Молочарі назвали фактори, які зупиняють експорт продукції

В рамках XXXI Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2019» відбувся форум «Безпечне молоко — це просто», на якому було обговорено останні зміни нормативно-правового поля, які закладуть основу для нової системи контролю сирого молока відповідно до європейських норм. Зокрема, розглядалися основні положення наказу Мінагрополітики «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», який набере чинності з 1 січня 2020 року.

«Впровадження наказу дозволить наблизити молочну галузь України до норм та практик Європейського Союзу, а також встановити єдині вимоги щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока і молочних продуктів. За останні 5 років обсяги надходження молока на переробку екстра класу збільшилися в 2,6 разу, досягнувши в 2018 році майже 600 тис. тонн. Тенденції до покращення якості молока мають стати невідворотними, адже вони націлені на забезпечення громадського здоров’я, зокрема через споживання якісної молочної продукції, виготовленої з безпечної сировини з дотриманням гігієнічних вимог і без залишків антибіотиків. Проте рухатися лише шляхом встановлення вимог неможливо, тому велика частина програм державної підтримки спрямована саме на стимулювання розвитку молочного сектору», — зауважила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова.

За її словами, на сьогодні вже на шляху до отримувачів 324 мільйони гривень на дотації за утримання молодняку ВРХ, 275 мільйонів гривень — на дотації за утримання корів для 885 суб'єктів господарювання.

Олена Ковальова зауважила, що здійснення трансформації галузі можливо лише у випадку спільних дій виробників та переробників молока, громадських організацій та держави. Так, під час заходу представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань, Проекту з безпечності молока, агрохолдингів та фермерських господарств обговорили наступні спільні кроки щодо підвищення безпечності та якості сирого молока.

прес-служба Мінагрополітики.

Населення розвинутих країн з кожним роком стає більш вимогливим до м’ясної промисловості та тваринництва, захисники тварин регулярно організовують акції, з метою покращення умов утримання тварин та їх благополуччя. Ветеринари, як і звичайні лікарі, мають кодекс професійної етики. У Євросоюзі нещодавно цей кодекс переглянули і зробили його більш сучасним – таким, що відповідає запитам суспільства щодо підвищення рівня добробуту тварин.

Звичайно, кожна країна також самостійно регулює умови утримання і благополуччя тварин. Утім, є норми, яких мають дотримуватись усі члени ЄС.

Федерація ветеринарів Європи (FVE) представила переглянутий Європейський ветеринарний кодекс цього тижня. Востаннє документ змінювали 2012 року. Утім, з огляду на запит громадян, у 2017 році федерація вирішила його переглянути. Обговорення нововведень тривали близько 2 років.

Новий кодекс презентували разом із проєктом FVE VETFutures Europe, в якому були визначені проблеми, що виникають перед представниками професії зараз та з’являться в найближчі десятиліття. Організація розробила план дій для їх вирішення.

Кодекс ветеринарної етики враховує стандарти необхідні для здоров’я та добробуту тварин, охорони здоров’я людей та забезпечення довіри громадськості до професії ветеринара.

Meat-Inform

Обсяги промислової переробки м’яса свиней в Україні дещо «просіли». Про 3%-е зменшення випуску охолодженої та мороженої свинини, а також солених, сушених чи копчених делікатесів з неї зауважує аналітичний відділ АСУ з посиланням на дані ДССУ.

Так, згідно з нещодавно оприлюдненими даними за січень-червень 2018-го м’ясопереробна галузь випустила 130,5 тис. т м’яса свиней у охолодженому, мороженому, копченому, сушеному чи соленому вигляді. Це на 4 тис. т чи 3% поступається піврічним результатам роботи галузі у 2017-му. Зауважимо, що упродовж аналізованого періоду скоротився випуск охолодженої свинини та її сушених, солених чи копчених свинячих частин. Виробництво мороженого м’яса за шість місяців 2018-го навіть дещо зросло – до 7,9 тис. т проти 7,4 тис. т роком раніше. Зокрема, обсяги виробництва морожених окостів, лопаток та їх відрубів у червні збільшилися майже на 30%, а за весь період «додали» 28%.  «З огляду на те, що на морожені свинячі частини припадає лише 6% сукупного випуску переробленого м’яса свиней, на зальну ситуацію така зміна майже не вплинула», — коментують в аналітичному відділі АСУ.

«З іншого боку, аналогічну ситуацію спостерігаємо аналізуючи залишки готової продукції на складах підприємств станом на кінець червня. Так, сукупні залишки свинини скоротилися на 10% через відповідну зміну випуску охолодженого, копченого, соленого та сушеного зокрема м’яса. Однак запаси мороженої свинини трохи більші зафіксовані у кінці червня 2017-го – 0,87 тис. т проти 0,81 тис. т, відповідно. Хоча це значення далеке від рекорду, втім це дає зрозуміти, що м’ясопереробні підприємства «підстрахувалися» в умовах послаблення внутрішньої пропозиції свинини трохи наростили морожені запаси свинячих півтуш, лопаток, окостів та їх відрубів», — додають аналітики. 

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. 

pigua.info

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України регулярно здійснює моніторинг онлайн-цін на соціально значущі продукти. На основі цих даних міністерство розраховує відповідний індекс – Інфляційний барометр.

За даними барометру, з початку вересня до 7 жовтня незмінними онлайн-ціни залишились лише на курятину, свинина подорожчала, а яловичина подешевшала.

Станом на початок тижня вартість курятини була такою ж, як і 1 вересня. Так, кілограм філе в Інтернеті можна було замовити у середньому за 104,45 грн за кілограм.

Свинина за місяць подорожчала на 1,45 грн або 1,33%. Тепер середня онлайн-ціна на цей вид м’яса складає 110,45 грн за кілограм. Сало ж навпаки – подешевшало. Хоча середня його ціна в Інтернеті залишається вищою, ніж м’яса свиней. Так, станом на 7 жовтня сало в середньому вартувало 119,9 грн за кілограм або на 8,5 грн (6,62%) менше, ніж 1 вересня.

Яловичина за місяць подешевшала на 19,55 грн (12,3%). Зараз середня онлайн-ціна на цей вид м’яса складає 139,45 грн за кілограм.

Meat-Inform