Ціни на світовому молочному ринку будуть залежати від імпортного попиту Китаю — Rabobank

14-вер-2021

Пропозиція на молочному ринку неухильно зростає, очікується, що темпи дещо знизяться, але сама тенденція збережеться. Як зауважив Рабобанк, будь-яке зменшення глобального попиту спровокує швидке накопичення запасів.

За даними Рабобанк, ціни на молоко зростають, але маржа фермерських господарств по всьому світу все ще залишається неоднорідною. Це обумовлено високими цінами на корми, загальними витратами, але в підсумку здатність протистояти тиску зростаючих витрат може саме ціна сирого молока.

У більшості країн світу ціни на молоко дозволяють покрити витрати. Проте, аналітик по молочним продуктам Рабобанк Бен Лейн відзначає, що в ЄС ціни на молоко ледь встигають за зростаючими витратами на його виробництво.

Послаблень цін на ринку кормів чекати не доводиться: США вже повідомили, що урожай кукурудзи виявився значно менше в результаті тривалої посухи, набагато нижче очікуваного виявиться і урожай сої. Ситуація на ринку зернових і бобових культур в ряді країн все ще утримує ціни на високому рівні, хоча додатковий потенціал зростання стримується обмеженістю попиту.

Все ще тривають збої в логістиці, різко зростають транспортні витрати, а проблеми з наявністю вільних контейнерів для перевезення створюють додаткові труднощі для експортерів.

«Однак, незважаючи на проблеми з логістикою, молочні продукти продовжують курсувати на світовому ринку», — підкреслює Лайне.

У Китаї пропозицію випереджає попит, при цьому зростання внутрішнього виробництва поєднується зі збільшенням запасів. Ці фактори вказують, що можливо в кінці цього року і в 2022 році Китай буде проводити політику зменшення товарних запасів.

«Пік світових цін на молочні продукти, ймовірно, вже позаду. Ціни знизилися в другому кварталі і будуть сильно залежати від імпортного попиту до кінця цього року, при цьому вся увага буде звернена на Китай як на основне джерело ризику погіршення ситуації», — резюмує Рабобанк.

DairyNews.ru

Більше новин
За сім місяців Україна експортувала живої ВРХ на $22,6 млн
20-серп-2020

Протягом січня-липня 2020 року Україна відправила на експорт 12,3 тис. тонн живої великої рогатої худоби на суму $22,6 млн.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Найбільше вітчизняної живої ВРХ протягом семи місяців 2020 року купували:

Узбекистан (29,2%),

Ліван (17,4%),

Саудівська Аравія (13,5%).

milkua.info

Детальніше
Ароматизовані комбікорми можуть бути корисними для свиноматок в умовах теплового стресу
07-бер-2018

Використання ароматизаторів може збільшити споживання комбікорму і виробництво молока у свиноматок в період лактації, відзначається в результатах спільного дослідження групи вчених з Англії та Бразилії, результати якого були опубліковані в останньому номері журналу Animal Feed Science and Techniques.

Відзначається, що особливо актуальними ароматизовані комбікорми можуть виявитися для свиноматок, які перебувають в умовах теплового стресу, при якому споживання корму, а також показники продуктивності знаходяться під загрозою.

Тепловий стрес - досить поширена проблема, з якою свинарі змушені мати справу в жарких країнах. В результаті його впливу добровільне споживання комбікорму знижується, погано впливаючи на внутрішні резерви організму.

Разом з тим, як встановили вчені при використанні ароматизованого комбікорми, свиноматки збільшують обсяг його споживання в прохолодні періоди на фермі, які, як правило, відбуваються вранці і ввечері. Таким чином, низьке споживання комбікорму протягом більшої частини доби компенсується збільшеним споживанням в окремі години, встановили вчені.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Жорстка безпека кормовиробництва ЄС, або Коротко про GMP+
14-черв-2018

Для виходу на іноземні ринки виробникам кормів, кормових добавок, інгредієнтів і преміксів потрібно дуже відповідально поставитися до сертифікації. Одним із ключових питань для повноцінної торгівлі з ЄС є отримання сертифікату за стандартом GMP+ (вимоги до системи менеджменту безпеки кормів).

Що таке стандарт GMP+?

Схема сертифікації кормів GMP+ була ініційована та розроблена в 1992 році учасниками комбікормової промисловості Нідерландів. Спочатку схема впроваджувалась у національному масштабі країни, згодом виросла до рівня міжнародної системи. У 2013 р. був опублікований перший стандарт по забезпеченню відповідальності за виробництво кормів. Для цих цілей були створені два модулі: забезпечення безпеки кормів GMP+ і забезпечення відповідального кормовиробництва GMP+.

Якщо підприємство планує продавати у Європу вирощене зерно для переробки, а саме для виробництва жирних кислот, олії, комбікорму чи преміксів, то сертифікат GMP+ є обов’язковим. Зараз в Україні майже 100 підприємств сертифіковані за цим стандартом, у Росії — 20, у Білорусії — 7.

Система безпеки кормових продуктів у ЄС більш жорстка, ніж харчових. Це пов’язано з тим, що досить важко виявити, чим насправді хвора тварина, і часто зоотехнік приймає рішення, що тварину легше зарізати, ніж лікувати. Тому для зменшення вірогідних захворювань продукцію перевіряють на всіх етапах.

За словами генерального директора компанії MNC Group Григорія Мазура, отримання сертифіката має важливе значення, бо за його відсутності постачальник продукції просто «вилітає» з ринку.

«GMP+ — це передусім питання безпечності продукції. Крізь правила сертифікації червоною ниткою проходять питання запобігання забрудненню, дотримання зобов'язань (складу, технології, стратегії контролю, управління змінами і т.п.). Дуже важливо, щоб власники і топ-менеджери були готові до сертифікації GMP+ і розуміли її необхідність. Ті, хто цього не зрозуміють, будуть втрачати контракти, тому що не зможуть забезпечити навіть мінімально необхідний рівень якості продукції», — вважає експерт.

Для чого потрібна система безпеки кормового виробництва?

Система виробництва по стандарту GMP+ описує порядок дій на виробництві, починаючи від вхідної сировини, повністю всі технологічні процеси, як із ними працювати і т. д., до продажу.

«Сертифікація потрібна для того, щоб коза, курка, свиня чи корова добре розвивалася, швидко росла, доїлась гарно і т. д. Якщо корм якісний і безпечний, то проблем із вирощуванням худоби не буде. Тобто ті норми, на які розраховує виробник, будуть виконані. Якщо у кормовому виробництві відбувся збій, чогось не доклали, наприклад, то що виходить: виробник купив корм, дав своїй козі, а вона не доїться. Тобто одразу йде недовиробництво», — розповідає Григорій Мазур.

Законодавство, що регулює систему кормовиробництва

У вітчизняній законодавчій базі немає вимог сертифікації по GMP+. Однак нещодавно був прийнятий закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження». Він був повністю списаний із стандарту ІSO22000, який в GMP+ складає десь, напевно, 60%. Тобто все, що є в законі, те і є в стандарті, та стандарт значно більше. Загалом вимог до системи кормового виробництва більше, ніж, наприклад, до системи сироваріння.

«Дотримання законодавства з виробництва продукції — це одна сторона. Інша частина питання — репутація і маркетинг, тобто, якщо підприємство думає про вихід на ринок супермаркетів чи експорт за кордон, то вже зараз потрібно впроваджувати систему безпеки харчових продуктів. Мінус нашого менталітету — багато хто з виробників вважає, що сертифікат можна просто купити. З іншого боку виробники, що цінують свою репутацію, мають досконалі системи менеджменту з високим рівнем безпеки харчових продуктів», — зазначає генеральний директор MNC Group.

Основні стандарти GMP+

Існують 4 основні стандарти GMP+, кожен з яких стосується конкретної сфери діяльності. Один — загальний, з широкою областю сфер дії, та три специфічні для більш вузьких сфер.

GMP+ В1 — це найширший стандарт, який поширюється на всі види діяльності від виробництва комбікормів, преміксів, кормових добавок та інгредієнтів до їх зберігання і відвантаження, крім послуг перевезення. Структура стандарту аналогічна ISO, що дозволяє легко його комбінувати з різними іншими стандартами, а також він посилений вимогами GMP+ та HACCP.

