Стало відомо, коли фермери отримають держпідтримку за 2019 рік

08-квіт-2020

Мінекономрозвитком України передбачено дофінансування держпідтримки аграріям за Постановою Кабміну від 07 лютого 2018 року №106, за якою ще є часткова несплата за 2019 рік, повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.

У 2018 році Уряд затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств.

Передбачалося, що реалізація рішення збільшить частку фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 10%, сприятиме відродженню вітчизняної селекції насінництва, рівня якості сільськогосподарської продукції, зростанню кількості зареєстрованих фермерських господарств та збільшенню кількості членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, а також оновленню та модернізації виробничих і переробних потужностей.

Держпідтримка стала відчутною допомогою фермерським господарствам України, але надана вона була не в повному обсязі.

На поточний момент, за словами Тараса Висоцького, Мінекономрозвитку направив до Мінфіну відповідні розрахунки. Але у зв’язку з тим, що змінівся очільник Мінфіну, подання прийшлося направляти повторно. Наразі очільник Мінфіну назначений і МЕРТ чекає рішення Мінфіну та Уряду.

Принципове рішення про виділення коштів є, але «можуть бути дискусії з Мінфіном», — зауважує замміністра.

«В принципі, це не є великими коштами для держави. Ці всі доплати по Постанові № 106 в сумі — це близько 116 млн грн. Це не є, навіть для обмеженого бюджету, чимось надмірним. Сподіваємося, вони будуть виплачуватися вже у кінці квітня-травні поточного року», — підсумував Тарас Висоцький.

agronews.ua.

Більше новин
Скільки коштує мастит?
11-лип-2018

У США втрати від маститу на корову в середньому становлять 1−2 тис. доларів у рік. Яких економічних збитків зазнає український фермер?

Асоціація виробників молока (АВМ) підрахувала: якщо мастит виявлено вчасно та уражена одна чверть вимені, то день лікування однієї корови без використання антибіотику коштує 117 грн., а з використанням — 177 грн. Курс лікування, як правило, триває три дні. Відповідно, на одну корову ви витрачаєте 351 та 531 грн. У калькуляцію не включали кошти, які господарство недоотримує через зменшення продуктивності корови, витрати на діагностику, профілактику, додаткову робочу силу, зниження якості сировини (через потрапляння інгібуючих речовин) та вартості продукції.

Та чи можна бути впевненим в успішності лікування? Застосований препарат не завжди приносить результат. Тоді курс лікування повторюється. Відповідно подвоюється сума витрат — 702 грн./корова без антибіотика, 1062 грн./корова з антибіотиком. Однак не виключено, що доведеться лікувати корову і втретє, і вчетверте.

Нерідко на фермі протимікробний препарат обирають методом проб і помилок, бо не вважають за необхідне визначати збудник маститу та його чутливість до різних видів антибіотиків. Однак такі дослідження — важливий інструмент контролю маститу на фермі. Якщо виявити збудник та підібрати правильне лікування впродовж перших трьох діб після захворювання, то тварина повертається до попередньої продуктивності. Якщо ж це більше 2−3 днів, продуктивність, як правило, не відновлюється.

Нагадуємо, що при АВМ працює сучасна лабораторія контролю якості молока Uman Labs: до ваших послуг оперативні аналізи фізико-хімічних показників молока, а також мікробіологічні дослідження молока, змивів із доїльного обладнання та інших поверхонь на МТФ на ідентифікацію збудників захворювань та визначення їх чутливості до антибіотиків, а також лабораторний супровід та UL Mastitis Kit.

Прес-центр АВМ

Детальніше
єРобота: уряд виділив ще понад 320 млн грн на гранти для переробних та агропідприємств
31-жовт-2022

Уряд виділив 320,9 млн грн на надання грантів для створення або розвитку переробних підприємств та на закладку садів в рамках проєкту єРобота. Рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів 28 жовтня. 

«Запроваджений Урядом проєкт єРобота є надзвичайно важливим як для підтримки бізнесу, а отже економіки країни в воєнний час, так і для подолання негативних тенденцій на ринку праці. Зокрема, підприємці, які отримають виділені сьогодні кошти на гранти для розвитку переробних підприємств та садівництва, під час реалізації своїх бізнес-проєктів зможуть створити понад 900 постійних та сезонних робочих місць. Тому ми й далі розвиватимемо ці програми, тим більш, що попит на них від бізнесу величезний. Загалом за різними напрямками проєкту єРобота ми вже перерахували отримувачам грантів понад 220 млн грн», - зазначила Перший віцепрем'єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко.

З виділених Урядом коштів 306,5 млн грн буде спрямовано на розвиток переробки. Гранти отримають 47 заявників – 40 юридичних осіб, 5 ФОП та дві фізособи, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність в галузях виробництва електричного устаткування та неметалевої мінеральної продукції.

На гранти для розвитку садівництва виділено 14,5 млн грн. Їх отримають три фермерські господарства, які планують майже 40 га землі засадити плодовим садом, малиною, лохиною й чорницею.

Нагадаємо, на засіданні 21 жовтня Уряд виділив 67,6 млн грн на надання мікрогрантів українцям, які прагнуть відкрити власну справу або розширити свій бізнес.

me.gov.ua

Детальніше
В уряді пропонують спростити реєстрацію кормів
13-груд-2022

Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики пройшла зустріч з представниками громадськості — зоозахисної спільноти, керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо обговорення законопроекту № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

Міністерство аграрної політики та продовольства України разом з експертною робочою групою, представниками державних органів (Держпродспоживслужба, МОЗ) та профільних асоціацій (Ліга виробників харчових продуктів, Європейська бізнес асоціація, Американська торгівельна палата в Україні та ін) ретельно працювали над цим документом. Основна мета — забезпечення ефективного державного контролю в галузі безпечності та якості харчових продуктів та захист прав споживачів.

Зокрема, пропонується демонополізація ринку ветпослуг, спрощення для малого бізнесу (дозвіл виробляти харчові продукти тваринного походження на малих потужностях без отримання експлуатаційного дозволу). Пропонується спрощення реєстрації кормів та можливість ввезення кормових добавок, зареєстрованих в ЄС без їх додаткової реєстрації в Україні.

Низка норм дозволить споживачам отримувати безпечну продукцію, зокрема завдяки посиленню гігієнічних вимог та точнішого маркування. Документ містить євроінтеграційні норми, які сприяють виконанню міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань України.

Певні норми законопроекту викликали занепокоєння громадськості. Захисники тварин, зокрема Асоціації зоозахисних організацій України, Благодійного фонду «Мяу-гау», UA Animals, Київського еколого-культурного центру, які були на зустрічі, висловили застереження, що виключення норм, які стосуються заборони жорстокого поводження з с/г тваринами, призведуть до послаблення законодавства у цій сфері.

Автори законопроекту, експерти детально ознайомилися з цими застереженнями.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що законопроект розроблявся довгий час, і Мінагрополітики долучилося до цього процесу з квітня 2022 року. На жаль, до презентації цього законопроекту зауважень ніяких не було, тому певний момент у виключенні норм міг бути пропущеним.

«При розробці законопроекту ми спиралися на нормативні акти та закони, і напевно не врахували цього, що є такі випадки з жорстоким поводженням саме з сільськогосподарськими тваринами. Українські фермери завжди добре ставляться до своєї животини. Тому абсолютно згоден, що не потрібно вносити зміни в законодавство щодо захисту тварин», — зазначив Тарас Висоцький.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду підкреслив, що даним законопроектом не малось на меті послаблювати норми, які регулюють поводження з тваринами, у тому числі і сільськогосподарськими.

«Вислухавши усіх учасників, розуміємо, що основним застереженням є можливі ризики щодо такого послаблення. Якщо такі ризики є, то ми маємо зробити все можливе, аби їх не допустити. Гуманність не має бути жодним чином піддана сумніву. Як перший автор законопроекту і голова профільного комітету пропоную напрацювати та зареєструвати інший законопроект без вказаних громадською спільнотою норм, аби зняти напругу та зайві застереження і конструктивно рухатися далі для підтримки наших аграріїв, виробників та споживачів», — наголосив він.

Детальніше
Свинина в рітейлі подорожчала на 1,2%
03-черв-2022

У травні середня ціна на свинину в мережах роздрібної торгівлі закріпилася на рівні 132,5 грн/кг. Це на 1,2% дорожче, ніж місяцем раніше, коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

За травень свинина на полицях супермаркетів зросла в ціні на 1-3,5 грн/кг залежно від виду охолодженого напівфабрикату порівняно з попереднім місяцем, свідчать результати моніторингу ключових торгівельних мереж аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України». 

«У кінці весни найпомітніше здороження торкнулося не преміальних стейку та вирізки, які подорожчали на 1,1 та 1,5 грн/кг, а «пікнікових» ошийка та грудинки — плюс 3,2 та 3,5 грн/кг до середньої ціни квітня відповідно. Крім цього, досить помітно зросла в ціні тазостегнова частина, додавши 2,25 грн/кг у середньому — з 114,3 грн у квітні ціна кілограма сягнула 116,6 грн/кг в середньому за підсумками травня», — зазначають в АСУ.

«Характер цінової динаміки охолодженої свинини у травні відрізнялася від квітневого: напередодні Великодня приріст цін відбувався поступово, тоді як травень почався зі скорегованих у бік підвищення цінників. При цьому протягом місяця деякі свинячі напівфабрикати (ошийок, грудинка та тазостегнова частина) знизилися в ціні на 1-1,5 грн/кг. Водночас, корейка, подешевшавши на 3,3 грн/кг з початку травня, за підсумками місяця зупинилася на рівні середньої ціни квітня — 151,7 грн/кг», — додають аналітики Асоціації.

Середні роздрібні ціни на інші види м’яса (яловчина, курятина, індичатина) у травні залишилися на рівні попереднього місця, проте порівняно з аналогічним періодом минулого року здороження склало 10-27%. Відхилення ж цін свинячих охолоджених напіфабрикатів коливається в межах 1-7%, а середня ціна травня додала 2% проти відповідного періоду 2021-го.

Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок