Після перемоги інвестиційні процеси в агро швидко активізуються

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.

Європейський Союз анонсував проект щодо покращення законодавства України у сфері тваринництва, включаючи питання здоров'я та благополуччя тварин.

Про це в коментарі УНІАН сказав генеральний директор директорату безпеки і якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України Микола Мороз.

«Проект буде сконцентрований на здоров'я та благополуччя тварин, включаючи деякі аспекти попереднього проекту (проект ЄС „Вдосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні“ — УНІАН) по завершенню змін у законодавстві про безпеку (харчових продуктів — УНІАН)», — сказав він.

Мороз додав, що, крім розробки законопроектів, проводитиметься навчання спеціалістів і вестися комунікація зі споживачами, щоб вони могли сприймати зміни, що відбуваються. Також, за його словами, будуть створені компетентні органи у відповідних структурах. «У новій програмі основними бенефіціарами буде Держпродспоживслужба та, я сподіваюся, Міністерство розвитку економіки», — сказав він.

За словами Мороза, про обсяг фінансування поки невідомо. Як повідомив керівник проекту «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні» Тоні Віл, новий проект ЄС почнеться вже 16 вересня і триватиме до 2023 року, однак ЄС розглядає можливість продовження термінів

Мінагрополітики, Держпродспоживслужба, проект ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в України» та платформа масових відкритих онлайн-курсів «Prometheus» запрошують усіх бажаючих взяти участь у безкоштовному навчальному курсі «Безпечність харчових продуктів: сучасне законодавство, сумлінний виробник, відповідальний споживач», який стартує 1 червня.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Курс розрахований на представників бізнесу, фахівців державного сектору в харчовій галузі та звичайних українських споживачів.

Цей курс простою мовою пояснює непрості питання:

що таке нове харчове законодавство України;

що харчове законодавство дає бізнесу та споживачам;

хто такі оператори ринку;

що таке простежуваність у харчовому законодавстві;

що таке НАССР та як його правильно читати.

Зареєструватися можна за формою, яку ви знайдете за посиланням.

Курс є повністю безкоштовним. Після завершення курсу слухачі отримають відповідний сертифікат.

Довідково:

В Україні впроваджена європейська модель контролю над якістю та безпечністю харчів — НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Point), яка дозволяє аналізувати та контролювати небезпечні фактори хімічного, мікробіологічного та фізичного походження від сировини до обігу та споживання готової продукції.

Тематика курсу:

Безпечність чи якість? Що регулює харчове законодавство?

Базові знання з НАССР – що необхідно знати перед впровадженням? Програми-передумови.

Розуміння та застосування принципів НАССР. Як уникнути типових помилок?

Автори курсу:

Яна Добідовська, Юрій Оглашенний.

Запрошений спікер курсу:

Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Продукти переробки кукурудзи, такі як крохмаль, коли мають високу вологість, позитивно впливають на продуктивність великої рогатої худоби (ВРХ), відзначається в результатах досліджень, організованих групою вчених з Університету Сан-Паулу в Бразилії.

Так, в серії експериментів фахівці встановили, що бики, які одержували кукурудзу з високим вмістом вологи, були більш продуктивні в порівнянні з тваринами, у  раціон яких було включено тонко подрібнене сухе зерно кукурудзи. При цьому більшість підприємств в Бразилії сьогодні використовує саме суху кукурудзу в якості компонента комбікормів.

За словами фахівців, ймовірно, перероблена кукурудза з високою вологістю краще засвоюється організмом ВРХ, однак необхідні подальші дослідження для того, щоб підтвердити цей висновок.

Джерело: Feed Navigator