GMP+ В2 стосується лише виробництва добавок та кормових інгредієнтів.

GMP+ В3 поширюється на компанії, сфера діяльності яких включає продаж кормів та інгредієнтів, послуги зберігання і відвантаження, а також збір зернових, олійних і бобових культур.

GMP+ В4 призначений для компаній, що займаються фрахтуванням, надають послуги з перевезення.

Що потрібно для отримання сертифікату?

Для виробників, які хочуть виготовляти продукцію на основі сертифікації GMP+, найпростішим варіантом буде викликати спеціаліста, який проаналізує виробництво і розповість, що треба міняти. Що стосується виробництва, то основні моменти, які потрібно міняти, це: санітарно-пропускні пункти, місця розміщення зон для зберігання сировини. Впроваджується чіткий контроль системи гігієни співробітників: у зонах виробництва робітники ходять в халатах, шапочках і бахілах. Відповідно повинен бути дотриманий процес зберігання готових матеріалів, виробництва кормів, без відхилень.

Список акредитованих в Україні спеціалістів можна знайти на офіційному сайті GMP+ International

Де можна навчитися стандартам GMP+?

В Україні працює єдина в світі російськомовна академія GMP+ Academy при Одеській національній академії харчових технологій. Навчальний курс направлений на передачу знань про менеджмент безпеки кормів на всіх рівнях для досягнення максимальної безпеки в галузі виробництва і збуту кормової продукції.

kurkul

Детальніше
Ціни на молоко: сезон висхідного тренду стартував без запізнень
03-серп-2021

В Україні стартував сезон висхідного тренду цін на сире молоко. Не дивлячись на специфічні особливості поточного року, коли вперше спостерігалась відсутність низхідного циклу цін у весняно-літній період, висхідний тренд стартував без запізнень.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

У поточному році ціни продемонстрували неабияку стійкість у першому півріччі, а по факту — вони були стабільними сім місяців поспіль. Головна причина — ріст світових цін на зернові та олійні, а відтак суттєве здорожчання концентрованої складової кормового столу. Проблема виявилася глобальною, тому українська динаміка цін, по великому рахунку, нічим не здивувала. Мало того, не зважаючи на дефіцит сировини у переробці, український ринок продемонстрував стабільність протягом першої половини року, в той час коли ціни європейських виробників рухалися вгору.

На даний час ціни на зернові та олійні подешевшали, проте білкові компоненти залишаються дорогими, що неодмінно відображатиметься на собівартості виробництва молока, а відтак і в ціні на молоко-сировину.

«Разом з тим, ключовим драйвером майбутнього висхідного тренду буде дефіцит молока у переробників. Додасть також напруження вже підписаний та оприлюднений Закон України № 1600-ІХ, що передбачає повернення ставки ПДВ до 20% на молоко незбиране. Це потребуватиме додаткових оборотних коштів для виробників. Останні процедури підписання протоколів ще відбувалися без фіксації ПДВ, проте з боку переробки є бажання повернутися до старого формату узгодження цін з включенням цього податку в протоколи погодження цін», — зазначає Володимир Андрієць.

Асоціація виробників молока рекомендує молочно-товарним фермам продовжувати погоджувати ціни на молоко-сировину без врахування ПДВ. Нагадуємо, це — світова практика, оскільки ціна з врахуванням ПДВ не відображає реальну цінову динаміку на ринку.

Перша хвиля зростання цін супроводжувалася зростанням середньозваженої ціни на 19 коп. і досягла 9,95 грн/кг без ПДВ.

Найбільше подорожчало молоко екстаґатунку з середніми та великими партіями поставок — на 24 коп., до 10,45 грн/кг.

Вищий ґатунок здорожчав на 20 коп., до 10,01 грн/кг, перший — на 14 коп. — 9,40 грн/кг без ПДВ.

Середні ціни на великі та середні партії молока екстраґатунку по регіонах:

  • північ та центр — 10,5 грн/кг,
  • південь — 10,6 грн/кг,
  • схід — 10,35 грн/кг,
  • захід — 10,30 грн/кг.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок