У 2017 році компанії аграрної галузі отримали найбільше відшкодувань ПДВ

У березні 2018 року з України було експортовано понад мільйон тонн пшениці, що на 5% менше показника цього ж місяця минулого року (1,05 млн тонн)

Про це інформують аналітики УкрАгроКонсалт .

За підсумками дев'яти місяців поточного сезону українські експортери поставили на зовнішні ринки 14,2 млн тонн пшениці, що на 3% менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року (14,6 млн тонн).

Основними регіонами збуту української пшениці в поточному сезоні є Південно-Східна і Південна Азія за рахунок нарощування поставок в Індонезію, Бангладеш і на Філіппіни, а також в Південну Корею, Таїланд і Індію. Сумарно частка цих регіонів виросла до 45% в структурі експорту пшениці з України в липні-березні 2017/18 МР (6,3 млн тонн).

Частка африканських країн в березні поточного сезону зросла до 29% (4,2 млн тонн) завдяки стабільному експорту пшениці в Єгипет, а також збільшення поставок в Туніс, Мавританію, ПАР, Нігерію, Сенегал та інші.

Крім цього, в 2017/18 МР українські експортери істотно наростили поставки пшениці на ринок Євросоюзу. У поточному сезоні частка країн ЄС досягла 11% проти 6,5% в 2016/17 МР. Варто відзначити, що поточні поставки пшениці з України в ЄС вже на 45% перевищили експорт за весь минулий сезон і склали 1,6 млн тонн.

Нагадаємо, втрати озимих цьогоріч є найнижчими за всю історію незалежності України.

agravery

1 вересня, на засіданні Уряду прийнято постанову про утворення робочої групи на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України, ЄБРР, Американською торговельною палатою в Україні та Агентством США з міжнародного розвитку, а також затвердження її посадового складу та положення про неї.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Метою робочої групи є створення в Україні національного механізму біржової торгівлі на ринках капіталу та організованих товарних ринках — NEXT-UA, як інтегрованої універсальної інфраструктури, що включатиме торговельний, кліринговий та розрахунковий функціонал. Йдеться про торгівлю різними активами, включно з цінними паперами (як державними, так і корпоративними) та товарними деривативами (продукцією енергетичного та аграрного ринку).

«Серед фінансових інструментів у 2020 році найбільшим попитом на українському фондовому ринку користувалися державні облігації України. Обсяг торгів ними становив 329,8 млрд грн, це 98,3% обсягу торгів організованого ринку цінних паперів. В той час як обсяг торгів акціями складав лише 0,6 млрд грн, а корпоративними облігаціями — 0,9 млрд грн. Створення національного механізму біржової торгівлі NEXT-UA стане головним завданням робочої групи, що сприятиме зміцненню інфраструктури ринків капіталу та організованих товарних ринків», — прокоментував перший заступник Міністра економіки України Володимир Гринюк.

Співголовами Робочої групи визначено Першого віце-прем'єр-міністра України — Міністра економіки України, заступника Голови Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні та заступника директора Агентства США з міжнародного розвитку, які затверджуватимуть персональний склад робочої групи.

Крім того, функціонування робочої групи прискорить реалізацію положень Меморандуму, яким серед іншого передбачено розвиток ринків внаслідок впровадження NEXT-UA, визначено напрями вирішення ключових питань для створення сприятливого середовища розвитку ринків, належних регуляторів (НБУ та НКЦПФР), які підтримуватимуть створення оптимальної майбутньої моделі ринкової інфраструктури в Україні тощо.

Китай зумів накопичити більше половини світових запасів кукурудзи та інших зернових. Це призвело до різкого зростання цін на планеті і голоду в ряді країн.
Про це повідомляє видання NIKKEI Asia.

«Китай підтримує свої запаси продовольства на історично високому рівні. Його запаси пшениці можуть задовольнити внутрішній попит протягом півтора років», — йдеться в повідомленні. Згідно з даними Міністерства сільського господарства США, очікується, що в першій половині 2022 року Китай зосередить 69% світових запасів кукурудзи, 60% рису і 51% пшениці. Додамо, що індекс цін на продовольство, розрахований продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН, в листопаді був приблизно на 30% вище, ніж роком раніше. Накопичення Китаєм є однією з причин зростання цін на продовольство.

Джерело:  unian.ua.

Якщо ризики інвесторів, викликані війною, суттєво зменшаться або й зникнуть повністю, інвестиційні процеси в сільському господарстві швидко активізуються. Адже додаткові вигоди агровиробників від зростання цін на продукцію перевищуватимуть впливи негативних чинників, що прискорюватиме окупність інвестицій.

Таку думку висловив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Кисіль.

Про це повідомляє прес-служба інституту, відмічаючи, що, за попереднім прогнозом, обсяг залучення капітальних інвестицій у сільське господарство у 2022 р. за реалістичним варіантом сценарію мав би скласти 72 млрд грн. Втім, додаткові ризики для інвесторів, що виникли після розв’язання росією війни проти України, змушують орієнтуватися на песимістичні варіанти прогнозу капітальних інвестицій у сільське господарство.

«Хоча порівняно з харчовою промисловістю воно буде зберігати свою інвестиційну пріоритетність. В умовах особливо високого для національних агроінвесторів рівня ризиків слід очікувати, що у 2022 р. вони на підконтрольних Україні територіях будуть спрямовувати свої інвестиційні ресурси переважно на просте відтворення основного капіталу, збереження наявних потужностей і вкладення у приріст оборотного капіталу», — зазначив Микола Кисіль.

agroportal.ua