Проєкт держбюджету розроблено з огляду на те, що бойові дії триватимуть весь 2023 рік

05-жовт-2022

Про це повідомив голова бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов.

«Проєкт бюджету розроблено з огляду на те, що бойові дії триватимуть весь 2023 рік. Якщо вони припиняться, то, звісно, макропоказники будуть іншими. Це стосується й інфляції, й курсу гривні до долара. З одного боку, що міцніша гривня, то нижча інфляція, але якщо курс вищий, то для дохідної частини бюджету це краще», — зазаначив Арістов.

За його словами, протягом 2022 року ухвалено 12 законів, що вносять зміни до поточного бюджету. Можливо, що й наступного року держкошторис змінюватиметься залежно від зовнішніх чинників, потреб того чи іншого сектору. Важливо розуміти: навіть якщо в макропрогнозах є помилки, маємо інструмент, щоб їх виправити. На цьому етапі важливо сформувати головний фінансовий документ країни з такими показниками, які є, проголосувати за нього та перейти до переговорів із кредиторами. Раніше їх розпочати неможливо, адже має бути якась точка відліку — проголосований у Верховній Раді та підписаний Президентом документ.

аgravery.com

Більше новин
Набрав чинності наказ Мінекономіки про відтермінування підвищення вимог до сирого молока
13-січ-2021

12 січня 2021 року, набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2760 від 24.12.20 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118».

Про це йдеться на сайті qftp.org.

Таким чином чергове підвищення граничних значень для критеріїв відповідності сирого молока відтерміновується на 2 роки.

Це відтермінування важливе не лише для молочного сектору, а й для формування відповідної політики. З цією метою Робоча група з питань удосконалення регулювання сфери виробництва сирого молока, що вводиться в обіг, та контролю за ним при Мінекономіки (далі — Робоча група) розробляє стратегічний документ «План заходів із реалізації перехідного періоду для забезпечення ефективного впровадження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів».

Так, важливим завданнями в рамках Робочої групи є:

розробка проєкту переліку питань для здійснення заходів контролю господарств з виробництва молока;

перегляд вимог до дрібнотоварного виробництва сирого молока, пунктів збирання (закупівлі) та введення його в обіг;

розробка НПА для створення надійної та прозорої системи контролю введення в обіг сирого молока, яка б відповідала новим підходам відповідно до статті 40 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» № 2042-VIII від 18 травня 2017 року та наказу Мінагрополітики «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів» від 12 березня 2019 року № 118 (далі — наказ Мінагрополітики 118/2019)

Виконання цих завдань дозволить встановити належний рівень виконання нових вимог усіма операторами ринку молока та молочних продуктів, що забезпечить рівні умови конкуренції та захист прав споживачів.

Нагадаємо, з 1 січня 2020 року в Україні було розпочато перехідний період з наближення до європейських вимог шляхом поетапного підвищення граничних значень для критеріїв до сирого молока: рівень загального бактеріального забруднення (ЗБЗ) і кількість соматичних клітин (КСК).

Для дотримання таких критеріїв оператори ринку молока та молочних продуктів мають виконувати спеціальні гігієнічні вимоги до виробництва та введення в обіг сирого молока, що затверджені наказом Мінагрополітики 118/2019.

Також у наказі Мінагрополітики 118/2019 визначена мінімальна періодичність контролю рівня ЗБЗ та КСК за зразками, що відібрані на господарстві або пункті закупівлі молока.

Критерії придатності сирого молока для введення в обіг в Україні та в Європейському Союзі

Детальніше
Інвестиційна привабливість України впала до рівня 2013 року
09-серп-2022

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України у першій половині 2022 р. впав на пів пункту та склав 2,17 балів з 5-ти можливих. Це значення — найнижче з 2013 р.

Про це свідчать результати експертного дослідження Європейської Бізнес Асоціації.

Як зазначається, пів року тому показник індексу складав 2,73 балів. Для порівняння, під час активної фази пандемії Covid-19 індекс знижувався до 2,4 балів, а за часів Євромайдану — до 1,8 балів, що досі є найнижчим значенням за увесь час проведення дослідження.

«Варто зазначити, що одразу після Революції гідності індекс показав відчутний стрибок та подальше зростання, тож маємо надію на аналогічну динаміку по завершенню війни», — уточнюють в ЄБА.

Згідно з дослідженням, оцінка генеральними директорами інвестиційного середовища в Україні очікувано погіршилась. Відсоток СЕО, які вважають його вкрай несприятливим, зріс удесятеро — з 5% до 53% за останні пів року. Ще 34% вважають його скоріше несприятливим. Нейтрально оцінюють поточний інвестклімат 9% директорів, і ще 4% вважають його сприятливим. Найбільше позитивних оцінок ділового середовища цієї хвилі було отримано від представників юридичного та консультаційного бізнесу, а також підприємств FMCG сфери.

Оцінка піврічної динаміки інвестклімату також відчутно погіршилася. Негативну динаміку спостерігають 79% інвесторів, ще 17% вважають, що діловий клімат не зазнав суттєвих змін. Дещо кращими є прогнози на наступні шість місяців. Тільки 38% очікують подальшого погіршення ситуації, тоді як 36% вважають, що інвестклімат не зазнає суттєвих змін, а 26% прогнозують його покращення до кінця року.

Попри війну 91% компаній асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Зокрема, СЕО розповідають про плани інвестицій в аграрну сферу, енергетику, ІТ та телеком, будівництво, фармацевтику, FMCG, нерухомість та інше. До того ж 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну цього року, хоча інші 57% респондентів із цим не погоджуються.

Воєнна агресія росії проти України очікувано очолила перелік факторів, що негативно вплинули на інвестиційних клімат, на другому місці опинилась корупція, на третьому — слабка судова система. Водночас негативний вплив Соvid-19 гендиректори оцінили як мінімальний та поставили на останнє місце у цьому списку. Серед позитивних змін бізнес-лідери найвище оцінили надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, скасування мит і квот на український експорт та «транспортний безвіз» із ЄС, додають в асоціації. 

«Хоча погіршення оцінок бізнес-клімату цьогоріч було очікуваним, лишалось питання — наскільки сильно війна вдарила по настроях і планах інвесторів. З отриманих результатів ми бачимо, що стан інвестклімату опинився відкинутим до 2012-2013 рр. ще до початку будь-яких воєнних дій. І це доволі непоганий результат, як на мене, зважаючи, що в країні триває повномасштабна війна. Це свідчить і про стійкість українського бізнесу, і про мужність наших людей, а також про те, що реформи та позитивні зміни останніх восьми років дали нам певний запас міцності», — коментує результати дослідження виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко.

agroportal.ua

Детальніше
Держпідтримка буде максимально цільовою
15-лют-2018

Уряд прийняв зміни до Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки, згідно з якими держпідтримка АПК має бути максимально прогнозованою.

Нагадаєм, що на фінансову підтримку можуть очікувати лише господарства розміром до 500 га.

Зокрема, внесено уточнення у структуру завдань і заходів Концепції, їхнє фінансування та термін їхньої реалізації — дію продовжено з 2020 до 2021 року.

Відповідне рішення було прийняте 14 лютого на засіданні Кабінету Міністрів України.

До зазначеного документу включено:

положення щодо забезпечення комплексного розвитку сільських територій за рахунок стимулювання розширення напрямків діяльності аграрного сектору економіки;

заходи, направлені на забезпечення профілактики та ліквідації захворювання на африканську чуму свиней;

заходи, направлені на підтримку лісової галузі, зокрема, щодо відтворення, охорони і захисту лісів, підвищення їхньої продуктивності, поліпшення якісного складу, збереження їхнього біорізноманіття.

Такі зміни дозволять створити організаційно-економічні умови для ефективного, соціально спрямованого розвитку аграрного сектору економіки.

minagro

Детальніше
Озвучено першочерговий пакет реформ для підтримки української економіки
15-квіт-2022

Українська економіка у 2022 р. впаде як мінімум на 30%. Економічні показники залежать від того, наскільки затягнеться війна, коли відновиться логістика та експорт через порти.

Про це повідомив генеральний директор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала, пише Forbes.

«Сьогодні важливо, щоб держава зберегла макроекономічну стабільність. Поки що це виходить. Головне, щоб держава нам не заважала. Фінансова допомога нам не потрібна», — зазначає Томаш Фіала.

Він додав, що зниження податків — завжди правильна ідея, але це не змусить бізнес працювати під час війни. 

«Якщо бізнес почуватиметься безпечно, він працюватиме, а якщо ні — не буде навіть із низькими податками», — вважає Томаш Фіала.

«Наразі доходи бюджету впали більш ніж на 50%, а надходження від податків знизилися на 80%. Україна просить у міжнародних партнерів щомісяця $7 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету та витрати на війну. Цю суму не так просто отримати, але гадаю, нам це вдасться зробити».

На думку Томаша Фіали, після війни держава має впровадити базовий пакет економічних реформ. Серед першочергових завдань — максимально лібералізувати бачення бізнесу, ціноутворення, тарифи, ринок землі, запустити приватизацію, відновити логістику та експортні потоки.

«Важливо, щоб антикорупційні органи були незалежними і добре виконували свою функцію. Ми поступово будемо отримувати міжнародні гранти на відновлення країни. Якщо будуть корупційні ризики, то гроші можуть швидко скінчитися», — зауважує експерт.

За його словами, драйвером української економіки після війни може стати приплив зовнішнього фінансування через план Маршалла та євроінтеграцію.

«Коли інвестори зрозуміють, що Україна — майбутній член Євросоюзу, і процес євроінтеграції запущено, то інвестори почнуть масово вкладати гроші, а люди — повертатися до країни», — резюмував Томаш Фіала.

AgroPortal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок