Етанол та вершки до ЄС: які квоти найменш затребувані українськими експортерами

Зростання цін минулого тижня склало €0,07 (в середньому) на основних ринках-виробниках.

Минулого тижня ціни на живець на ринку ЄС зробили черговий стрибок, збільшившись у середньому на 0,07 євро.

Так, основними імпульсами попиту є: зняття обмежень на COVID-19, сприятлива погода для початку активності барбекю, майбутній сезон відпусток та збільшення постачання в азіатські країни (крім Китаю). Зростання попиту співпало зі скороченням пропозиції живих свиней, зростанням витрат на виробництво, транспорт, енергію та корми, які ще більше збільшилися внаслідок війни в Україні та логістичних проблем. Ліквідація поголів'я свиноматок у ЄC, яку ринок пережив через відсутність рентабельності виробництва протягом багатьох місяців, призвела до зменшення кількості вирощуваyних с.г. тварин.

Зниження пропозиції свиней сприятиме зростанню закупівельних цін у найближчі тижні. Динаміка зростання закупівельних цін за останній тиждень була зниженою. Найбільше зростання цін порівняно з попереднім тижнем було зафіксовано у Франції (+11₵), Бельгії (+10₵), Австрії (+10₵), Данії (+8₵) та Іспанії (+8₵), де незадоволені фермери провели акцію протесту в Мадриді, а страйк водіїв вантажівок ще більше посилив логістичні проблеми. Помірніше зростання цін  зафіксовано у Нідерландах (+ 5₵).  Європейський ринок також фіксує зростання цін на свинину.

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

Проблема силосування в Україні полягає в посушливому літі. Кукурудза висихає досить швидко. Фермери мусять її швидше зібрати, щоб отримати гарний результат. Таку думку висловив британський науковець, експерт в силосуванні Дейв Девіс.

«Я вважаю, що зміни клімату є серйозним викликом для тих, хто займається силосуванням», — зазначив Дейв Девіс.

Він радить українцям зосередитися на двох аспектах:

• розширенні набору культур для силосування, які були б стійкіші до посушливих умов, і, при їх ранній заготівлі, мали б кращі показники крохмалю, більше енергії та хорошу перетравність волокон;
• звернути увагу на озимі культури, які можна було б зібрати ранньою весною для формування раннього силосу.

Читайте також : Майстер-клас із заготівлі силосу від Дейва Девіса на базі ТДВ «Терезине»

milkua.info за матеріалами superagronom

Виконання Угоди про асоціацію в частині санітарних і фітосанітарних заходів (СФЗ) залишається пріоритетом роботи Мінагрополітики. До кінця року потрібно завершити роботу над імплементацією понад 250 актів ЄС.

Про це заявив Сергій Глущенко, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, передає agropolit.com.

За його словами, у 2020 році міністерство зосередилося на комплексних і системних змінах, замість точкових вдосконалень. В результаті розробили 4 важливих проєкти законів:

• №4568 «Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами»,
• №4600 «Про захист рослин»,
• №4558 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами»,
• №4554 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС».

«В цілому в минулому році у сфері СФЗ було розроблено 10 проєктів законів, 16 актів Кабміну і близько півсотні наказів Мінекономіки. З них прийнято 10 актів уряду і 16 наказів Мінекономіки», — зауважує Глущенко.

Крім того, у сфері СФЗ на 2021 рік планується прийняти те, що вже знаходиться у парламенті і завершити розробку ще 4 нових великих за обсягом проєктів законів:

• щодо контролю за ГМО;
• двох проєктів законів в сфері географічних зазначень (один стосується сільгосппродукції, інший — спиртних напоїв);
• щодо комплексного врегулювання сфери СФЗ.
• «Головна наша стратегічна мета до 2030 року — зробити Україну надійним виробником і експортером безпечної, здорової сільськогосподарської і харчової продукції», — додає заступник міністра.

Разом з тим, потрібно створити належні умови в трьох сферах:

• Виробництво і обіг безпечних харчових продуктів.
• Забезпечення здоров’я і благополуччя тварин.
• Забезпечення належного рівня фітосанітарної безпеки.

«Найгостріші проблеми, які потребують системного та комплексного врегулювання: недосконалість державної політики і законодавства; надмірне регуляторне навантаження на бізнес; нестача фахівців та відсутність сучасних IT рішень; непрозорість державного нагляду і контролю, відсутність довгострокової реалізації. Лише комплексно вирішивши ці проблеми, ми зможемо досягти наших стратегічних цілей! Продовжуємо працювати», — підсумував Сергій Глущенко.

Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні — формування ефективного та соціально відповідального власника на селі. Для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 рік передбачається суттєва державна підтримка у розмірі 1 млрд грн. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета у прямому ефірі на одному з українських радіо.

«Серед пріоритетних завдань міністерства — створення в Україні фермерської моделі господарювання, використовуючи успішний європейський досвід. На сьогодні в нашій державі функціонує більше 34 тисяч фермерських господарств, які реалізують свою продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках, але у перспективі їх може стати півмільйона», — зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, допомогою у реалізації цього завдання може стати державна підтримка. Так, у 2018 році на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації заплановано 1 млрд грн. Також аграрії зможуть скористатися підтримкою в рамках програми розвитку галузі тваринництва, на яку передбачено 4 млрд грн. Основний акцент буде зроблено на будівництво нових та реконструкцію тваринницьких комплексів, в тому числі ВРХ. Також серед напрямів підтримки — здешевлення кредитних ресурсів, підтримка розвитку галузі скотарства, підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин.

Ще майже 1 млрд грн заплановано на програму часткової компенсації вартості с.-г. техніки та обладнання українського виробництва. 300 млн гривень — на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.

Крім того, заступник Міністра зосередив увагу на питанні закупівлі молока другого ґатунку у населення. Він наголосив, що жодних санітарних обмежень на прийом молока у населення не вводилося.

«Молоко як приймалося у населення, так і буде прийматися надалі. З іншого боку, ми прагнемо, щоб якість молока підвищувалась і наші виробники отримували більше. Тому звертаємо їх увагу на дотримуванні нескладних правил гігієни персоналу та тварин, а також покращенні умов виробництва. Розуміючи, що для удосконалення виробництва необхідні кошти, на 2018 рік запланована значна фінансова підтримка від держави», — підкреслив Віктор Шеремета.

Прес-служба Мінагрополітики