Кількість спалахів АЧС у ЄС зростає

Обсяг ринку кормових комах виросте до 1 млрд доларів до 2022 року, відзначається в звіті Сінгапурської консалтингової фірми Arcluster. Таким чином, у фінансовому плані в найближчі п'ять років обсяг ринку додасть 101% до рівня 2017 року.

Прогноз був складений на основі обміну думками з учасниками ринку, в тому числі фермерами, сільськогосподарськими холдингами, урядовими організаціями, а також виробниками комбікормів.

Цікаво, що таким чином на частку комах через п'ять років припадатиме приблизно 3% всіх компонентів, що використовуються в комбікормах. Практично весь зріст припаде на країни Європи і Північної Америки, де до 2022 року обсяги ринку складуть 404 млн доларів і 250 млн доларів, відповідно.

Ряд попередніх маркетингових прогнозів від консалтингових фірм в Європі також передбачав бурхливий ріст попиту і пропозиції на продукти, отримані шляхом переробки комах з боку світової комбікормової промисловості протягом найближчих п'яти років.

Feed Navigator

За підтримки сімейних молочних ферм через 3−5 років Україна отримає «вибух» економіки на селі.

Про це у ході круглого столу «Дорожня карта розвитку та фінансування малого і середнього фермерства», що відбувся в Укрінформі, заявив президент «Української кооперативної федерації» (УКФ) Михайло Корилкевич.

«На сьогодні в Україні відкрито 23 сімейні молочні ферми, ще 25 буде відкрито протягом найближчого місяця. Крім того, подано ще близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. У разі, якщо цей проєкт, на підтримку якого потрібно близько 600 млн доларів, буде реалізовано, за 3−5 років Україна отримає „вибух“ економіки на селі», — зазначив Корилкевич.

Він зауважив, що проєкт розпочався в 2017 році. На сьогодні пройшли пілотну фазу, і відкрито 23 сімейні молочні ферми. Ще 25 сімейних молочних ферм буле відкрито протягом найближчого місяця.

«І у нас лежить близько 400 заявок на відкриття сімейних молочних ферм. До 2027 року можливо відкрити 5 тисяч сімейних ферм, які здатні збільшити ВВП України на 12 млн грн», — зазначив фахівець.

За словами Корилкевича, для реалізації проєкту необхідні інвестиції у розмірі 600 млн доларів.

«Ми шукаємо інвесторів. Для того, щоб забезпечити інфраструктуру 5 тисяч сімейних молочних ферм, потрібно близько 600 млн доларів. Але якщо ці 5 тисяч сімей набудуть підтримку і досвід, це означає, що через 3−5 років у нас буде „вибух“ економіки на селі. Це, в свою чергу, дасть можливість зберегти село, зберегти родину, зберегти громаду, і дасть до економіки країни плюс 12 млрд грн», — підкреслив він.

За словами Корилкевича, інвестиція окупиться протягом 2−4 років. Адже собівартість виробництва на сімейних молочних фермах приблизно вдвічі нижча, ніж на промислових фермах.

«Такі 5 тисяч сімейних молочних ферм здатні виробляти близько 10% валу молока в країні. Крім того, це є плюс 12 млрд грн до ВВП. Матимемо економічний ефект, коли 1 грн, вкладена в проєкт, дозволяє отримати 7 грн на виході», — зазначив керівник УКФ.

ukrinform

Про це повідомив голова бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов.

«Проєкт бюджету розроблено з огляду на те, що бойові дії триватимуть весь 2023 рік. Якщо вони припиняться, то, звісно, макропоказники будуть іншими. Це стосується й інфляції, й курсу гривні до долара. З одного боку, що міцніша гривня, то нижча інфляція, але якщо курс вищий, то для дохідної частини бюджету це краще», — зазаначив Арістов.

За його словами, протягом 2022 року ухвалено 12 законів, що вносять зміни до поточного бюджету. Можливо, що й наступного року держкошторис змінюватиметься залежно від зовнішніх чинників, потреб того чи іншого сектору. Важливо розуміти: навіть якщо в макропрогнозах є помилки, маємо інструмент, щоб їх виправити. На цьому етапі важливо сформувати головний фінансовий документ країни з такими показниками, які є, проголосувати за нього та перейти до переговорів із кредиторами. Раніше їх розпочати неможливо, адже має бути якась точка відліку — проголосований у Верховній Раді та підписаний Президентом документ.

аgravery.com

Окрім позитивного впливу на молочну продуктивність, живі дріжджі показали можливий вплив на імунну систему корів, яких утримують в умовах теплового стресу. 

Тепловий стрес викликає значну стурбованість у виробників молока через несприятливий вплив на продуктивність, здоров'я, відтворення та, відповідно, прибутковість молочного господарства. Ранні дослідження показали, що додавання дріжджів покращує виробництво молока у корів, які страждають від теплового стресу. Однак, є дуже мало інформації стосовно впливу додавання дріжджів на імунну систему та чутливість до інсуліну у транзитних корів під час спекотних літніх місяців. Таким чином, метою дослідження було вивчити вплив дріжджів на продуктивність, метаболіти крові, ознаки чутливості до інсуліну та імунологічні заходи для дійних корів у спекотні місяці.

Досліждення живих дріжджів

Команда вчених з Ірану та Південної Кореї провели дослідження для визначення впливу згодовування живих дріжджів на продуктивність, метаболічний профіль крові, імунну систему та ознаки чутливості до інсуліну у транзитних корів під час спеки. З 21 дня до очікуваної дати отелення до 60 дня після, двом групам повновікових корів голштинської породи (по 6 корів на дослідження) згодовували раціон без додавання та з додаванням живих дріжджів (4 г дріжджів на добу). Клітинно-опосередкована імунна і гуморальна реакції були встановлені за допомогою введення фітогемагглютиніну і вакцини овальбуміну, відповідно.     

Імуномодулюючий вплив

Було визначено, що споживання сухої речовини до отелення було більшим у корів, яким додавали живі дріжджі; однак, після отелення різниці в споживання СР не було. Корови, які отримували живі дріжджі, давали більше молока (+1,4 кг/день) та мали більшу концентрацію молочного жиру і загальний вміст твердих речовин, ніж ті тварини, яким дріжджі не додавали. Втрата вгодованості від отелення до 21 дня після у корів, в раціон яких додавали живі дріжджі, була меншою, ніж у контрольної групи. Додавання дріжджів не впливало на змінні реакції на тест на толерантність до глюкози. Концентрація білка теплового шоку (Hsp70) в плазмі також була нижчою на 14 і 28 день після отелення у корів, яких годували дріжджами. Додавання дріжджів посилювало клітинну імунну функцію; однак вони не впливали на секрецію імуноглобуліну G проти вакцини овальбуміну. 

Загалом, додавання живих дріжджів позитивно впливало на виробництво молока і його склад, знижувало рівень Hsp70 в плазмі і посилювало проліферативну реакцію лімфоцитів у транзитних корів, що може свідчити про імуномодулюючу дію дріжджової добавки. 

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal.net