однак пропонує знижувати її не до 0%, а до 10%. Оскільки на сьогодні запровадження нульової ставки загрожує низкою негативних наслідків і для держави, і для агровиробників.

На цьому заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив під час круглого столу «Збереження конкурентоспроможності української агропродовольчої продукції в умовах запровадження на території ЄС нульової ставки ПДВ на харчові продукти з 1 липня 2022 року».

Михайло Соколов зауважив, що питання зниження ПДВ на харчові продукти в Україні назріло давно і ВАР вже кілька років наголошує на важливості такого кроку. Так, згідно з дослідженням ФАО легкий або середній ступінь недоїдання спостерігається вже у 20% населення України. Це серйозний показник, але ситуація, на жаль, буде лише погіршуватись, оскільки очікується ріст цін на продукти харчування через зростання вартості добрив та газу. Відповідно, зниження ставки ПДВ на продукти харчування — це гарна ідея, бо вона дозволяє знизити ціни на них.

«З іншого боку знижувати ставку ПДВ до 0% не потрібно, бо тоді виробники с/г продукції і продуктів харчування перетворяться на тих, кому постійно потрідно буде відшкодовувати ПДВ. Вони матимуть податковий кредит, оскільки купують матеріально-технічні ресурси для виробництва з ПДВ. Зараз, за нашими оцінками, підприємств, які постійно звертаються до держави за відшкодуванням ПДВ, не більше 2 тисяч. Але якщо всі аграрії, які є платниками ПДВ, будуть потребувати його відшкодування, то це щонайменше 16 тисяч додаткових підприємств. Це збільшення адміністративного навантаження на податкову службу майже в 10 разів. І ми зіткнемось з тим, що процес відшкодування просто зупиниться. Агровиробники змушені будуть чекати коштів місяцями. Тому ми підтримуємо ініціативу зниження ставки ПДВ, але пропонуємо знижувати її до 10%, а не нуля. Крім того, варто взяти до уваги, що ЄС знижує ставку до 0% не з 20%, а з 5%-7%. Тому, якщо ми знизимо зі своїх 20% до 10%, то будемо мати той самий ефект, що і вони», — пояснив заступник голови ВАР.

Зниження ставки ПДВ на продукти харчування матиме й інший позитивний ефект: виробники, які працюють легально, отримають перевагу над тими, хто працює в тіні. Адже передусім знизяться ціни на харчові продукти на поличці магазинів, але самі виробники нічого не втратять. Разом з тим ті підприємства, які працюють нелегально, матимуть збитки: вони ПДВ не платять і зниження ціни на продукти — це і їх втрати також. Тому такий крок допоможе державі скоротити обсяг нелегального ринку. Заступник голови ВАР також наголосив, що Україна має серйозно поставитись до питання зниження ставки ПДВ на продукти харчування. Оскільки в разі її збереження на рівні нинішніх 20%, в той час, як Євросоюз знизить ПДВ до 0%, це загрожує Україні засиллям нелегального імпорту.

«Ми навряд чи зможемо перешкодити цьому. Адже вже й сьогодні маємо проблему, наприклад, з польськими сирами, які масово завозяться в Україну, бо в Польщі значно нижча ставка ПДВ. Тому маємо розглянути зниження ставки ПДВ на харчові продукти, щоб ця різниця не була такою значною, і щоб не виникало великого стимулу завозити продукти», — зауважив Михайло Соколов.

 agravery.com