Світові ціни на біржові молочні продукти стабілізуються

27-квіт-2022

Цей тренд спостерігається останні кілька тижнів. Основна причина — зниження попиту з боку Китаю, ключового імпортера агропродукції (зокрема й молочної) та інших ресурсів.

Про це повідомляє телеграм-канал «ТвійМолочнийЗануда».

Базуючись на даних вебінару StoneX, динаміці торгів Global Dairy Trade (GDT) та результатах зовнішньої торгівлі за березень, аналітики телеграм-каналу формулюють ланцюжок причин, який призвів до зниження китайського попиту на імпорт:

  1. Усе завжди починається з сировини. За даними міністерства сільського господарства Китаю, ціна на сире молоко продовжила зниження в першому кварталі 2022 року. Це зниження в грудні становило 2% порівняно з березнем і 5% порівняно з липнем 2021 року.

Тренд зниження, який спостерігається вже три квартали поспіль спровокований відразу кількома факторами:

зниження цін у роздрібній торгівлі через ріст пропозиції;

зростання виробництва сирого молока;

рекордні обсяги імпорту біржових молочних продуктів у 2021 році.

Водночас, як зазначається у повідомленні, через брак даних про наявні запаси біржових молочних товарів неможливо достеменно говорити про вплив динаміки та тренду споживання молочних продуктів у Китаї за минулий рік.

  1. Попри здешевлення вартості сирого молока в юанях його ціна в доларах США залишалась стабільною через плавне укріплення національної валюти. На тлі невпинного росту світових цін на біржові товари собівартість їх виробництва в середині Китаю також залишалась без змін.

Якщо порівняти ціни сухого незбираного молока (СНМ), помітно, що вартість новозеландського продукту в Китаї (з фрахтом та імпортним очищенням) вже в лютому зрівнялась із собівартістю виробництва місцевої сировини. Подібна ситуація (рівняння трендів) останній раз спостерігалась у 2017 та 2014 роках.

  1. Ще до початку нової ковідної хвилі в Китаї спостерігалось уповільнення росту імпортного попиту. Індикатором цього може бути і низхідна динаміка останніх трьох сесій GDT. Офіційні показники імпорту молочних товарів у Китай за березень підтвердили ці очікування — обсяги ключових товарів до березня 2021 року впали майже на третину: сироватка — -50%, молоко товарне — -35%, СНМ — -30%, СЗМ — -27%, сири — -28%.

Імпорт сироватки з січня по березень впав на 47% порівняно з першим кварталом 2021 року. Головна причина — небажання свинарів купувати сироватку для годівлі тварин.

  1. При цьому, показники торгівлі у квітні-травні можуть бути більш вражаючими. Жорсткий локдауд в Шанхаї за останній місяць вже призвів до колапсу в китайських портах, зміни торгового балансу вже впливають на девальвацію юаня. Споживання і логістика харчових продуктів також були досить обмежені в певних частинах країни.

Milkua.info

Більше новин
Зеленський анонсував воєнну податкову реформу
15-бер-2022

Буде запроваджено 2% з обороту, спрощений облік, добровільний ЄП для ФОП 1-2 груп та скасування перевірок.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.

Кабінет Міністрів розробив та узгодив пакет рішень для підтримки української економіки, щоб бізнес працював, і люди мали роботу там, де безпека це дозволяє.

«Перше. Починаємо податкову реформу. Замість ПДВ та податку на прибуток даємо ставку 2% від обороту та спрощений облік. Для малого бізнесу — а це перша й друга групи ФОПів — ставимо добровільну сплату єдиного податку. Тобто якщо зможете — сплачуйте. Не можете — немає питань», — зазначив Президент.

Другим кроком буде максимальна дерегуляція бізнесу.

«Скасовуємо всі перевірки для всіх бізнесів. Щоб усі працювали нормально. Щоб міста оживали. Щоб усюди, де немає бойових дій, продовжувалося життя. Умова лише одна: ви забезпечуєте нормальну роботу свого бізнесу в межах українського закону», — зауважив Володимир Зеленський.

