USDA: стан галузі на 2021 рік в Україні

Зміна порядку ввезення на територію України кормів, кормових матеріалів, кормових добавок, преміксів, кормів для непродуктивних тварин та їх подальшого обігу на території України передбачена Законом України «Про безпечність та гігієну кормів», який набуває чинності з 19 січня 2020 р.

Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань безпеченості харчових продуктів та захисту споживачів.

«Відповідно до пунктів 5 та 6 розділу Х прикінцеві та перехідні положення закону, у разі наявності діючих реєстраційних посвідчень, виданих відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», дозволяється протягом п«яти років виробництво, обіг (в тому числі ввезення на територію України) готових кормів та преміксів, а виробництво, обіг (в тому числі ввезення на територію України) кормових добавок — до кінця дії реєстраційного посвідчення», — пояснюють у відомстві.

У подальшому, починаючи з 19 січня 2020 р., при здійсненні державного контролю за дотриманням законодавства України про корми державні ветеринарні інспектори звертатимуть увагу на державну реєстрацію кормових добавок, які входять до складу кормів, кормових сумішей, преміксів та кормів для непродуктивних тварин, з урахуванням положень пунктів 5 та 6 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону.

«Відповідно до статей 18-20 Закону державній реєстрації підлягають лише кормові добавки», — підсумували у Держпродспожислужбі.

agroportal

Аграрний комітет Верховної Ради України разом з іншими народними депутатами, урядом та профільними асоціаціями напрацьовує комплекс заходів для забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Про це 10 березня написав на своїй сторінці в мережі Facebook народний депутат України Олег Кулініч.

«Посівна кампанія має відбутися навіть в умовах воєнного стану – це критично важливо як для української економіки, так і для людей. Очікується, що врожай 2022 р. буде нижчим на 50% порівняно з минулим роком. Але все ж це дозволить закрити ключові потреби нашої країни», - зазначив він.

Найбільш критичним зараз, за словами нардепа, є недостатній рівень забезпеченості паливно-мастильними матеріалами, зокрема дизельним паливом. Потреба у ПММ під посівну складає 240 тис. тонн, а дефіцит – 200 тис. тонн. Тож держава має забезпечити і наявність цього ресурсу, і фіксовані ціни на паливо.

Окрім того, як додав О.Кулініч, вкрай актуальною є розробка механізмів забезпечення аграріїв засобами захисту рослин та логістики їхньої доставки. Зокрема, ведеться робота над спрощенням вимог до транспортування пестицидів і агрохімікатів автомобільним транспортом.

«Для повноцінного завершення посівної кампанії аграрії потребують додаткових 70 млрд грн, адже агровиробники не могли бути готові до нової економічної реальності в умовах війни. Тож працюємо над впровадженням конкретних пропозицій для додаткової підтримки наших аграріїв: запровадження механізму державних портфельних гарантій для запуску кредитування до 72 млрд грн; впровадженням державних гарантій зі збереження предмета застави на випадок воєнних дій; механізмами здешевлення дизельного палива для аграріїв; новими можливостями для підтримки кредитування суб’єктів підприємництва – на поповнення обігових коштів під час воєнного стану в Україні, встановлення для них компенсаційної ставки на рівні 0%; зняття ліміту на граничний обсяг кредитування та низкою інших заходів; постійним моніторингом ситуації та реагуванням на потреби критичного імпорту, а також іншими пропозиціями», - написав О.Кулініч.

АПК-Інформ

Через інтенсивне поширення африканської чуми свиней і пов’язані з цим збитки, В’єтнам готовий перейти від свинартсва до інших галузей м’ясного тваринництва, таких як вирощування ВРХ і птиці. Це допоможе компенсувати дефіцит свинини.

Сьогодні споживання яловичини на душу населення у В’єтнамі становить близько 3 кілограмів на рік, але, за словами Тонг Сюань Чінь, заступника міністра сільського господарства, країна має потенціал до збільшення цієї цифри.

Тим не менш, в’єтнамська яловичина повинна буде конкурувати з добре відомими продуктами з США, Японії або Австралії, які вже давно присутні на ринку. Ресторани у В’єтнамі часто обирають японське Кобе або заморожене американське м’ясо великої рогатої худоби для свого меню. Для забезпечення сегмента свіжої яловичини корів імпортують з Австралії, а потім забивають перед доставкою в роздрібні магазини. За останні 12 місяців В’єтнам імпортував 19 тис. голів австралійської ВРХ.

Щоб конкурувати з імпортною продукцією, влада країни планує заохочувати промисловість інвестувати в забійні та переробні підприємства, адже це дозволить зменшити витрати на виробництво яловичини.

Свинина залишається найбільш споживаним м’ясом у В’єтнамі. Утім, скоро ситуація зміниться, оскільки через АЧС в країні вже утилізували 2,5 млн голів свиней.

meat-inform.com

Пропозиція на молочному ринку неухильно зростає, очікується, що темпи дещо знизяться, але сама тенденція збережеться. Як зауважив Рабобанк, будь-яке зменшення глобального попиту спровокує швидке накопичення запасів.

За даними Рабобанк, ціни на молоко зростають, але маржа фермерських господарств по всьому світу все ще залишається неоднорідною. Це обумовлено високими цінами на корми, загальними витратами, але в підсумку здатність протистояти тиску зростаючих витрат може саме ціна сирого молока.

У більшості країн світу ціни на молоко дозволяють покрити витрати. Проте, аналітик по молочним продуктам Рабобанк Бен Лейн відзначає, що в ЄС ціни на молоко ледь встигають за зростаючими витратами на його виробництво.

Послаблень цін на ринку кормів чекати не доводиться: США вже повідомили, що урожай кукурудзи виявився значно менше в результаті тривалої посухи, набагато нижче очікуваного виявиться і урожай сої. Ситуація на ринку зернових і бобових культур в ряді країн все ще утримує ціни на високому рівні, хоча додатковий потенціал зростання стримується обмеженістю попиту.

Все ще тривають збої в логістиці, різко зростають транспортні витрати, а проблеми з наявністю вільних контейнерів для перевезення створюють додаткові труднощі для експортерів.

«Однак, незважаючи на проблеми з логістикою, молочні продукти продовжують курсувати на світовому ринку», — підкреслює Лайне.

У Китаї пропозицію випереджає попит, при цьому зростання внутрішнього виробництва поєднується зі збільшенням запасів. Ці фактори вказують, що можливо в кінці цього року і в 2022 році Китай буде проводити політику зменшення товарних запасів.

«Пік світових цін на молочні продукти, ймовірно, вже позаду. Ціни знизилися в другому кварталі і будуть сильно залежати від імпортного попиту до кінця цього року, при цьому вся увага буде звернена на Китай як на основне джерело ризику погіршення ситуації», — резюмує Рабобанк.

DairyNews.ru