Мінагрополітики розпочало прийом заявок від підприємств сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу

Головні новини минулого тижня — законодавчі новації, рух посівної, ініціативи профільних асоціацій, функціонування агрокомпаній в умовах воєнного стану.

Україна веде дві війни одночасно: одну — за суверенітет і цілісність території, другу — за продовольчу безпеку світу. Пропонуємо дайджест перемог і поразок аграрного фронту за тиждень.

В умовах війни проблем українського агросектору безліч, але головною залишається – заблоковані морські порти. Європейський напрямок експорту не може забезпечити українським обсягам вивозитись вчасно. Корка на кордоні з вагонів-зерновозів, в свою чергу тримає наповненими елеватори всередині країни. А наступні жнива розпочнуться через місяць. Думки великих гравців зернового ринку, щодо проблем які виникають на тлі малих можливостей експорту, зібрано у матеріалі: Логістичний колапс: елеватори повні, а на кордоні черги зерновозів.

40 тонн насіннєвої картоплі передала компанія «Агріко Україна» тільки через гуманітарний штаб Всеукраїнської Аграрної ради, який працює спільно із благодійним фондом SaveUa. Загалом, населення отримало 600 тон насіннєвої картоплі від Агріко з початку війни. В компанії роздавали два сорти картоплі, які вже в кінці серпня дадут врожай, а значить і їжу домогосподарствам по всій країні. Бо 80−90% картоплі вирощується саме в домогосподарствах.  Деякі селяни, зможуть більше посадити, за рахунок додаткового насіння. Городники також планують вирощену картоплю роздавати нужденним. 

В яких сферах сільського господарства зросли зарплати, а в яких знизились? Відповідь на ці питання дають аналітики кадрового агентства grc.ua. За їх даними, найвищі зарплати пропонують на Київщині та Полтавщині. Найнижчі зарплати в травні у відкритих вакансіях пропонуються у Чернігівській області. Загалом, в агросекторі, середня зарплата зросла з 13 300 грн у квітні, до 16 600 грн у травні. Компанії озвучують, що в умовах війни одним з головних завдань для них є утримання та підтримка діючих працівників. Проте більшість з тих підприємств та організацій, що працюють, не мають змоги платити співробітникам заробітні плати на довоєнному рівні. Новим працівникам, яких наймають компанії, пропонують зарплати теж нижчі, аніж це було до війни.

Чи не щодня ДСНС повідомляє про підрив тракторів під час польових робіт. Протитанкові міни залишаються після себе окупанти. Станом на середину травня, площа бойових дій становить до 11 млн га, майже половина з цих територій може бути «забруднена» вибухонебезпечними предметами. Після огляду місця підриву, сапери знаходять ще декілька вибухонебезпечних предметів. Трактори, зазвичай під списання, а водії часто гинуть чи отримують травми. Зі слів керівників господарств, заявки на розмінування вони відправляли чи не вперший день звільнення територій від росіян, але сапери не квапляться розміновувати поля. Правоохоронці кажуть, що сьогодні найголовніше завдання це розміновування будівель та доріг, тому сьогодні вони просто не встигають оглядати поля. Про проблеми розмінування українських полів в матеріалі за посиланням.

Окуповані території зменшили кількість посівних площ в Україні. Також багато підприємств просто знищили російські окупанти. Вирішити проблему із зменшенням посівних площ законодавці вирішили за рахунок земель, які до цього не оброблялись. Для цього було ухвалено закон № 2145-IX. Документом закріплена можливість передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року землеволодінь сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності,  а також ряду інших СГ землеволодінь, з орендною платою до 8 відсотків від нормативної грошової оцінки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Agravery.com

Як повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», з посиланням на ДФСУ, у січні-жовтні до України надійшло 23,4 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней з-за кордону сукупною вартістю 43,2 млн дол. США. Так, ще до кінця року обсяги імпорту свинини учетверо перевищили минулорічні.

Імпорт свинини цьогоріч пожвавився у наслідок зменшення внутрішньої пропозиції. Як наслідок, внутрішні ціни на цей вид м’яса були вищими за «розцінки» на сировину іноземного походження. «Враховуючи середньомісячну активність завезення свинини упродовж другого півріччя, сукупний річний імпорт такої м'ясної сировини може сягнути 30 тис. т», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

«Так, за даними митної статистики в червні імпортна активність суттєво пожвавилася у порівнянні з початком року, а з другої його половини до України щомісяця надходило 3,5-4 тис. т свіжої, охолодженої та мороженої свинини. З урахуванням цього, за збереження поточного рівня активності імпортерів річні обсяги поставок свинини з-за кордону можуть «впритул» наблизитися до позначки 30  тис. т. З іншого боку, внутрішні закупівельні ціни на свинину живою вагою на початку листопада опустилися нижче «бар’єрної» позначки — прохідної ціни для свинини європейського походження. Це може дещо послабити зацікавленість вітчизняних операторів в імпортній сировині», — зазначають в АСУ.

«Щодо товарної структури імпорту свинини, то вона цього року відчутно урізноманітнилась. Зокрема, у 2017-му понад дві третини сукупних обсягів імпорту свинини припадало на морожену сировину, а 60% свинини, яку завозили до України була представлена свинячими тримінгами. При цьому питома вага охолодженої свинини не перевищувала 20%. Цього року охолоджені півтуші складають п’яту частину від імпорту свинини, ще 28% приходиться на охолоджену свинину в елементах. Морожене м’ясо свиней складає в товарній структурі імпорту менш ніж половину. Інша обвалена заморожена свинина (УКТ ЗЕД  0203 29 59) досі користується популярністю серед вітчизняних м’ясопереробників, проте все частіше під цим кодом постачають не тримінги, а обвалені корейка, шия, лопатка чи окіст», — додають аналітики.

Помісячна динаміка імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) та його товарна структура у січні-жовтні 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ, sfs.gov.ua

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Цього тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7451, який розблоковує "малу приватизацію". Вже скоро десятки підприємств, які занепадали, знайдуть нових ефективних власників.

Цей крок є важливою частиною загальної стратегії Уряду – зменшити присутність держави в економіці. Приватизація дозволить:

• мінімізувати збитки, яких зазнає держава через непрацюючі підприємства;
• дати шанс на нове життя закинутих елеваторів, спиртзаводів, промислових майданчиків;
• стимулювати розвиток переробної промисловості, надавши приватним власникам можливість налагодити виробництво на державних підприємствах;
• збільшити надходження до бюджету України у вигляді дивідентів.

Приватизація дасть старт економічному зростанню, забезпечить збереження та створення робочих місць, генерування доданої вартості, зростання ВВП.

Детальніше в колонці Першого віце-прем’єр-міністра-міністра економіки Юлії Свириденко на Економічній правді за посиланням: epravda.com.ua

pigua.info

Основна проблема фермерів сьогодні - це брак коштів і знань, тому для ефективного господарювання потрібно об'єднуватися в кооперативи та розвиватися спільно. Таку точку зору висловив засновник домашньої козячої ферми з власною сироварнею «Доообра ферма» Тарас Ложенко

За словами Ложенка, сьогодні потенціал фермерства в об'єднанні, а не в конкуруванні з великими холдингами.

Також він додав, що у агрохолдингів та фермерів абсолютно різна місія: великі підприємства мають забезпечувати експорт, а малі - постачати здорове харчування для українців.

«Мабуть мій погляд — це погляд більшості малих і середніх фермерів. У мене 150 кіз, котрі дають молоко, та ще 150 молодих, які даватимуть молоко наступного року. Ми постачаємо сири, які витримуємо по півтора роки. Заводи такого не можуть собі дозволити. Тому ми постачаємо в преміальні магазини і представляємо здорове харчування. Наша слабкість в тому, що ми маленькі і розрізнені. Але наша сила може бути в об'єднані», — вважає засновник ферми.

Він нагадав, що є дуже багато світових вдалих кейсів, але Україна чомусь на стадії вигадування велосипеду.

«У мене наразі проблема мати все своє. Мати свою техніку, вчити сироварів. Я маю поїхати в Європу, знайти технологів, привезти до себе викладача Баварської школи сироваріння аби він навчив нас варити сир. Це важко. Слава Богу, я маю таку можливість. Та багато хто не може собі такого дозволити. Але коли є об'єднання в 200 фермерів, то можна оплатити послуги найкращих фахівців в Європі, які навчать одразу двісті фермерів», — підсумував Тарас Ложенко.

milkua.info за матеріалами agropolit