Прогнозується бурхливий ріст ринку кормових комах

Подавати декларації треба буде протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану. Про це зазначається на офіційному вебсайті НАЗК.

Це стосується всіх типів декларацій, а також повідомлень про суттєві зміни в майновому стані та про відкриття валютного рахунку.

Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт № 7121, яким визначено, що будь-які звіти, декларації тощо від фізичних та юридичних осіб до закінчення війни подавати не треба.

НАЗК підготувало роз’яснення. Усі деталі застосування нового закону за посиланням.

«Усі розуміють, що зараз у країні, м’яко кажучи, не до того. Поки українці гинуть, намагаючись вигнати рашистську нечисть із наших земель. І до перемоги над загарбниками декларанти та керівники партій не повинні витрачати час на заповнення звітних документів, а натомість мають докладати всіх можливих зусиль для оборони Української держави, захисту свободи й миру в Європі та світі», — йдеться у повідомленні НАЗК.

Також під час війни або воєнного стану не будуть здійснюватися будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру.

Як зазначають у НАЗК, більшість працівників агентства, які займалися цими функціями, зараз долучилися до нашої армії чи територіальної оборони або ж забезпечують допомогу воїнам.

Отже, якщо до війни щодо вас було розпочато повну перевірку декларації, надавати інформацію та документи на запити, надіслані НАЗК, зараз не потрібно.

agroportal.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів, визначатиме перелік об'єктів критичної інфраструктури сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу. Вже створена робоча група з ідентифікації та категоризації підприємств та розпочато прийом заявок. Документи із супровідним листом можна надсилати на поштову адресу Міністерства аграрної політики чи на електронну скриньку. Про це заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик розповів в ефірі «СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ».

Належність до критичної інфраструктури підприємств визначатимуть, зокрема, за такими критеріями:

• належність підприємства до певного сектору;
• кількість людей, яких забезпечує підприємство;
• негативний вплив на інші сектори в разі відсутності енергопостачання;
• зв’язок з іншими об'єктами критичної інфраструктури.

«Ми розуміємо, в якій складній ситуації наразі перебувають підприємства, в тому числі й аграрного сектору, і які наслідки можуть бути в разі зупинки підприємств харчової промисловості. Тому Міністерством оперативно створено робочу групу. Її перше засідання відбудеться вже 27 грудня», — зазначив Денис Башлик.

За його словами, після розгляду заявки суб'єктів господарювання, у разі позитивного рішення робочої групи, відповідний акт передається до центрального органу.

Статус об'єкта критичної інфраструктури може надавати пріоритетність у забезпеченні електроенергією та впливати на бронювання військовозобов'язаних працівників.

«Ми шукаємо ефективні механізми державної підтримки для агросектору, залучаємо міжнародну допомогу у вигляді забезпечення генераторами, докладаємо усіх зусиль, щоб мінімізувати проблеми, які виникають через дефіцит енергоносіїв», — резюмував заступник Міністра.

З повним алгоритмом дій для подачі заявок можна ознайомитись на ресурсах Міністерства аграрної політики та продоводльства України.

minagro.gov.ua

В Україні на сьогоднішній день HACCP впровадили 90% великих підприємств.

Про це в ефірі Agro FM розповів голова Громадської спілки «Асоціація з інтеграції НАССР» Владислав Веремеєнко.

За його словами, великі підприємства не можуть працювати без HACCP. Цього вимагають їх партнери, тим більше, якщо продукція експортується.

Натомість серед малих підприємств ситуація з впровадженням HACCP набагато гірша. Їм не потрібен експлуатаційний дозвіл, достатньо надіслати папери декларативним способом. Так вони потрапляють до реєстру Держпродспоживслужби, і їх перевірятимуть планово або позапланово, якщо надходитимуть скарги від споживачів.

«У відділі кулінарії одного черкаського супермаркету продавали млинці з куркою, якими отруїлися 30 людей. Після позапланової перевірки супермаркет оштрафували на 130 тис. грн. Я думаю, що така сума штрафів змусить підприємства більш ретельно контролювати якість своїх товарів», — говорить фахівець.

Також додає, що для впровадження НАССР в першу чергу потрібно познайомитись з вимогами законодавства (основний закон про безпечність харчових продуктів № 771 і № 590).

«Система НАССР — це аналіз ризиків. За порушення норм виробник може нести не тільки адміністративну, але й кримінальну відповідальність. Є два уніфіковані акти, по яким проходить перевірка: акт про інспектування і про аудит. На перший раз підприємство без системи НАССР штрафувати не будуть, напишуть тільки припис. Ще за одне порушення для юридичних осіб штраф складатиме 30 мінімальних зарплат (142 тис. грн у 2020 р.), для фізичних осіб — 15 (71 тис. грн). Існує багато супутніх штрафів — мінімальний 25 тис. грн», — зауважив Веремеєнко.

milkua.info

Україна і близько не вибирає квоту на експорт баранини, ягнятини, шалено запитуваних останнім часом на міжнародному ринку.

Про це повідомив директор Інституту тваринництва степових районів «Асканія Нова» ім. Іванова Юрій Вдовиченко.

За його словами, інститут постійно моніторить ситуацію і констатує, що, зокрема, у Європі 40% усієї продукції вівчарства припадає на споживання м'яса, ще 40% — молока і лише 20% — на вовну.

«Тепер є змога розширити бізнесові можливості — отримувати високоякісну м'ясну продукцію, зокрема, вирощуючи ягнят до року. Ми привезли імпортні генотипи, на перспективу працюємо з французькими науково-дослідними центрами. Постійно координуємося ще з 8 науково-дослідними українськими галузевими інститутами», — розповідає Юрій Вдовиченко.

За його словами, щоби породи точніше відповідали усім сучасним запитам, практичні спостереження ведуться у 20 базових дослідних господарствах Інституту тваринництва степових районів «Асканія Нова».

Науковець розповідає, що тенденцію вівчарства вже підхопили підприємливі аграрії. Приміром, у нещодавньому аукціоні племінного поголів'я під час Всеукраїнського семінару-наради «Інноваційний розвиток вівчарства у ринкових умовах» взяли активну участь майже 200 фермерів із семи областей України. Переважно це перспективні господарства зі стадом від 200 до 500 овець, які уважно стежать за тенденціями ринку.

«Усі вони вже не раз обпеклися на імпорті, — зауважує директор профільного інституту. — Витрачали великі кошти, але якісну племінну продукцію все одно з-за кордону годі й очікувати. Ми ж пропонуємо вітчизняну селекційно-генетичну продукцію, високоякісну елітну племінну вівцю. І обов'язково надаємо професіональний супровід щодо правильного вирощування та догляду на будь-якій стадії виробництва, допомагаємо із розробкою бізнес-моделей».

Науковці інституту також освоюють напрямок молочного козівництва. Уперше в Україні розробили і видали інструкцію з бонітування, системи оцінки племінних якостей кіз за комплексом господарсько корисних ознак.

agroportal