Огляд ринку живця в ЄС: зростання цін у Бельгії та Данії

Минулого тижня стало відомо про зміни у ветеринарному контролі на території Євразійського Економічного Союзу (ЄАЕС) і в продажі запасів інтервенційного фонду.

Ветконтроль в ЄАЕС вносить зміни в документ про митний контроль в ЄАЕС. В цілому, для імпортерів і експортерів за великим рахунком нічого не змінюється — в документ внесли уточнення і додали нові визначення.

Ветеринарні сертифікати повинні бути оформлені на російській мові, а також на мові країни-експортера і/або англійською мовою. Кожна партія ввозиться на територію ЄАЕС з дозволом і зі своїм ветсертіфікатом. У кожної партії товарів перевірятимуть документи на безпеку і електронний ветеринарний сертифікат, документи на ввезення, вивезення або транзит і відповідність цих документів Єдиним ветеринарним вимогам.

Товари повинні супроводжуватися паперовим ветеринарним сертифікатом або номером електронного ветеринарного сертифіката весь час транзиту ЄАЕС.

Серед змін також є визначення електронного ветеринарного сертифіката і електронного підпису.

Публічне обговорення змін триватиме до 22 серпня. 

milkua.info за матеріалами Milknews

За 10 місяців поточного року експорт української аграрної та харчової продукції сягнув позначки у $14,7 млрд та продемонстрував збільшення на 22,7% або $2,7 млрд порівняно з відповідним періодом 2016 року. Імпорт при цьому збільшився на 8% та склав $3,6 млрд.

Такі дані повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Цікаво відмітити, що трійку країн лідерів серед імпортерів нашої аграрної продукції за січень-жовтень 2017 року сформували Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) та Нідерланди (6,9%). При цьому глобально регіональний розріз агроекспорту не змінився: до країн Азії ми експортували понад 42% нашої продукції, до країн ЄС — 31,9% і до країн Африки — 14,7%», — розповіла заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Вона додала, що за десять місяців поточного року помітно збільшились постачання на світові ринки таких продуктів: абрикос, вишень, персиків, слив — на $8,6 млн, борошна пшеничного — на $17,7 млн, цукру — на $121,4 млн, м’яса та субпродуктів домашньої птиці - майже на $83 млн, вершкового масла — на $69,1 млн, яловичини мороженої - на $36,1 млн, хлібобулочних та кондитерських виробів — на $23,8 млн, екстрактів солодових, продуктів з борошна, крупи — на $52,6 млн.

minagro

Якість сирого молока має стати основним драйвером зростання молочної галузі країни. Це глобальний тренд, який спостерігається в провідних країнах світу.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час XIV Міжнародного молочного конгресу, йдеться на сайті відомства.

В Україні за підтримки швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» реалізується програма контролю сирого молока. Вона була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській.

Сьогодні до програми доєдналися вже десять областей, які отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а й виробники і постачальники молока. За словами Владислави Магалецької, завдання — зробити програму всеукраїнською.

«Розвиток нашого пілотного проєкту призведе до того, що в нас буде можливість покращити якість сирого молока в рамках всієї країни. Ми маємо бути впевнені в високій якості продукції, яку споживають наші діти і всі споживачі», — підкреслила Владислава Магалецька.

За словами Голови Держпродспоживслужби, для масштабування програми дуже важливою є підтримка з боку бізнесу. Саме бізнес у партнерстві з державою може популяризувати якість продукції.

Цього року ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс»» за підтримки партнерів фірми HOG SLAT Україна відкриває лабораторію для студентів у Сумському національному аграрному університеті вартістю понад 1,7 млн грн, повідомляє AgroTimes.

«Коли на „Глобинський свинокомплекс“ почали приїжджати студенти для проходження практики, стало зрозуміло, що вони не знайомі з сучасним обладнанням і отримують дещо застарілі знання. Аграрна галузь розвивається настільки швидко, що вітчизняна освіта не встигає за її темпами», — розповідає Дарія Пархоменко, заступниця директора компанії по роботі з персоналом.

У лабораторії змодельовано всі виробничі процеси — від утримання тварин, роздачі для них кормів та їх напування до регулювання температури та вентиляції. В лабораторії встановлено мультимедійну систему яка дозволяє візуалізувати процеси, що проходять на фермах, у комбікормових цехах, куди стороннім особам через складну епізоотичну ситуацію потрапити неможливо.

«У лабораторії планується під час проведення занять паралельно з отриманням практичних навичок переглядати тематичні відео уроки, відзняті в реальному часі на виробництві з відзначенням вірних рішень і основних типових помилок при виконанні основних і допоміжних операцій», — додають у компанії.

Впровадження дуальної освіти, спонукало компанію відкривати лабораторії в освітніх закладах. Таким чином «Глобинський свинокомплекс» облаштував 3 лабораторії. Перша устатковується у Маловисторопському коледжі СНАУ і обійшлася підприємству в 360 тис. грн, а лабораторія з переробки м’яса в Сумському національному аграрному університеті, на яку минулого року «Глобинський м’ясокомбінат» також передав обладнання та виділив кошти на ремонт приміщення, коштувала близько 4,5 млн грн.

agravery.com