Туреччина продовжила дію квот на імпорт живих тварин і м’яса

Минулого року Україна експортувала 108,6 тис. тонн курятини в країни ЄС і стала третім найбільшим постачальником в цей регіон.

Україна за підсумками 2020 року скоротила експорт курятини в країни Європейського Союзу на 18,8%, але при цьому стала третім найбільшим постачальником м'яса птиці в цей регіон.

Про це свідчать дані звіту Європейської комісії.

Зокрема, за минулий рік Україна скоротила експорт курятини в ЄС до 108,6 тис. тонн з 133,8 тис.тонн у 2019 році.

Згідно зі звітом, найбільшим експортером курятини в Євросоюз у 2020 році стала Бразилія (227,6 тис.тонн), на другому місці - Таїланд (131,3 тис. тонн).

Імпорт курятини з ЄС в Україну за минулий рік, хоч і перевищив експорт, але скоротився у порівнянні з 2019 роком на 18,2% - до 145,8 тис.тонн. Україна стала третім топ-імпортером м'яса птиці з ЄС після Гани (213,8 тис.тонн) і Філіппін (195,8 тис. тонн).

Що цьому передувало

Україна у 2020 році оновила абсолютний рекорд за обсягами експорту курятини - 431 тис. тонн, тоді як виручка від продажу продукції скоротилася, склавши 555 млн дол. (проти 579 млн дол. у 2019 році).

unian.net

Мінекономрозвитком України передбачено дофінансування держпідтримки аграріям за Постановою Кабміну від 07 лютого 2018 року №106, за якою ще є часткова несплата за 2019 рік, повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

У 2018 році Уряд затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.

Передбачалося, що реалізація рішення збільшить частку фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 10%, сприятиме відродженню вітчизняної селекції насінництва, рівня якості сільськогосподарської продукції, зростанню кількості зареєстрованих фермерських господарств та збільшенню кількості членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а також оновленню та модернізації виробничих і переробних потужностей.

Держпідтримка стала відчутною допомогою фермерським господарствам України, але надана вона була не в повному обсязі.

На поточний момент, за словами Тараса Висоцького, Мінекономрозвитку направив до Мінфіну відповідні розрахунки. Але у зв’язку з тим, що змінівся очільник Мінфіну, подання прийшлося направляти повторно. Наразі очільник Мінфіну назначений і МЕРТ чекає рішення Мінфіну та Уряду.

Принципове рішення про виділення коштів є, але «можуть бути дискусії з Мінфіном», — зауважує замміністра.

«В принципі, це не є великими коштами для держави. Ці всі доплати по Постанові № 106 в сумі — це близько 116 млн грн. Це не є, навіть для обмеженого бюджету, чимось надмірним. Сподіваємося, вони будуть виплачуватися вже у кінці квітня-травні поточного року», — підсумував Тарас Висоцький.

agronews.ua.

Сімейні молочні ферми підписали меморандум про співпрацю з Широківською територіальною громадою (Миколаївська обл.).

Про це повідомила пресслужба проєкту.

Проєкт «Сімейні молочні ферми» активно розвивається в Західній Україні і шукає охочих приєднатися до проєкту в південних регіонах України. І першим таким регіоном, де розпочато просування проєкту, стала Миколаївська область. З метою розширення своєї присутності команда проєкту «Сімейні молочні ферми» в червні 2021 року підписала меморандум про наміри розгортання молочного кластеру у Широківській територіальній громаді, що на Миколаївщині.

Слід зазначити, що з липня 2021 року проєкт активно просувається в Полтавській та Сумській областях. Так, на Полтавщині до учасників проєкту «Сімейні молочні ферми» приєдналося 4 фермерських господарств, а на Сумщині — 1 фермерське господарство.

Формування молочного кластеру на Миколаївщині дасть можливість краще організувати роботу молочних ферм. Адже створення повноцінної інфраструктури для забезпечення фермерів всім необхідним для виробництва та переробки молока (сироварня, ветеринарні та зоотехнічні послуги, кормоцентр тощо) дасть можливість швидше досягнути окупності бізнесу.

Світові ціни на продовольчі товари у вересні зросли внаслідок зниження пропозиції і високого попиту на основні продукти харчування, такі як пшениця і пальмова олія.

Про це йдеться в повідомленні Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО склало 130,0 пункту, що на 1,2% вище його серпневого значення і на 32,8% вище показника вересня минулого року.

Значення Індексу цін на зернові ФАО у вересні зросло на 2% в порівнянні з попереднім місяцем: через скорочення експортних можливостей на тлі високого попиту ціни на пшеницю на міжнародних ринках за місяць піднялися майже на 4% і на 41% в порівнянні з тим же періодом минулого року. Також у вересні було відзначено зростання міжнародних цін на рис; при цьому ціни на кукурудзу зросли лише на 0,3% (38% в порівнянні з минулим роком) у зв'язку з поліпшенням видів на урожай в цілому і початком збиральної кампанії в Сполучених Штатах Америки та України, що практично повністю нівелювало наслідки викликаних ураганами перебоїв у функціонуванні портів в США.

Значення Індексу цін на рослинні олії ФАО за місяць зросло на 1,7% — або приблизно на 60% в порівнянні з вереснем 2020 року — через високий світовий імпортний попит та побоювання у зв'язку з нестачею трудових мігрантів, які відіграють важливу роль у виробництві пальмового масла в Малайзії, міжнародні ціни на цей продукт досягли максимального за останні десять років рівня. Міжнародні ціни на рапсове масло також помітно зросли, в той час як котирування соєвої і соняшникової олії знизилися.

Значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО виросло на 1,5% в порівнянні з серпнем: високий імпортний попит на світових ринках і сезонні фактори в Європі і Океанії привели до зростання міжнародних котирувань на всю молочну продукцію, особливо на вершкове масло.

Індекс цін на цукор ФАО піднявся на 0,5% в порівнянні з попереднім місяцем і на 53,5% в порівнянні з тим же періодом минулого року, чому сприяли несприятливі погодні умови і зростання цін на етанол в Бразилії — найбільшому в світі експортері цукру. Уповільнення світового імпортного попиту і хороші види на врожай в Індії і Таїланді надали стримуючий вплив на зростання цін.

Значення Індексу цін на м'ясо ФАО у вересні в порівнянні з попереднім місяцем практично не змінилося, але в річному обчисленні його зростання склало 26,3%. Котирування баранини і яловичини зросли в зв'язку з скороченням пропозиції, в той час як котирування м'яса птиці і свинини знизилися, чому сприяло збільшення пропозиції птиці на світових ринках і зниження попиту на свинину в Китаї і Європі.