Спрощено вимоги до маркування імпортних продуктів харчування та кормів

Молочна галузь в США опинилася на межі краху через закриття малих підприємств з виробництва тари та упаковки, а також гострих логістичних проблем.

Незважаючи на високий попит на молочні продукти, в умовах пандемії коронавируса в ланцюжку поставок молока виникло безліч збоїв, які не дозволяють фермерам продавати свою продукцію на ринку, повідомляє Reuters. Фермери змушені зливати молоко в каналізацію.

Масове закриття ресторанів та шкіл призвело до раптового переходу від оптових ринків громадського харчування до роздрібних продуктових магазинів, що призводить до плутанини в сфері логістики та упаковки для заводів з переробки молока, масла і сиру. Компанії, які перевозять молочні продукти, не можуть знайти достатню кількість водіїв, які в більшості своїй знаходяться на самоізоляції. А продажі на основних ринках експорту молочної продукції припинилися, так як сектор громадського харчування закрився практично в усьому світі.

За словами фермерів, сільськогосподарських економістів і дистриб’юторів продуктів харчування, проблеми молочної промисловості сигналізують про ширші проблеми в глобальному ланцюжку поставок продуктів харчування. Молочний бізнес постраждав сильніше і раніше, ніж інші сільськогосподарські товари в силу того, що молочні товари швидко псуються — молоко не може бути заморожене, як м’ясо, або зберігатися на елеваторі, як зерно.

Молочний фермер Джейсон Лідл в інтерв'ю агентству зізнався, що міг би продати своє молоко, якби був в змозі своїми силами доставити його на ринок. Однак в США молоко вже давно не продається на розлив, а має реалізуватися в спеціальній тарі по затвердженим стандартам.

Лідл змушений зливати в каналізацію 4 700 галонів (більше 20 тисяч літрів) молока з своїх 480 корів кожен день, починаючи з вівторка. Більшість членів молочної профспілки DFA, що складається з 7500 чоловік, вдалися до цієї сумної процедури.

Лідл сказав, що профспілка заплатить за молоко, яке він і інші фермери змушені зливати, однак доходи самої профспілки катастрофічно постраждають від цього заходу.

Причому, зазначають спостерігачі, скидання відбувається навіть тоді, коли споживчий попит на молочні продукти різко зростає в умовах пандемії. Панічні покупки, до яких вдалися багато жителів США, залишили полки більшості продуктових магазинів в США майже порожніми в останні тижні на тлі закриття підприємств і карантину по всій країні. Так, згідно з даними служби Nielsen, роздрібні продажі вершкового масла в березні виросли більш ніж на 127%, а сиру — на більш ніж 84% в порівнянні з тим же періодом роком раніше.

В інших продовольчих секторах також відбуваються збої, оскільки обмеження на поїздки і режим ізоляції призводять до нестачі робочої сили, необхідної для посадки, збору і розподілу фруктів і овочів, а також холодильних контейнерів і водіїв вантажівок.

Користуючись цими обставинами, бакалійники підвищують ціни: як показують дані Nielsen, середня роздрібна ціна коров’ячого молока зросла на 11,2% за тиждень, що закінчився 21 березня, в порівнянні з роком раніше,.

Проблеми з постачанням ряду продуктів першої необхідності пов’язані із закриттям ресторанів і кафе. «Близько половини споживчого бюджету США було сфокусовано на підприємствах громадського харчування і пандемія закрила цей кран», — сказав Метт Гулд, редактор торгового видання Dairy & Food Market Analyst.

dairynews.ru

На початку введення карантину через пандемію, в новинних роликах в США показували порожні молочні полиці супермаркетів і фермерів, що зливали молоко, яке вони не могли продати.

У новому дослідженні Інституту нового економічного мислення (INET) «Розлите молоко: COVID-19 і небезпека консолідації молочної промисловості» говориться, що пандемія послужила причиною справжнього шторму в молочній галузі США.

Автором звіту є співдиректор Центру економічних і політичних досліджень (CEPR) Ейлін Аппельбаум і дослідник Джаред Габі-Бігль. Вони стверджують, що їхня робота — аналіз майже 40-річного періоду консолідації і спеціалізації в переробці молока і молочних продуктів і застереження про небезпеку ситуації, коли в галузі домінує жменька великих переробників молока, негнучка і нездатна адаптуватися до складних обставин.

Розвиток технологій зробив великотоварні молочні підприємства більш продуктивними і здатними виробляти молоко дешевше, ніж невеликі ферми, і зробив можливим великомасштабне виробництво молочних продуктів. Але в 1982 році антимонопольні правила, спрямовані на захист від домінування на ринку декількох фірм, були перенаправлені на захист добробуту споживачів, що, як говориться в дослідженні, вузько тлумачилося як зниження споживчих цін.

За словами авторів дослідження, це викликало хвилю консолідації, яка триває досі.

За їх словами, корпорації, що належать інвесторам, такі як Dean Food, почали скуповувати конкурентів. До 2001 року Dean Food стала другим за величиною виробником молочної продукції в США.

Молочні кооперативи пішли тим самим шляхом: великі кооперативи скуповували більш дрібні і наймали незалежних молочних фермерів, щоб вони стали членами кооперативу. У 1998 році чотири великих регіональних кооперативи об'єдналися в Dairy Farmers of America (DFA) і розширилися, включивши інші ланки ланцюжка поставок молочних продуктів.

У звіті говориться, що DFA, Dean Food і Borden Dairy домінують в молочній промисловості протягом більшої частини 21 століття.
Також згадується, що монополізація в молокопереробці залучила багатьох сімейних фермерів в цикл консолідації і перевиробництва, оскільки для невеликих молочних заводів переробники встановили ціни на сире молоко нижче собівартості.

Автори стверджують, що для того, щоб вижити, фермери збільшили кількість корів і масштаби виробництва для скорочення витрат і збільшили пропозицію молока, в той час як попит на молоко падав.

Зусилля фермерів по збільшенню масштабів виробництва для досягнення більшої продуктивності і великих обсягів молока привели до перевиробництва молока. Ще до пандемії, в період з 2014 по 2019 рік, цей надлишок пропозиції привів до падіння цін на сире молоко на 40%, що, як говориться у звіті, призвело до банкрутства тисяч невеликих ферм.

Як тільки вибухнула пандемія, великі покупці, такі як ресторани і школи, закрилися, а вузькоспеціалізовані переробні підприємства молочної промисловості і негнучкі ланцюги поставок задихнулися під тиском, не залишивши деяким фермерам іншого вибору, окрім як припинити свою діяльність.

Автори дослідження також заявили, що, хоча галузь і отримала допомогу в розмірі 16 мільярдів доларів в результаті прийняття закону CARES про надзвичайну ситуацію у зв’язку з пандемією, розподіл коштів в рамках закону CARES було зроблено на користь великих молочних ферм.

ІНФАГРО за матеріалами dairyreporter.com

Для нарощування племінного стада свиней м’ясної породи в компанії «Агропродсервіс» закупили породи кнурів Йоркшир та Дюрок в Датської компанії «ДанБред».

Про це повідомляє прес-служба підприємства.

Так, тварини доставляються з числа чистих порід племінних стад та мають тестові результати та записи про три покоління батьківських особин, а також тести продуктивності самої тварини.

Сертифікат на кожну чистопородну тварину містить інформацію про ферму походження, номер тварини, вушну бірку (татуювання), стать і дату народження та видається Датською Радою Сільського господарства та Харчової промисловості.

«Нам важливо дати споживачам м’яса різноманітний вибір. Так, якщо м’ясо свиней порід Ландрас та Йоркршир, яку ми в більшій мірі вирощуємо на наших фермах, має беконний тип, то порода Дюрок має м’ясо пісного типу з мінімальною кількістю сала», ― зазначив генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський.

Породи Йоркшир та Ландрас інтернаціонально визнані за швидке зростання і швидку пристосовність без втрати чудових материнських характеристик і здібностей. А кнури породи Дюрок використовуються в якості термінальної лінії для виробництва товарних свиней, що характеризуються високою якістю м’яса і туші.

Довідка:

Потужності корпорації «Агропродсервіс» розташовані в трьох областях ― Тернопільській, Львівській та Івано-Франківській. Основні напрямки діяльності: рослинництво, насінництво, виробництво комбікормів, свинарство, птахівництво і молочне скотарство. Земельний банк ― 40 тис. га.

pigua.info

Війна росії в Україні загрожує глобальній продовольчій безпеці. Все більше аналітиків прогнозують серйозні наслідки у забезпеченні продовольством країн, залежних від імпорту сільськогосподарської та харчової продукції.

ЄС розглядає можливості збільшення площ під агровиробництво, багато країн знімають митні обмеження для агропродукції та перенаправляють логістичні потоки.

Інформація про торгівлю сільськогосподарською продукцією є надзвичайно важливою для ЄС, особливо для Спільної сільськогосподарської політики (CAP) та спільної торгової політики, яка визначає торговельні відносини з країнами, що не входять до ЄС.

За даними Eurostat у 2021 році торгівля сільськогосподарською продукцією становила 8,1% загальної міжнародної торгівлі товарами поза ЄС.  Це майже на один відсотковий пункт нижче, ніж 8,9% у 2020 році. Це пояснюється насамперед збільшенням торгівлі іншими товарами, які знадобилися під час пандемії Covid-19.

У 2021 році профіцит торгівлі ЄС сільськогосподарською продукцією склав 43 мільярди євро. Вартість загальної торгівлі (імпорт плюс експорт) сільськогосподарськими товарами між ЄС та рештою світу становила 347 мільярдів євро. Слід зауважити, що у період з 2002 по 2021 рік торгівля ЄС сільськогосподарською продукцією зросла більш ніж удвічі, що еквівалентно середньорічному зростанню 4,8%.  У цей період експорт (5,4%) зростав швидше, ніж імпорт (4,2%).

Основні країни призначення експорту сільськогосподарських продуктів – Великобританія (21%) та США (12%), імпорту – Бразилія (9%) та Великобританія (9%). Частка України в імпорті сільськогосподарської продукції ЄС складає 5%.

infagro.com.ua