Україна збільшила експорт пшениці в ЄС на 45%

 Україна за січень-травень поточного року збільшила експорт м'яса і м'ясопродуктів на 50%, - до 154 тис. тонн. Імпорт зріс на 11, - до 71 тис. тонн. Про це повідомляється на сайті Економічного дискусійного клубу.

Частка м'яса птиці в загальному обсязі експорту склала 80% - 124 тис. тонн, або на 42% більше, ніж роком раніше. Високим попитом українська птах користується в Єгипті, Нідерландах, ОАЕ, Азербайджані.

Виріс попит зовнішнього ринку на яловичину і свинину, експорт яких в січні-травні перевищив минулорічний більш ніж в два рази. Найбільші обсяги української продукції надійшли в Білорусь, Азербайджан, Казахстан, Грузію, Молдову.

У січні-травні експортовано 22 тис. тонн яловичини, що становить 18% від її виробництва, і 6 тис. тонн свинини (близько 2% від виробництва).

М'ясний імпорт переважно представлений свининою і м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці в січні-травні зріс на 47%, а свинини - зменшився на 15%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, з Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні в січні-травнем 2017 року склала 8%.

За балансовими розрахунками, за п'ять місяців в порівнянні з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку м'ясом і м'ясопродуктами майже на 5% нижче, ніж роком раніше (яловичина - "мінус" 3,8%, свинина - "мінус" 5,3%, м'які м'ясо птиці - "мінус" 5,3%).

Середнє споживання населенням м'яса і м'ясопродуктів відстає від торішнього на 4,4% (або 1 кг) і склало за звітний період 20,5 кг в розрахунку на людину.

poultryukraine.com за матеріалами  All Retail

В рамках офіційного візиту Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, була проведена зустріч з Міністром сільського господарства та розвитку сільських територій  Держави Ізраїль Уріємом Аріелем. Під час зустрічі були обговорені питання доступу української аграрної продукції до ізраїльського ринку. 

«Нагальні питання, які ми порушили під час даної зустрічі, це відновлення експорту українського яйця столового на ринок Ізраїлю, а також закінчення офіційної процедури відкриття ринку яловичини для наших виробників. Щодо обох питань ми отримали запевнення з боку ізраїльських колег в їх всебічній підтримці. Сподіваємось, що наші яйця, а також м’ясо ВРХ уже найближчим часом будуть постачатись до Ізраїлю. Тим більше, що ми маємо велику кількість запитів від ізраїльських імпортерів на дану продукцію», - зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева за результатами зустрічі.

Українська та ізраїльська сторони також обговорили питання прискорення перемовин щодо Угоди про ЗВТ між двома країнами та можливі шляхи пошуку компромісних рішень щодо чутливих для сторін груп товарів. У рамках консультацій, найближчим часом буде проведена скайп-конференція з метою додаткового обговорення позицій щодо доступу аграрних та харчових продуктів до ринків України та Ізраїлю. Обидві сторони зацікавлені у завершенні перемовин щодо ЗВТ до кінця поточного року.

Окрім торговельних питань, сторони обговорили пріоритетні напрямки співпраці в аграрній сфері. Ізраїльська сторона запропонувала найближчим часом опрацювати пропозицію щодо реалізації проекту зі створення кластерів з виробництва молока з поголів’ям корів 1000-1200 голів в Україні з використанням ізраїльських технологій. За дорученням Прем’єр-міністра України, делегація представників Мінагрополітики України та зацікавлених профільних асоціацій відвідає найближчим часом Ізраїль, з метою проведення перемовин щодо запровадження даного проекту.

Під час відвідування провідного інституту аграрних досліджень Волкані, були обговорені можливості співпраці в галузі аквакультури, вдосконалення системи фітосанітарних заходів у зерновому господарстві та розвитку прикладних досліджень у різних секторах аграрної науки. Представники інституту Волкані наголосили на своїй зацікавленості у розвитку практичного співробітництва у галузі life Sciences, де високі технології в аграрній, харчовій, медичній та інших сферах тісно переплітаються. «У центра Волкані є надзвичайно цікаві та корисні напрацювання саме в прикладній науці, коли розробки науковців безпосередньо знаходять свій шлях до комерційного використання. А це те, чого сьогодні не вистачає нашій науці в Україні», - відмітила Ольга Трофімицева та підкреслила, що ізраїльська сторона готова до перемовин щодо створення спільного хабу інновацій у галузі  life sciences.

 Прес-служба Мінагрополітики

З 14 серпня вступить в силу пункт 2 Рішення Колегії Євразійської економічної комісії (ЄЕК) від 13 лютого 2018 року № 28. У ньому міститься Перелік ветеринарних лікарських засобів, максимально допустимі рівні залишків яких можуть міститися в непереробленій харчовій продукції тваринного походження, в тому числі в сировині, а також методики їх визначення.

Перелік не зобов'язує проводити виробничий контроль на наявність всіх включених в нього ветеринарних лікарських засобів. При цьому підприємцям надається можливість реалізовувати підхід, заснований на оцінці ризиків. Це означає, що при закупівлі сировини, наприклад м'яса, отримуючи інформацію від постачальника про те, які застосовувалися антибіотики, переробник, якщо вважатиме це за необхідне, може перевірити продукцію на наявність залишків саме цих антибіотиків. При цьому документ дає право підприємцям використовувати будь-які методи досліджень, що значно спрощує їх роботу.

З 14 серпня уповноважені органи держав-членів Союзу зможуть застосовувати заходи обмежувального характеру щодо непереробленої харчової продукції тваринного походження тільки в тому випадку, якщо антибіотики виявлені в кількостях, що перевищують допустимі рівні, зазначені в переліку, і тільки при використанні методів досліджень, які увійшли до переліку .

Прийняті норми — проміжний етап у врегулюванні питань контролю за залишками ветеринарних лікарських засобів в харчовій продукції тваринного походження. Найближчим часом Комісії належить пропрацювати порядок встановлення максимально допустимих рівнів антибіотиків і інших ветеринарних лікарських засобів не тільки в сировині, а й в переробленій харчовій продукції тваринного походження.

Для вирішення цього та інших питань ЄЕК створила Міжвідомчу робочу групу, до складу якої увійшли експерти уповноважених органів держав Союзу в області ветеринарії, санітарно-епідеміологічного благополуччя, оцінки відповідності та забезпечення єдності вимірювань.

milkua.info

Ринок сирого молока в кінці року схоже переходить в «період тиші». Активізація зовнішньої торгівлі влітку та на початку осені дала можливість візуально розігнати ціни на молоко на внутрішньому ринку. Щоправда, в порівнянні з європейськими вони так і залишаються на третину нижчими.

Та вже з початку листопада, у зв’язку з погіршення світової кон’юнктури та перебоями в електропостачанні, ціновий тренд на молоко екстра ґатунку почав сповільнюватися, а в другій половині практично зупинився. Ціни на молоко вищого та першого ґатунків ще мали ефект підтягування.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Так, станом на 23 листопада середня закупівельна ціна на молоко екстра ґатунку склала 12,14 грн/кг без урахування ПДВ, що лише на 0,6% вище ціни першої декади місяця. Приріст в цей же період жовтня становив близько 2,5%. Ціновий діапазон в залежності від розміру партії коливався від 11,75 до 12,50 грн/кг.

Вищий ґатунок подорожчав на 1,27% в порівнянні з початком листопада — до 11,95 грн/кг. Ціновий коридор був у межах 11,75−12,30 грн/кг.

Перший ґатунок піднявся у ціні на 1,7% — до 11,59 грн/кг. Ціна на таке молоко коливалася від 11,27 до 11,90 грн/кг.

Середньозважена ціна трьох ґатунків піднялася на 1,1% — до 11,89 грн/кг.

Енергетичний тероризм нездорових сусідів залишається основною проблемою роботи молочної галузі та й економіки загалом. Це досить вагомий стримуючий фактор в роботі як молочно-товарних ферм, так і переробних заводів. Проте, не зважаючи на це попит на молоко наразі залишається активним. Гострої потреби в ньому немає, але й вільних партій також не передбачається. Саме тому, у грудні варто очікувати бокового тренду закупівельних цін на молоко та стабілізацію в розрізі ґатунків.

avm-ua.org