Він додав, що це лише два початкові кроки податкової реформи, далі буде.

agroportal.ua

Детальніше
Виробництво продукції птахівництва у 2017 підтримувалося за двома напрямами — Тулуш
11-січ-2018

У 2017 році обсяги експорту м’яса птиці перевищили показники попереднього року на 13% і становили понад 272 тис. т.

Про це повідомив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, інформує прес-служба ННЦ.

 

У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з $292,5 млн 2016 році до $390 млн — у 2017 році.

Експерт зазначив, що у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році — 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%.

Експерт підкреслив, що виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами.

«Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ», — наголосив Леонід Тулуш.

Він зауважив, що таким чином загальна сумма підтримки склала понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації.

«При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів — 50% від виділених за програмою 4 млрд грн — була явно завищеною», — підкреслив експерт.

Так, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних — відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

«Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств — отримувачів таких бюджетних дотацій», — зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу — внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців.

До того ж, Тулуш зауважив, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме — ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат.

«Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва», — зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва — як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, — у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

«У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою "Державна підтримка галузі тваринництва", за якою сконцентровано майже дві третини — 4 млрд грн з 6,3 млрд грн — ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу», — підсумував Леонід Тулуш.

agravery.com

Детальніше
На ринку свіжих молочних продуктів ситуація стабілізується
04-квіт-2022

Ситуація на ринку свіжих молокопродуктів поступово вирівнюється. Виробники вже змогли напрацювати нові схеми продажів. Мережі також провели певну оптимізацію торгівлі, правда при цьому в багатьох регіонах суттєво скоротилась кількість працюючих магазинів. 

Підходи до організації логістики також змінилися. Такі зміни дозволяють окремим підприємствам навіть збільшити обсяги виробництва.

Виробники молокопродуктів справляються з поточним попитом, адже величезна кількість потенційних споживачів покинула Україну, а поставки на тимчасово окуповані та прифронтові території обмежені.

Найбільшою проблемою виробників молочних продуктів залишається неповернення більшістю торгівельних мереж коштів за поставлені товари. До цього часу вони ще винні заводам-постачальникам за продукти, продані в довоєнний час. Найбільше оператори нарікають на Фоззі, більш менш стабільно платить АТБ, хоча і за традиційно низькими цінами.

В найбільш вигідному положенні зараз виробники, які працюють в Західній Україні, де сконцентрована велика кількість переселенців, менше порушені логістичні ланцюги, працюють майже всі мережеві магазини та з’явилась

можливість продавати більше товару поза мережами з кращими умовами.

Змінено асортимент на користь традиційних продуктів ‒ молока, кефіру, сметани, сиру. Дорогі йогурти та десерти особливим попитом не користуються.

Довоєнні ціни на фіксованому рівні вже не утримуються. Судячи з  даних цінового моніторингу Держпродспоживслуби, мережі, та й скоріш за все і виробники, збільшили ціни на основні товарні позиції. За даними цього моніторингу минулого тижня молоко в Україні продавалося за середньою ціною в 36 грн/кг, сметана по 39,3 грн за 350 г.

infagro.com.ua

Детальніше
Уряд веде переговори з ЄБРР і Світовим банком стосовно питання підтримки фермерів
06-вер-2017

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що зараз важливо говорити не тільки про ринок землі, але і підтримку фермерів.

Про це пише «Інтерфакс-Україна».

«Що стосується земель, то я хотів би, щоб ми з землями були дуже і дуже обережними. Тому що земля — це наше найбільше надбання, тим більше її родючість, тому важливо говорити не про ринок землі виключно, а потрібно говорити про інструменти, які дозволять українському фермеру, не більшим латифундистам і холдингам, а реальному фермеру отримати доступ до цієї землі, отримати доступ до фінансових ресурсів», — сказав прем'єр.

Він зазначив, що зараз уряд веде переговори з ЄБРР і Світовим банком з питання підтримки фермерів.

«Сьогодні ми з ЄБРР і Світовим банком працюємо, щоб створити цей інструмент, в тому числі через державну підтримку нам необхідно відродити фермерство», — додав Гройсман.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок