Україні прогнозують «молочний бум» у випадку підтримки сімейних ферм

У вересні 2019 року анонсувано перезавантаження державної підтримки сільського господарства, що базуватиметься на трьох принципах — прозорість, прогнозованість, справедливість.

Даний процес передбачав декілька етапів реалізації:

 — проведення консультацій з аграріями із залученням представників їхніх профільних асоціацій

 — напрацювання змін нормативно-правових актів та порядків Кабінету Міністрів України

 — напрацювання законодавчих змін та їх прийняття

Минулого тижня народними депутатами був реалізований третій етап даного процесу у другому читанні та в цілому законопроєкт 3295 про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників с.г. продукції.

Так, принцип прозорості буде реалізований через впровадження державного аграрного реєстру, який допоможе спростити доступ аграріїв до всіх державних послуг.

Принцип передбачуваності полягає в тому, що законотворці чітко зафіксували пріоритети державної підтримки на наступні роки, а саме тваринництво, включаючи всі сфери.

Принцип справедливості буде реалізований через обмеження виплат з одного напрямку державної підтримки у розмірі 10 тис. мінімальних заробітних плат у рік на одного отримувача, включаючи пов’язаних осіб. Також на законодавчому рівні буде запроваджена можливість компенсації втрат фермерів, понесених внаслідок виникнення форс-мажорних погодних обставин.

agroportal.ua

Представники Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів на минулому тижні провели онлайн-зустріч в представниками відповідних компетентних органів Аргентини.

Як говориться в повідомленні відомства, у ході зустрічі обговорювалися питання двостороннього співробітництва в галузі торгівлі. Зокрема, мова йшла про можливість імпорту яловичини з Аргентини на український ринок.

Сторони обговорили питання двосторонніх відносин в сфері санітарних та фітосанітарних заходів (далі — СФО), здоров'я і благополуччя тварин, а також провели експертні консультації щодо можливого імпорту яловичини з Аргентини в Україні.

«За результатами зустрічі було напрацьовано подальший алгоритм дій для прискорення процесів інтенсифікації торгівлі між Україною та Аргентинською Республікою», — повідомили в Держпродпотребслужбі.

agroportal.ua

Держпродспоживслужба відзначає позитивну динаміку розповсюдження вірусу африканської чуми свиней (АЧС), але при цьому, з початку 2018 року на території України зафіксували 142 випадки захворювання на АЧС. Захворювання реєстрували як серед домашніх свиней — 93 випадки, так і серед диких — 37 випадків. Крім того, виявили 12 інфікованих об’єктів.

У минулому році захворювання реєстрували в усіх областях України, але в поточному році вільними від АЧС є 4 області: Івано-Франківська, Кіровоградська, Львівська та Харківська. Найбільш позитивна динаміка щодо зменшення кількості випадків спостерігається в Полтавській (8 випадків – 2018 р., 21 випадок – 2017 р.), Луганській (4 – 2018, 10 – 2017) та Вінницькій (2 – 2018, 8 – 2017) областях.

Порівняно з 2017 роком, у поточному році спостерігається зменшення кількості випадків захворювання в цілому на 13 %.

Як і в минулому році, найбільше випадків захворювання відзначили впродовж червня-вересня (67 випадків).

pigua.info

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua