Як створити молочну ферму, що працює за найвищими стандартами якості

Вчені Прінстонського університету зібрали близько тисячі публікацій та неопублікованих ветеринарних досліджень по всьому світу, щоб створити карту антимікробної резистентності у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.  

За даними аналізу, опублікованого в журналі Science, резистентність до антибіотиків серед бактерій, що вражають м'ясо-молочну худобу, за останні 20 років зросла майже втричі. Вчені фокусували увагу на патогенах тварин, які можуть також спричинити захворювання у людини, наприклад, Escherichia coli, Campylobacter, Salmonella, та Staphylococcus aureus.

Як стверджують вчені, перехід на високобілкові раціони в країнах з низьким та середнім рівнем доходу допоміг розширити інтенсивні системи тваринництва, що включають використання антибіотиків. За даними дослідження, 73% усіх антимікробних засобів проданих у всьому світі використовувались для тварин, яких вирощували для споживання людиною, а в більшості країн з низьким та середнім рівнем доходу фермери мають легкий безрецептурний доступ до важливих лікарських антибіотиків.

Вчені зазначають, що між 2000 та 2018 роками, пропорція антибіотиків, які демонструють показники резистентності вище 50%, у країнах, що розвиваються, збільшилась з 0,15 до 0,41 серед курей та з 0,13 до 0,34 серед свиней. Це означає, що антибіотики, які можна було б використовувати для лікування, виявилися недієвими у половині випадків: у 40% серед курей та третині серед свиней, вирощених для споживання людиною.

Підсумовуючи, в регіонах, де виникає резистентність, існує вірогідність зменшення її зростання, заохочуючи перехід до сталого ведення тваринництва. Країни з високими доходами, де на фермах використовуються антимікробні засоби починаючи з 1950-х років, мають підтримати цей перехід — наприклад, через всесвітній фонд субсидування покращень біобезпеки та біозахисту на рівні ферм.

milkUa.Info за матеріалами bovinevetonline.com

12 липня в Україні набрав чинності наказ Мінагропроду, згідно з яким затверджуються нові вимоги до безпеки і якості молока і молочних продуктів.

Даний документ повинен уніфікувати вказані українські та європейські вимоги, врегулювати значення основних мікробіологічних показників, адаптувати технологічні вимоги до сучасних реалій і скасувати застарілі норми в цій сфері.

Згідно з повідомленням, нові вимоги стосуватимуться всіх операторів ринку молока і молочних продуктів незалежно від форми власності, крім первинного виробництва молока і молозива, призначених для власного споживання, і приготування, обробки і зберігання в домашніх умовах молочних продуктів для власного споживання.

«Нові вимоги будуть стимулювати підвищення обсягу виробництва молока вищого сорту. До того ж, оновлення вимог в даній сфері дозволить привести національне законодавство у відповідність до вимог ЄС з ветеринарно-санітарними правилами виробництва і обороту молока, визначення показників безпеки; зобов'яже переробників стежити за показниками якості та безпеки, ввести принципи ризик-орієнтованих підходів при формуванні періодичності відбору зразків, покладаючи цю відповідальність на учасника ринку, залишаючи за компетентним органом інструмент контролю сумлінності оператора ринку», — прокоментував прийняття документа менеджер комітетів ЄБА Євген Кузьменко.

В асоціації відзначають, що прийняття даного наказу не відразу підвищить рівень якості та безпеки продукції. Адже для цього необхідні комплексні зміни, а саме, законодавчі вимоги до якості повинні бути підтримані системою контролю.

У повідомленні підкреслили, що перехідний період для адаптації до нових правил для компаній, орієнтованих на внутрішній ринок встановлений до 2022 р. Це дозволить Україні перебудувати виробництво молочних підприємств і країні вдасться попередити ризик дефіциту молочної сировини всередині країни.

latifundist.com

 «Зараз варто визнати, що хвороба залишиться на території Польщі. Ми витратили минулі три роки даремно, а найбільш доцільним часом для того, щоб впоратися з хворобою, були перші рік-півтора. Тоді АЧС була у відносно невеликої частини країни, де менше транспорту, населення і нижче зосередженість виробництва. Саме тоді були максимальні шанси зупинити її,» — вважає голова Національної спілки роботодавців — виробників свиней (НСРВС) Маріан Каплон.

