Канада інвестує 45,3 млн доларів на профілактику АЧС та забезпечення готовності до неї

Ринок свиней забійних кондицій у більшості країн-членів ЄС залишається досить збалансованим. Не зважаючи на це, котеривання Бельгії та Данії показали зростання.

Незмінні котирування зафіксували у Німеччині, Нідерландах, Франції та Австрії. Іспанські котирування, які все ще займають лідируючу позицію у європейській ціновій структурі п'яти найбільш свинарських держав-членів ЄС, також утримує досягнутий рівень. Поголів'я свиней на забій залишається досить високим. Останнім часом зросла також середня забійна вага. Деякі логістичні проблеми виникли у Франції через демонстрації там щодо цін на бензин. 

У Бельгії та Данії котирування збільшилися. Після різкого падіння цін через спалахи африканської чуми свиней вісім тижнів тому, ціни бельгійських свиней забійних кондицій знову поступово збільшуються. Тим не менш, вони продовжують відставати від цін інших країн, демонструючи розрив у 14 центів, порівняно з німецькою пропозицією. У Данії котирування подорожчали на 3 центи. 

У Великобританії котирування свиней забійних кондицій зменшилися через коливання валют. У Італії ціна живця знижується з причин надмірної пропозиції.

У Німеччині ринок свиней на забій переважно збалансований. З огляду на те, що пропозиція живих свиней досить велика, зростання котирувань сповільнене. 

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

pigua.info

Українські експортери використовують можливості безмитного експорту у межах тарифних квот ЄС. Цього року вже повністю вичерпано 9 квот. Однак є і квоти, які ще не використані взагалі або ж не значно. Про це УНН повідомили у відповідь на запит в Мінекономрозвитку.

Отже, на цукрові сиропи - станом на 22 серпня - квота використана на 0,2%; оброблена продукція з молочних вершків - 1,9%; харчові продукти - 2,6%; цукрові продукти - 4,6%; етанол - 5,1%; оброблена продукція із цукру - 10,2%.

Водночас активно використовуються тарифні квоти на ячмінь, ячмінне борошно та гранули (79,4%), м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (основна 75% та додаткова 44,1%), крохмаль (65,9%), оброблену продукцію із зернових (62,9%), солод та пшеничну клейковину (59,1%), яйця та альбуміни (основна 55,9% та додаткова 38,4%), висівки, відходи та залишки (53,6%), продукцію з обробленого молока (31,8%), сухе молоко (29,4%), часник (26,7%), овес (18,0%), молоко, вершки, згущене молоко та йогурти (14,7%).

"Українські експортери активно використовують можливості безмитного експорту в рамках тарифних квот. Станом на 22.08.2019 використовуються можливості безмитного експорту 31 із 40 тарифних квот. Вже повністю використано 9 тарифних квот на кукурудзу, мед, виноградний та яблучний соки, цукор, оброблені томати, оброблений крохмаль, пшеницю м'яку, пшеничне борошно та гранули, ячмінну крупу та борошно, вершкове масло та молочні пасти", - повідомили у відомстві.

При цьому, майже повністю використано квоту на продукти переробки солоду та крохмалю (99,9%).

Додамо, за даними МЕРТ, для низки видів українських товарів передбачено безмитні тарифні квоти ЄС у межах поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Нагадаємо, за минулий рік Україна не використала 8 квот на постачання товарів до ЄС.

Джерело: УНН

Превалює думка, що одним із основних джерел поширення африканської чуми свиней (АЧС) є дикий кабан. У зв’язку з цим все частіше постає питання максимально допустимого зниження поголів’я чи повної депопуляції кабанів у певних регіонах. Наскільки доцільні такі заходи розбиралися у Асоціації «Свинарі України».

Варто зазначити, що нині до поширення АЧС кабан має мало відношення. Статистика свідчить, що в Україні упродовж останніх 5 років частка випадків захворювання, виявлених у дикій фауні від загальної кількості спалахів сягала максимум 27%. Крім того, якщо подивитися на загальну ситуацію в світі, то АЧС «перестрибує» не тільки регіони, а й з’являється за тисячі кілометрів від найближчого випадку. Відповідно, у такий спосіб поширювати вірус може тільки людина. Водночас, часто в дику природу АЧС потрапляє з неутилізованими трупами інфікованих домашніх свиней, при транспортуванні контамінованих тварин, м’яса чи кормів, з харчовими відходами і т.д. А далі «рознощиками» вірусу можуть бути не тільки дикі кабани, а й людина, яка прогулялася лісом.

У результаті, виникає як загроза спалахів вірусу у дикій природі, так і можливість зворотного поширення вірусу — з природи у присадибні господарства та на свиноферми. Однак,  дикі кабани дуже рідко заходять у населені пункти, а потрапляння їх на захищені заходами біобезпеки свинокомплекси — взагалі малоймовірне чи неможливе.

Відповідно, кабани скоріше «жертва ситуації», ніж  резервент чи «злісний рознощик» вірусу АЧС, якого необхідно знищувати. Водночас, за словами Олександра Ревнівцева, експерта із комунікацій із громадами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у питанні відстрілу диких кабанів необхідно враховувати величину популяції тварин на певній території:

«Популяція дикого кабана в Україні на сьогоднішній день дуже низька. Практично всі випадки «африканки» більше пов’язані не з природною міграцією дикого кабана, а безпосередньо з діяльністю людини: діями мисливців, фермерів, або тих самих єгерів, які тримають вдома свиней. І якщо популяція кабанів в Європі складає близько 18 голів на 1 км² лісових угідь, то у нас — біля 0,4 голови на 1 км². Вона й так нижче за всі рекомендовані норми в світі».

Водночас, експерт зазначив, що у разі необхідності проведення відстрілу, робити це треба дотримуючись певної процедури: встановити на певний період заборону на полювання на диких кабанів, постійно підгодовувати тварин, визначити їх кількість на даній території, після цього можна проводити відстріл, але не загінними методами, а точково, снайперами.

Крім того, Олександр Ревнівцев зазначив, що необхідно забезпечити дотримання заходів біобезпеки мисливцями як під час полювання, так і у роботі зі впольованою здобиччю: проходження дезбар’єру перед заходом у мисливські господарства та на виході з них, розроблення туші кабанів тільки на спеціально обладнаних майданчиках, знищення відходів у утилізаційних ямах.

PigUA.info 

Ключовою проблемою експорту молочної продукції на сьогодні є неконкурентна вартість автологістики.

Про це повідомив заступник голови «Спілки молочних підприємств України» Арсен Дудур під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За його словами, вартість доставки контейнера до морського порту зросла з $1500 до $4000. 

Також серед факторів, які гальмують експорт молочної продукції, виробники називають низьку пропускну здатність пунктів пропуску та наявність великих черг на митниці. Крім того, водії, які перевозять молочну продукцію, не мають можливості отримати дозвіл на виїзд водіям фур.

Ще одним важливим фактором є відсутність доступу молочників до залізничних перевезень внаслідок відсутності вільних вагонів, адже увесь ресурс спрямований на зерно.

agroportal.u