Чому фермери вкладають гроші у власну переробку молока

15-черв-2017

За офіційною статистикою, обсяг власної переробки сировини становить до 1% від загального надходження молока на промислову переробку.

Навіть, з урахуванням можливих неточностей ця цифра виглядає цілком реальною і говорить про незначну вагу цієї категорії для галузі. Проте чим далі більше виробників озвучують наміри отримати «молочну незалежність» від переробників і шукають кошти для будівництва цехів у господарствах.

За твердженням самих виробників, незадовільна ціна на молоко від закупівельників та переробників, можливість стабільного збуту продукції, економія ресурсів при замкнутому циклі виробництва, створення додаткових робочих місць на селі — це три найпоширеніші причини, які стимулюють їх робити власні локальні бренди молочної продукції.

Приміром, ПАТ «Племзавод "Стєпной"». Тут уже декілька років поспіль займаються переробкою молока під одноіменною торговою маркою, продають його у торгових мережах Запорізької області. За словами директора підприємства, Анатолія Волкова власна переробка молока — це зовсім не забаганка, а цілком виправданий крок — намагання стати частково незалежним від коливань ціни молока на ринку.

 «На фермі утримуємо 1800 голів ВРХ, середньодобовий надій становить 32,8 кг молока на корову. За минулий рік надоїли 11 400 л молока на корову. Нещодавно встановили новий корпус на 560 місць, маємо власний комбікормовий завод. Можемо переробляти у власному цеху 40 тонн молока на добу. Виробляємо кисло-молочну продукцію, а також кілька видів твердих сирів. Для нас власна переробка означає додану вартість продукції, бо на сьогодні тримати 200 чи 300 корів та здавати молоко переробникам невигідно, справедливої ціни на ринку немає», — говорить пан Анатолій.

У приватному сільгосппідприємстві «Пісківське» Бахмацького району, що на Чернігівщині також успішно займаються виробництвом молока, м’яса, вирощуванням племінного молодняку. Утримують 3000 голів ВРХ, з них — тисяча дійних корів. Мають два сучасні доїльні зали, і виробляють молоко екстра-класу для дитячого харчування для однієї із світових харчових корпорацій.

Прагнучи якомога більше переробляти у своєму господарстві і створювати нові робочі місця у селі керівник господарства Валерій Колоша рік тому відкрив сирний цех. Щодня тут перероблять тонну молока, з якого виходить 100 кілограмів твердого сиру «Гауда», м’які сири, сметана, бринза й інші кисломолочні продукти. Пан Колоша пояснює, що незважаючи на засилля молочної продукції у магазинах прихильників натурального фермерського продукту стає все більше, тож сир з ферми беруть дуже охоче, він не пропадає. Щодо рентабельності сирного виробництва, то, за словами керівника ПСП «Пісківське», власна сироварня — справа прибуткова, адже обладнання українського виробництва окупилося менш ніж за рік роботи цеху.

У створенні локального молочного бренду можна піти і від зворотного, — маючи виробничі потужності, побудувати навколо цього молочну ферму. Комерційний директор ТОВ «Старокозацький сир» Ростислав Зіновський згадує, як на початку діяльності вони просто не могли знайти достатні обсяги якісного молока на ринку, тож вимушені були побудувати молочну ферму для потреб виробництва.

 «Для нас, як для виробника, власне молоко означає економію коштів на логістику та закупівлю, і повну простежуваність виробництва», — стверджує він. На сьогодні підприємство виробляє сири тверді, плавлені і масло, Як два попередніх виробники, «Старокозацький сир» продають лише на місцевому рівні, у торгових мережах Одеси.

Як стверджують опитані фахівці, основна проблема наших переробників молока у тому, що вони зазвичай зорієнтовані продавати те, що можуть виробити на потужностях, і мало думають над тим, аби виробляти високомаржинальну і оригінальну продукцію, яка так потрібна ринку. Саме такий підхід може стати дієвим інструментом в руках локальних переробників.

 «Чому швейцарський сир є еталоном по якості і сироварні там працюють десятиліттями? Тому що кожен виробник намагається не копіювати сорт, а створювати власний «крафтовий» продукт, який не можна купити у жодному іншому місці, окрім певної ферми. Це продукт із своєю історією, який бережуть, і він рано чи пізно знаходить свого покупця. Тому перше, ніж відкривати сироварню потрібно думати над тим, які проблеми ви вирішите переробляючи у себе молоко та чи потрібно це ринку», — закликає експерт Асоціації виробників молока Олена Жупінас.

milkua.info за матеріалами Agravery.com

Більше новин
Криза на світовому ринку птиці триватиме ще як мінімум 6 місяців
29-груд-2020

Тиск, який здійснює COVID-19 на харчову промисловість та торгівлю, буде помітним і в першій половині 2021 року. Продовження турбулентності на ринку птиці прогнозують аналітики Rabobank.

«Наразі ми бачимо чотири основні виклики для світової галузі птахівництва: постійний вплив Covid-19 на ринки, високі та нестабільні ціни на корми, відновлення африканської чуми свиней у Китаї та криза, спричинена поширенням пташиного грипу в північній півкулі», – зазначає Нан-Дірка Малдера, старший аналітик ринку продуктів тваринництва у Rabobank.

Усі перераховані несприятливі фактори, вимагатимуть від виробників птиці переорієнтації. Падіння попиту в Китаї та В’єтнамі підштовхне трейдерів до пошуку інших ринків, що відчутно вплине на ціни на світовому ринку. Тим не менше у другому кварталі 2021 року посилений контроль за розповсюдженням Covid-19 повинен призвести до поступового відновлення ринків продовольчих послуг. Це допоможе світовим трейдерам наростити продажі. Але до того, як відбудеться відновлення, накопичаться великі запаси курятини, які потрібно буде реалізувати.

Meat-Inform

Детальніше
За 10 місяців промисловими підприємствами вироблено на 0,3% більше молока
17-лист-2020

За січень-жовтень 2020 року виробництво молока промисловими підприємствами зросло на 0,3 %, порівняно з аналізованим періодом 2019 року.

Про це пише MilkUa.info за даними Державної служби статистики України.

Виробництво молока за десять місяців 2020 року в господарствах усіх категорій знизилося до 8 млн 23,5 тис. т, що на 4.1 % менше порівняно із аналізованим періодом 2019 року (8 млн 366,9 тис. т).

Попри скорочення молочного поголів'я, у промислових господарствах вироблено 2 млн 320,4 тис. т. молока, що на 0,3% більше порівняно з аналізованим періодом минулого року. Найактивнішими в нарощенні виробництва є: Тернопільська (+17,6%), Волинська (+5,5%), Черкаська (+4,2%), Житомирська (+4,3%), Хмельницька (+3,7%), Київська (+3,9%), Харківська (1,3%), Київська (+3,8%), Вінницька (+1,7%) області.

Серед промислових підприємств топові позиції з виробництва молока тримають: Полтавська (331,8 тис. т), Черкаська (253,3 тис. т), Харківська (207,3 тис. т) області.

У господарствах населення вироблено 5 млн 703,1 тис. т молока, що на 5,8% менше порівняно з аналізованим періодом 2019 року.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Детальніше
Експерт розповіла, що буде з ціною на м'ясо свинини восени
14-серп-2019

Експерти Асоціації «Свинарі України» не виключають, що восени вартість свинини в живій вазі може знизитися. Однак категорично стверджувати це не можна.

Про це в коментарі ГолосUA повідомила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська.

«Спостереження за ціновою динамікою за останні десять років вказують на те, що пікові ціни на свинину спостерігаються саме на межі літнього та осіннього сезонів. При цьому частіше максимальної позначки закупівельні ціни на живця досягали саме у вересні, після чого почався їх поступовий сезонний спад. Втім, нинішні коливання цін на свинину в живій вазі мають значно більшу амплітуду, що практично не дає можливості операторам ринку спрогнозувати подальшу їх зміну більш-менш точно.

Залежно від сценарію розвитку подій «жива вага» в Україні може як піднятися в ціні до 50 грн за кілограм, так і опуститися нижче 45 грн за кілограм. Від цього багато в чому будуть залежати і ціни на свинину на полицях супермаркетів. Зокрема, в першому випадку роздрібні ціни на свинину будуть на рівні початку травня, у другому — повернуться до позначок середини липня», — говорить експерт.

О. Бондарская розповіла, які фактори вплинуть на вартість свинини.

«Те, як будуть «вести себе» ціни в закупівлі, в першу чергу, залежить від того, як буде співвідноситися між собою вплив нижчезгаданих факторів. Це, зокрема обсяг пропозиції живця забійних кондицій. Скорочення останнього в літній період обумовлено тим, що у спекотну погоду тварини повільніше набирають вагу і довше ростуть до забійних кондицій. По мірі зниження температур, ситуація протилежна, тому восени пропозиція живця зростає. Тому прогнозовані високі температури в кінці серпня і на початку вересня опосередковано будуть підтримувати ціни на ринку живця.

Наступний фактор — попит на свинину з боку переробників, який залежить як від рівня купівельної активності споживачів, так і від наявності запасів і пропозиції імпортної сировини.

Також важливим є фактор співвідношення динаміки внутрішніх і європейських цін на свинину. Так, в ключових «свинарських» країнах ЄС спостерігається позитивна динаміка, тоді як в Україні ціни ослабли протягом останніх тижнів. Різноспрямованість векторів руху цін з одного боку, зменшує привабливість закупівлі імпортної сировини. З іншого, внутрішній ринок може незабаром «підхопити» цю тенденцію.

Також на ціну живої ваги свині впливають сезонні зміни попиту. Із завершенням періоду відпусток, зменшення попиту буде найбільш відчутним у курортних регіонах, зокрема, на півдні країни, тоді як повернення споживачів в міста, тривалі вихідні в кінці літа, погожі дні в першій половині вересня дають надію на деяку реабілітацію продажів. Однак підготовка до нового навчального року, а потім і до нового опалювального сезону може змусити українців переглянути сімейні бюджети і, як наслідок — раціон», — пояснила керівник аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України».

PigUA.info за матеріалами golos.ua

Детальніше
МХП в 2017 р почне будівництво другої черги Вінницької птахофабрики
16-бер-2017

Компанія «Миронівський хлібопродукт» планує в 2017 р почати будівництво другої черги (лінія 1) Вінницької птахофабрики з кінцевою метою до 2020 р збільшити виробництво до 730 тис. т.

Про це повідомив голова правління МХП Юрій Косюк, повідомляє прес-служба компанії.

Також серед цілей на 2017 році він виділив наступні:

  • розвиток експорту з подальшим зміцненням позиц її компанії на існуючих ринках і пошук нових можливостей;
  • інвестиції в розвиток персоналу і зміцнення репутації в ролі якісного, відповідального і чесного роботодавця;
  • сталий розвиток бізнесу з фокусом на відповідальному ставленні до навколишнього середовища (в тому числі проекти в галузі альтернативної енергетики), турботі про тварин і соціальної відповідальність.

«Я впевнений, що наша стратегія послідовного зростання компанії буде продовжувати забезпечувати високі операційні і фінансові показники в 2017 та наступні роки», - зазначив Юрій Косюк.

Нагадаємо, що МХП за 2016 р збільшив чистий прибуток до $ 69 млн в порівнянні з чистим збитком в $ 113 млн в 2015 р

Джерело: www.poultryukraine.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок