Живі дріжджі проти теплового стресу

Уряд затвердив Порядок проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 648.

Постанова розроблена на виконання пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Метою постанови є:

затвердження порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань)

встановлення процедури врахування результатів арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) для цілей державного контролю

забезпечення об'єктивності лабораторних досліджень (випробувань), що проводяться для цілей державного контролю

Загалом Порядок передбачає встановлення чітких та прозорих процедур проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) уповноваженими акредитованими референс-лабораторіями з використанням підтверджувальних (референс) методів та врахування їх результатів для цілей державного контролю.

Документом також забезпечено максимально можливу незалежність проведення зазначених досліджень від компетентного органу та операторів ринку, а також об'єктивність відповідних результатів.

Крім того, Порядком передбачено право операторів ринку оскаржувати результати лабораторного дослідження (випробування), проведеного акредитованою лабораторією для цілей державного контролю.

Прийняття рішення сприятиме підвищенню ефективності проведення даних досліджень.

consumer

З початку 2021/22 МР станом на 1 вересня експорт зернових з України досяг 8,63 млн т.

Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Експорт зернових з початку сезону на 900 тис. т або 12% вище результату за аналогічний період минулого маркетингового року (7,73 млн т).

На звітну дату в розрізі зернових культур з України експортовано:

• пшениці - 4,57 млн ​​т (на ▼ 384 тис. т або 8% нижче за аналогічний період 2020/21 МР);
• ячменю - 2,76 млн т (▲ 610 тис. т, 28%);
• жита - 12,5 тис. т (▲ 11,2 тис. т, в 9,6 раза);
• кукурудзи - 1,26 млн т (▲ 661 тис. т, в 2 рази).

latifundist

За період з 28 березня по 3 квітня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про 577 осередків особливо небезпечних хвороб у різних країнах світу.

Африканську чуму свиней (АЧС) вперше відзначили в Папуа-Новій Гвінеї (4 вогнища). За вказаний період також отримали повідомлення про нові осередки африканської чуми свиней в Болгарії (2), Угорщині (329), Латвії (5), Молдові (1), Румунії (51), Словаччині (3), Україні (2), Китаї ( 3), на Філіппінах (64) та в Південній Кореї (50).

Африканську чуму коней зареєстрували на території Таїланду (1). Сибірську виразку відзначили в Хорватії (1).

Високопатогенний грип птахів зареєстрували в Німеччині (2 вогнища), Угорщині (39), Польщі (1), В'єтнамі (5) та на території Тайваню (7). Про спалах ящура повідомили ветеринарні служби Лівії (1) та ПАР (2). Геморагічну хворобу кроликів зареєстрували в Ісландії (1 осередок) та США (3).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Обласні організації Асоціації фермерів та приватних землевласників України (АФЗУ) не взяли участі в зустрічі щодо розподілу дотацій фермерам у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Повідомляється, що раніше зустріч представників обласних фермерських асоціацій у міністерстві з його керівництвом анонсував заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета.

На зустріч також не пустили головного редактора газети «Фермер України», заступника гендиректора ВГО «Союз сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України» (ССОКУ) Михайла Данкевича.

«На цю нараду прийшли тільки три голови обласних асоціацій і сам голова АФЗУ Микола Стрижак. Від фермерів, більше ніхто не прийшов», — повідомив співрозмовник агентства.

Зазначимо, що це вже не перший випадок, коли фермери ігнорують зустріч з керівництвом мінагрополітики та головою АФЗУ.

Фермерська спільнота вже просто зневірилась у керівництві Мінагрополітики та у голові асоціації, тому просто ігнорує такі зустрічі, бо вони, як правило, не дають ніяких результатів.

«Показово, що фермерська спільнота проігнорувала зустріч не лише з керівниками міністерства, але і з головою асоціації фермерів Стрижаком, який фактично став де-факто чиновником міністерства замість того, щоб захищати інтереси фермерів», — зазначило джерело.

Раніше Прем'єра Володимир Гройсман обіцяв, що у поточному році особлива увага уряду буде сконцентрована на підтримці малих сільських господарств та фермерів, однак на практиці програму держпідтримки в черговий раз було провалено. Зокрема за останніми даними Мінагрополітики, з одного мільярда гривень, передбаченого урядом на допомогу фермера у поточному році, виділено лише 12 млн гривень.

Тим часом у поточному році, схоже, знову повторюється минулорічна ситуація, коли більшість грошей з державного бюджету на підтримку аграріїв отримають великі агрохолдинги. Зокрема стало відомо, що підприємство Юрія Косюка (ТОВ «Вінницька», яка входить до складу агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП) 1 листопада отримало 618 мільйонів гривень бюджетних дотацій, а загалом за рік — 812 мільйонів гривень.

Як відомо у 2017 році підприємства холдингу МХП отримали рекордну суму дотацій — 1,4 млрд гривень, або приблизно 35% від загальної суми державної підтримки аграрної галузі. Другим найбільшим отримувачем дотацій став «Укрлендфармінг» Олега Бахматюка — 517 млн гривень.

agropolit.com