Превалює думка, що одним із основних джерел поширення африканської чуми свиней (АЧС) є дикий кабан. У зв’язку з цим все частіше постає питання максимально допустимого зниження поголів’я чи повної депопуляції кабанів у певних регіонах. Наскільки доцільні такі заходи розбиралися у Асоціації «Свинарі України».
Варто зазначити, що нині до поширення АЧС кабан має мало відношення. Статистика свідчить, що в Україні упродовж останніх 5 років частка випадків захворювання, виявлених у дикій фауні від загальної кількості спалахів сягала максимум 27%. Крім того, якщо подивитися на загальну ситуацію в світі, то АЧС «перестрибує» не тільки регіони, а й з’являється за тисячі кілометрів від найближчого випадку. Відповідно, у такий спосіб поширювати вірус може тільки людина. Водночас, часто в дику природу АЧС потрапляє з неутилізованими трупами інфікованих домашніх свиней, при транспортуванні контамінованих тварин, м’яса чи кормів, з харчовими відходами і т.д. А далі «рознощиками» вірусу можуть бути не тільки дикі кабани, а й людина, яка прогулялася лісом.
У результаті, виникає як загроза спалахів вірусу у дикій природі, так і можливість зворотного поширення вірусу — з природи у присадибні господарства та на свиноферми. Однак, дикі кабани дуже рідко заходять у населені пункти, а потрапляння їх на захищені заходами біобезпеки свинокомплекси — взагалі малоймовірне чи неможливе.
Відповідно, кабани скоріше «жертва ситуації», ніж резервент чи «злісний рознощик» вірусу АЧС, якого необхідно знищувати. Водночас, за словами Олександра Ревнівцева, експерта із комунікацій із громадами Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у питанні відстрілу диких кабанів необхідно враховувати величину популяції тварин на певній території:
«Популяція дикого кабана в Україні на сьогоднішній день дуже низька. Практично всі випадки «африканки» більше пов’язані не з природною міграцією дикого кабана, а безпосередньо з діяльністю людини: діями мисливців, фермерів, або тих самих єгерів, які тримають вдома свиней. І якщо популяція кабанів в Європі складає близько 18 голів на 1 км2 лісових угідь, то у нас — біля 0,4 голови на 1 км2. Вона й так нижче за всі рекомендовані норми в світі».
Водночас, експерт зазначив, що у разі необхідності проведення відстрілу, робити це треба дотримуючись певної процедури: встановити на певний період заборону на полювання на диких кабанів, постійно підгодовувати тварин, визначити їх кількість на даній території, після цього можна проводити відстріл, але не загінними методами, а точково, снайперами.
Крім того, Олександр Ревнівцев зазначив, що необхідно забезпечити дотримання заходів біобезпеки мисливцями як під час полювання, так і у роботі зі впольованою здобиччю: проходження дезбар’єру перед заходом у мисливські господарства та на виході з них, розроблення туші кабанів тільки на спеціально обладнаних майданчиках, знищення відходів у утилізаційних ямах.
