Подачу декларацій відтермінували на три місяці після воєнного стану

У серпні Україна завезла 2,75 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м'яса свиней (УКТ ЗЕД 0203). Це на чверть менше порівняно з обсягами імпорту свинини у серпні минулого року, однак на 11% більше ніж усередині літа. Про це повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані митної статистики ДФСУ.

Пожвавлення імпортної активності аналітики частково пов'язують з підвищенням рівня закупівельних цін на свинину в останній місяць літа.

«І в Україні, і в країнах ЄС ціни на свинину протягом серпня мали висхідну динаміку. Проте у країнах Євросоюзу середня серпнева ціна закупівлі свинини зросла на 2,2-2,4% проти липневої позначки, тоді як в Україні цей показник додав майже 5%»,  — коментують аналітики.

Що стосується країн-постачальниць свинини, то цьогоріч Польща «виборола» лідерську позицію: майже половина (47,9%) імпортованої у 2019-му свинини припадає на імпорт з сусідньої країни. Німеччина опустилася на друге місце з менш ніж 20% поставок, а третю сходинку посідають постачальники з Нідерландів з десятою частиною імпорту. Експерти зазначають, що у рамках угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, до кінця року в межах квот може надійти ще 5,5 тис. т свинини з ЄС.

Втім, експерти зазначають, що минулого серпня зовнішні поставки свинини були активнішими: за серпень 2018-го на внутрішній ринок надійшло на чверть більше свіжого, охолодженого та мороженого м'яса свиней ніж цього року — 3,5 тис. т. «Хоча сукупні обсяги імпорту свинини все ще перевищують торішні (16,33 тис. т проти 15,71 тис. т за січень-серпень 2018-го), це відхилення скоротилося до 4%», —зазначають в АСУ.

Помісячна динаміка імпорту свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203)

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними митної статистики ДФСУ

Українські компанії станом на 18 січня 2022 р. закрили річну квоту на безмитний експорт меду до Європейського Союзу. 

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, окрім меду, на звітну дату повністю використана квартальна квота на м’ясо птиці (частини) та яйця курячі.

Експерти також зазначили, що експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС за підсумками 2021 р. зріс на 33% в грошовому вимірі у порівнянні з минулим роком і склав $8,3 млрд. 

Частково таке зростання зумовлене збільшенням вартості більшості категорій товарів на світовому ринку, частково — збільшенням відвантажень.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці (частини), оброблена продукція із зернових.

«Якщо порівнювати з 2020 роком, то змінилася ситуація з використанням квот по поставкам в ЄС цукру та кукурудзи, а точніше з їх неповним використанням. Щодо цукру, то квота в 2021 році була використана на 87% через дефіцит на внутрішньому українському ринку даного виду продукту. В той же час квота на кукурудзу була «закрита» лише на 5% через підвищений попит на цей вид зернових у 2021 році та наявність більш привабливих експортних каналів для українських аграріїв», — розповідає  аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Експерти Міністерства сільського господарства США (USDA) підвищили прогноз урожаю кукурудзи в 2021/22 МР в Україні до 40 млн т, що на 2 млн т більше прогнозу за листопад (38 млн т).

За даними звіту, прогноз експорту кукурудзи з України в 2021/22 МР підвищили до 32,5 млн т, що на мільйон тонн більше прогнозованого обсягу у листопаді. Крім того, прогноз світового врожаю кукурудзи в 2021/22 МР підвищений до 1,2 млрд т.

Зокрема, за рахунок більшого врожаю в Україні та ЄС (Франція, Румунія, Польща), який більш ніж компенсує скорочення врожаю в Китаї.

Слід додати, що експерти також прогнозують збільшення світових кінцевих запасів кукурудзи — 305,5 млн т, порівняно із очікуваними 304,4 млн т у минулому місяці.

Agravery.com

Вирубка тропічних лісів в Бразилії завдає значної шкоди екосистемі усього світу, за рахунок збільшення середньої температури повітря, встановили вчені. Парадоксально, але збезлісення завдає шкоди посівам сої, через які відбувається. Підраховано, що в середньому через зростання температури повітря виробники сої втрачають 3.5 млрд доларів на рік.

Відзначається, що за останні 20 років врожайність сої в Бразилії зросла з 1.7 до 3.2 тонни з гектара. При цьому врожайність зросла б ще більше, якби не зміна клімату. На думку вчених, галузі сьогодні необхідно знайти певний баланс з природою, інакше вона може опинитися під загрозою втрати конкурентоспроможності на тлі більш серйозних кліматичних змін.

За матеріалами Feed Navigator