Читайте також: Свинарі і фахівці Держпродспоживслужби борються з АЧС разом

Через кілька тижнів після початку епідемії НСРВС організувала конференцію на тему АЧС. Вже тоді фахівці однозначно вказували на те, що потрібно зробити, щоб знищити хворобу. На жаль, їх рекомендації не були прийняті, і в результаті вірус вже оточив Варшаву — великий транспортний вузол і, що погіршує становище, територію з набагато більш інтенсивним свинарством.

Побоювання свинарів поділяють і політики. Голова «Польської селянської партії» Владислав Косиняк-Камиш стверджує, що АЧС несе з собою втрату робочих місць і джерел засобів до існування для тисяч польських фермерів. Свинарі не отримують ніяких компенсацій, а запропонований раніше урядом спецзакон — це, на його думку, лише імітація діяльності.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Цей тренд спостерігається останні кілька тижнів. Основна причина — зниження попиту з боку Китаю, ключового імпортера агропродукції (зокрема й молочної) та інших ресурсів.

Про це повідомляє телеграм-канал «ТвійМолочнийЗануда».

Базуючись на даних вебінару StoneX, динаміці торгів Global Dairy Trade (GDT) та результатах зовнішньої торгівлі за березень, аналітики телеграм-каналу формулюють ланцюжок причин, який призвів до зниження китайського попиту на імпорт:

1. Усе завжди починається з сировини. За даними міністерства сільського господарства Китаю, ціна на сире молоко продовжила зниження в першому кварталі 2022 року. Це зниження в грудні становило 2% порівняно з березнем і 5% порівняно з липнем 2021 року.

Тренд зниження, який спостерігається вже три квартали поспіль спровокований відразу кількома факторами:

зниження цін у роздрібній торгівлі через ріст пропозиції;

зростання виробництва сирого молока;

рекордні обсяги імпорту біржових молочних продуктів у 2021 році.

Водночас, як зазначається у повідомленні, через брак даних про наявні запаси біржових молочних товарів неможливо достеменно говорити про вплив динаміки та тренду споживання молочних продуктів у Китаї за минулий рік.

2. Попри здешевлення вартості сирого молока в юанях його ціна в доларах США залишалась стабільною через плавне укріплення національної валюти. На тлі невпинного росту світових цін на біржові товари собівартість їх виробництва в середині Китаю також залишалась без змін.

Якщо порівняти ціни сухого незбираного молока (СНМ), помітно, що вартість новозеландського продукту в Китаї (з фрахтом та імпортним очищенням) вже в лютому зрівнялась із собівартістю виробництва місцевої сировини. Подібна ситуація (рівняння трендів) останній раз спостерігалась у 2017 та 2014 роках.

3. Ще до початку нової ковідної хвилі в Китаї спостерігалось уповільнення росту імпортного попиту. Індикатором цього може бути і низхідна динаміка останніх трьох сесій GDT. Офіційні показники імпорту молочних товарів у Китай за березень підтвердили ці очікування — обсяги ключових товарів до березня 2021 року впали майже на третину: сироватка — -50%, молоко товарне — -35%, СНМ — -30%, СЗМ — -27%, сири — -28%.

Імпорт сироватки з січня по березень впав на 47% порівняно з першим кварталом 2021 року. Головна причина — небажання свинарів купувати сироватку для годівлі тварин.

4. При цьому, показники торгівлі у квітні-травні можуть бути більш вражаючими. Жорсткий локдауд в Шанхаї за останній місяць вже призвів до колапсу в китайських портах, зміни торгового балансу вже впливають на девальвацію юаня. Споживання і логістика харчових продуктів також були досить обмежені в певних частинах країни.

Milkua.info