Світові молочні ринки: тенденції, ціни, перспективи, вплив України

08-лист-2022

2022 рік був багатим на події для світових ринків: шторм інфляції, коливання динаміки виробництва молока, «похмілля» від COVID та вторинні наслідки незаконної та невиправданої російської агресії. Ці фактори у поєднанні чинили значний вплив на світову торгівлю. Про це повідомляє у телеграм-каналі UA-82.5 Еліс О’Донован, радниця з правових питань та політики Eucolait (Європейської асоціаціі торгівлі молочними продуктами).

Протягом першої половини 2022 року в усьому світі торгівля молочною продукцією скоротилася порівняно з попереднім роком, хоча є дані про деяке відновлення в третьому кварталі 2022 року в певних регіонах-експортерах (зокрема в США та Новій Зеландії). Китай залишається покупцем № 1 на світовому ринку, з яким поки неможливо зрівнятися за обсягом імпорту, однак із збільшенням внутрішнього виробництва молока, дотриманням «політики нульового COVID-19» і похмурим економічним прогнозом, нескінченне зростання китайського молочного імпорту наразі виглядає досить сумнівно. Тому Південно-Східна Азія є регіоном, на який експортерам варто звернути більше уваги з точки зору попиту на молочну продукцію.

Ціни високі, особливо в ЄС — щодо закупівельної вартості сирого молока, навіть із збільшенням витрат на виробництво цей рік був відносно прибутковим для багатьох фермерів в ЄС. Як наслідок, на даний момент молочні продукти інших експортних регіонів, як правило, користуються конкурентною перевагою в ціні. Дивлячись на світову цінову ситуацію, відновлення пропозиції молока за останні тижні та більш обережна поведінка покупців однозначно вплинуть рентабельність переробників.

Виробництво молока та його регіональна приналежність значною мірою визначатимуть торговельну діяльність. Поточна ситуаціє є більш позитивною для молочного сектору США, в той же час виробництво в Океанії падає, а обсяги пропозиції в ЄС стабілізувались до минулого року. У ЄС багато говорять про політику «Від ферми до столу» та її екологічні цілі, які роблять сільське господарство нежиттєздатним — що зрештою, може стимулювати структурні зміни та зростання витрат на виробництво.

Жахлива російська агресія проти України призвела до різкого зростання цін на енергоносії та дефіциту кормів і добрив. Енергоємні види діяльності, такі як сушіння молока, під загрозою. Що стосується української торгівлі, то її обсяги продовжують зростати, незважаючи на поточну агресію. Цінова перевага та безмитний доступ до ЄС, безсумнівно, вплинули на це. Зростання обсягів українського експорту є свідченням стійкості українських молочних операторів.

Більше новин
Спрощено вимоги до маркування імпортних продуктів харчування та кормів
22-бер-2022

Кабінет міністрів України спростив вимоги до маркування імпортних продуктів харчування для їх швидшого ввезення під час воєнного стану.

Йдеться про пом’якшення низки вимог до операторів ринку, які ввозять продукцію до України, говориться у повідомленні Мінекономіки на сторінці у Facebook.

«Постачальники харчової продукції можуть не вказувати інформацію про продукт державною мовою України. Натомість партія товару має обов’язково супроводжуватись даними українською мовою.

Маркування продуктів харчування та кормів, які пересилаються як гуманітарна допомога, дозволяється здійснювати мовою імпортера», —  говориться у повідомленні.

Також зазначається, що оператори ринку в разі закриття своїх підприємств можуть використовувати залишки упаковки або тари на інших потужностях, що виробляють аналогічні харчові продукти та корми.

agroportal.ua

Детальніше
Держава гарантує 100% вкладів в український банк
18-бер-2022

Всюди, де бізнес може працювати — він має працювати.

Про це зазначив у вечірньому зверненні Президент України Володимир Зеленський.

«Уряд вже підготував рішення про розширення програми кредитування для підприємців. Бізнес зможе отримати кредит під 0% на час воєнного стану, а також на місяць після війни. Далі – мінімальна ставка 5%. Загальний обсяг кредитів може бути до 60 млн грн», — констатував він.

Кабмін має проголосувати сьогодні за масштабне скорочення регуляцій.

«Було більше ніж 600 дозволів та ліцензій для бізнесу, а залишиться близько 20 обов’язкових. Доручено знайти законодавчу можливість, аби держава гарантувала 100% вкладів в український банк. Не частину, як зараз. Увесь депозит. Аби люди не втратили гроші», — резюмував Президент.

agroportal.ua

Детальніше
єРобота: уряд виділив ще понад 320 млн грн на гранти для переробних та агропідприємств
31-жовт-2022

Уряд виділив 320,9 млн грн на надання грантів для створення або розвитку переробних підприємств та на закладку садів в рамках проєкту єРобота. Рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів 28 жовтня. 

«Запроваджений Урядом проєкт єРобота є надзвичайно важливим як для підтримки бізнесу, а отже економіки країни в воєнний час, так і для подолання негативних тенденцій на ринку праці. Зокрема, підприємці, які отримають виділені сьогодні кошти на гранти для розвитку переробних підприємств та садівництва, під час реалізації своїх бізнес-проєктів зможуть створити понад 900 постійних та сезонних робочих місць. Тому ми й далі розвиватимемо ці програми, тим більш, що попит на них від бізнесу величезний. Загалом за різними напрямками проєкту єРобота ми вже перерахували отримувачам грантів понад 220 млн грн», - зазначила Перший віцепрем'єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко.

З виділених Урядом коштів 306,5 млн грн буде спрямовано на розвиток переробки. Гранти отримають 47 заявників – 40 юридичних осіб, 5 ФОП та дві фізособи, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність в галузях виробництва електричного устаткування та неметалевої мінеральної продукції.

На гранти для розвитку садівництва виділено 14,5 млн грн. Їх отримають три фермерські господарства, які планують майже 40 га землі засадити плодовим садом, малиною, лохиною й чорницею.

Нагадаємо, на засіданні 21 жовтня Уряд виділив 67,6 млн грн на надання мікрогрантів українцям, які прагнуть відкрити власну справу або розширити свій бізнес.

me.gov.ua

Детальніше
У 2017 році компанії аграрної галузі отримали найбільше відшкодувань ПДВ
28-лют-2018

Державна фіскальна служба за 2017 р. відшкодувала бізнесу 120 млрд грн ПДВ, що на 27,7% більше, ніж попереднього року. ТОП-300 компаній за сумою відшкодування отримали загалом повернення 45,1 млрд грн.

Понад три чверті з цієї суми припало на аграріїв та металургів.

Найбільше відшкодувань отримали компанії саме аграрної галузі. Орієнтовно 19,9 млрд грн відшкодували 90 юридичним особам. До лідерів входять компанії та таких фінансово-помислових груп: «Кернел», «АДМ Трейд», «Нібулон», «МХП», «Каргіл», ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України, «Оліар», «Віойл», «Укрпромінвест», «Астарта», «Укрлендфармінг» та інші.

Компанії аграрного сектору з ТОП-300 в середньому мають задовільний рівень фінансової стійкості, за даними індексу FinScore. Варто зазначити, що компаніям у 2017 р. в середньому повернули 98% від заявленої суми.

milkua.info за матеріалами youcontrol

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок