Держава гарантує 100% вкладів в український банк

Збільшення вимоги до локалізації для участі в державних закупівлях можна розглядати як велике джерело для підтримки українських виробників.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко в інтерв'ю Ліга.Бізнес.

«Локалізація існує в усіх європейських країнах, у США. Про що мова: у змаганні між локальним та іноземним постачальником перевагу має отримувати компанія з локалізацією. Ясна річ, йдеться не про безумовну перевагу: ми ще дискутуємо підходи, щоб зберегти баланс — все-таки ми маємо угоду про асоціацію з ЄС, треба це враховувати. Але зараз цей баланс спотворений, причому не на нашу користь», — прокоментував Ігор Петрашко.

Міністр наголосив, що додатковий критерій локалізації буде вводитися, не міняючи системи Prozorro.

«Система буде продовжувати працювати у рамках діючих алгоритмів, щоб все відбувалося абсолютно прозоро, без жодного ручного управління. Але система повинна враховувати національні критерії. Наприклад, сплата податків. Чому компанія, яка сплачує податки в Україні не повинна мати жодного пріоритету перед конкурентом, який взагалі нічого не платить до нашого держбюджету, при цьому отримуючи від свого уряду кредит під нуль процентів на експорт? Це ненормально. Друге, для великих проєктів дуже бажано, щоб продукція збиралася/вироблялася в Україні. Є приклад Казахстану — чому у них є виробництво локомотивів GE, а до нас їх привозять? Тобто загальна ідея така: хочете отримати держзамовлення, платіть гроші до бюджету України», — роз’яснив Міністр.

За його словами, реформування системи не відбудеться миттєво, зміни будуть поступовими, для початку хотілося б дати сигнал.

Коли ж ситуація з африканською чумою свиней стане в Україні контрольованою? Про це в рамках ІХ міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» подискутували Віталій Башинський, національний експерт Продовольчої сільськогосподарської організації ООН з питань ветеринарії; Артур Лоза, президент Асоціації «Свинарі України»; Василь Говгера, координатор Проекту «Державно-приватний протиепізоотичний фонд»; Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ  «Галичина-Захід». Модератором заходу була Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України».

«АЧС – це серйозний виклик для українських свинарів, який не оминув наші господарства. Довгий період часу ми жили в певній ізоляції від цієї хвороби, яка охопила Європу. Однак, оптимістичні сподівання, що це буде поступово в Україні - не здійснилися.  Так, у 2016 році та 1 кварталі 2017 року кількість випадків африканської чуми свиней була загрозлива. Але при застосуванні серйозних заходів біобезпеки є можливість уберегтися від цієї хвороби», - поінформував Артур Лоза.

За словами президента Асоціації «Свинарі України», деяким підприємствам це вдалося, а саме господарствам в Чернігівській, Одеській, Черкаській та Київській областях.

Артур Лоза підкреслив, що близько 3 млн свиней в Україні знаходяться у присадибних господарствах з мінімальним дотриманням правил біобезпеки. Це потенційне джерело ризику.

Про формулу ефективної боротьби з африканською чумою свиней розповів Віталій Башинський.

«Перш за все, коли мова йде про біобезпеку, це правильно поінформований персонал, це усвідомлення небезпеки. Ми повинні розуміти, що має бути сітчата огорожа, триконтурна система захисту від гризунів. Все це накладається одне на одне та свідчить про те, що уберегтися від АЧС можна», - зазначив він.

Віталій Башинський наголосив, що Україна повинна відійти від подвірного забою, адже це стане ще одним кроком до цивілізованого життя.

У свою чергу Андрій Талама виділив зони ризику у боротьбі з АЧС.

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів», - розповів представник бізнесу.

Про досвід інших країн поінформував Василь Говрега: «При створенні нашого фонду ми консультувалися з голландськими експертами та будували моделі його поширення в Україні».

За перші шість місяців 2021 року в Україні вироблено молока на 5,6% менше, ніж за цей же період торік, натомість зростає імпорт молочної продукції.

Як повідомляє Укрінформ, про це під час пресконференції на тему: «Подальший розвиток м'ясо-молочної галузі України визначатиметься ефективністю державної підтримки» розповів голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

«Якщо говорити про молочну галузь, то можна сказати, що вона знаходиться в глибокій кризі. І статистичні данні за перше півріччя поточного року демонструють, що ця криза лише поглиблюється», — наголосив він.

Так, за перших шість місяців 2021 року вироблено молока на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а поголів'я корів в Україні скоротилося до 1,66 млн голів.

Також, за словами Чагаровський, відбулося зменшення майже на 12% надходження сировини на переробку, що призвело до помітного зниження виробництва в Україні масла, сирних продуктів та сухого знежиреного молока.

Водночас зріс імпорт молочної продукції; за результатами першого півріччя цього року він сягнув 165 млн дол., що на 25 млн дол. більше, ніж за такий саме період торік.

«Рівень державної підтримки, який на сьогодні є, а мова йде про 1,2 млрд грн, не задовольняє потреби розвитку як молочного скотарства, так галузі в цілому», — додав експерт.

За 11 місяців 2020 року імпорт товарів АПК виріс на 13,9% — з $5,04 млрд до $5,74 млрд. Збільшення імпорту відбувається по кожному з чотирьох напрямків АПК: тваринництво; рослинництво; олія та готова продукція.

Про це повідомляє прес-служба «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ).

«Імпорт тваринництва збільшився на 19% до $1,12 млрд. Найбільший приріст в імпорті тваринництва спостерігається в молочній галузі. Лідером збільшення імпорту молочної галузі є сири — +$94,23 млн, що вдвічі більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що імпорт рослинництва збільшився на 11,55% до $1,74 млрд. Найбільший приріст в імпорті рослинництва відбувається за рахунок як овочів: картоплі +$17,5 млн (+43,5%), томату — +$30,4 млн (+73,7%), так і фруктів: цитрусові — +$31,5 млн (+17,1%).

«Імпорт олій збільшився на 5,8% до $0,25 млрд. В основному за рахунок імпорту пальмової олії — +$17,25 млн (+13%)», — підкреслили в УКАБ.

Крім того, імпорт готової продукції збільшився на 14,14% до $2,64 млрд. Серед готової продукції найбільше зростання імпорту спостерігалося в: тютюні та тютюнових виробах — +$66,4 млн (+15,6%), продукти для годівлі тварин (корми) — +$42,7 млн (+22,24%), шоколад — +$37,16 млн (+28,13%).

milkua.info