Україна: в травні виросло виробництво більшості молокопродуктів

Україна посідає сьоме місце в рейтингу світових постачальників замороженої курятини.

Про це передає World's Top Exporters.

Відзначається, що світовим лідером з експорту курятини стійко залишається Бразилія. У 2020 році країна експортувала м'яса птиці на 5,5 млрд дол. США.

Друге місце з показником в 2,8 млрд дол. належить США. Третє - Нідерландам. У минулому році Нідерланди експортували м'яса птиці на 1,1 млрд дол.

Україна з показником в 478,8 млн дол. займає десяте місце в рейтингу.

ptichki.net

Рада Європейського Союзу 7 грудня 2021 року досягла політичної домовленості щодо прийняття директиви, спрямованої на модернізацію та гармонізацію правил застосування знижених ставок ПДВ.

Положення проекту директиви, запропонованої Європейською комісією у 2018 році, були суттєво змінені, і, таким чином, з Європейським парламентом будуть знову проведені консультації щодо остаточного тексту перед його прийняттям, ймовірно, навесні 2022 року.

Зараз держави-члени ЄС можуть застосовувати до двох знижених ставок ПДВ, які в принципі не можуть бути нижчими за 5%, до категорій товарів і послуг за своїм вибором серед тих, які перераховані в Додатку III до Директиви про ПДВ 2006/112/EC.

На додаток до цього загального правила, держави-члени можуть застосовувати кілька виключень з цих правил, що стосуються:

• знижених ставок з 5%-ним порогом на певні товари чи послуги, які не включені до загального переліку в Додатку III;
• та/або ставок, нижчих за 5% поріг або навіть так звану «нульову ставку»;
• а також, для деяких держав-членів, можуть встановлюватися знижені ставки вищі за 12% (тобто ставка нижча за стандартну ставку, яка не може бути нижчою за 12%) для товарів і послуг, які не підлягають зниженим ставкам.

Згідно з проектом директиви, погодженим державами-членами, товари та послуги, на які поширюються ці податкові послаблення, будуть включені до переліку категорій товарів і послуг, які підлягають зниженню ставки ПДВ, і будуть доступними всім країнам, щоб забезпечити рівний режим і уникнути викривлень конкуренції.

Крім того, відтепер усім державам-членам буде дозволено застосовувати, на додаток &до двох знижених ставок вище 5%, одну або дві ставки нижче 5% або нульову ставку до деяких категорій товарів і послуг, перерахованих у Додатку III (товари  і послуги, які призначені для задоволення основних потреб, таких як продукти харчування, вода, ліки та засоби гігієни чи здоров’я, транспорт, а також книги, газети та періодичні видання тощо).

З іншого боку, держави-члени мають обмежити застосування різних знижених ставок:

• 24 категоріями, зазначеними у Додатку III, у разі зниження ставок до більш ніж 5%;
• 7 категоріями, у разі зниження ставок на менш ніж 5% (держави-члени ЄС, які наразі застосовують зменшені ставки для більш ніж 7 категорій, матимуть привести список у відповідність з встановленими вимогами до 1 січня 2032 року).

Крім того, перелік категорій товарів або послуг, які мають право на знижену ставку, буде оновлено, щоб включити до нього продукти, які захищають здоров’я населення, є корисними для навколишнього середовища та підтримують цифровізацію.  У той же час можливість держав-членів застосовувати знижені ставки та звільнення від ставок до товарів і послуг, які вважаються шкідливими для навколишнього середовища та цілей ЄС щодо зміни клімату, буде вилучено до 2030 року.

Більшість із цих заходів набудуть чинності через 20 днів після опублікування Директиви.

infagro.com.ua

18 січня відбулася перша в 2021 році нарада із агроасоціаціями за участю заступників Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, Тараса Качки і Сергія Глущенка. Зокрема, присутні обговорили ситуацію на ринку кукурудзи та можливість внесення змін до додатку зернового Меморандуму.

«Ми завжди відкриті до пропозицій профільних асоціацій, які ми розглядаємо на наших спільних зустрічах, формуємо думку і даємо зворотній зв’язок. Так, до Мінекономіки надійшла низка звернень від аграрних асоціацій стосовно включення до Меморандуму позиції кукурудзи. Сьогодні ми можемо обмінятися думками щодо цього питання, а за тиждень приймемо спільне рішення», - зауважив Тарас Висоцький.

Нагадаємо, у підписаному додатку до Меморандуму про взаєморозуміння на ринку зерна зазначено граничний об’єм експорту пшениці – 17,5 млн тонн. За пропозицією асоціацій «Союз птахівників України», «Свинарі України», «Тваринпром», «Союз кормовиробників України» запропоновано включити в додаток до Меморандуму позицію кукурудзи на рівні приблизно 22 млн тонн. Зокрема, для внутрішнього ринку необхідно близько 7,5 млн тонн кукурудзи для виготовлення кормів для тварин.

25 січня офіційну урядову позицію висловить також і Мінекономіки. Крім того, протягом тижня підписанти Меморандуму мають надати свої позиції щодо готовності внесення змін у додаток з позицією кукурудза, а також щодо приблизних балансів за цією культурою.

Також учасники обговорили питання квот на аграрну продукцію для формування переговорної позиції при перегляді економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Протягом тижня Мінекономіки очікує на пропозиції профільних асоціацій щодо тарифних квот на безмитне ввезення української продукції до Європейського Союзу.

Прес-служба Мінекономіки

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com