Антибіотикорезистентність зростає у всьому світі

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та компетентний орган Республіки Туреччина погодили ветеринарний сертифікат для свіжого, охолодженого, замороженого м'яса великої рогатої худоби, призначеного для постачань до Туреччини з України.

До цього в Україні працювала технічна місія з Туреччини.

Експерти оцінювали систему держконтролю за виробництвом яловичини. Зокрема, турецькі інспектори перевірили ряд господарств і забійних підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції.

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника 2016 року (35,09 тис тонн).

Основним покупцем свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на 31,94 млн доларів), якій поставили 12,21 тис тонн продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на 20,12 млн доларів), Казахстан (на 18,61 млн доларів) і Білорусь (на 17,59 млн доларів). Експорт в ці країни становив 18,32 тис тонн, 6,43 тис тонн і 6,08 тис тонн замороженої яловичини відповідно.

milkua.info

Система контролю за продукцією тваринництва змінюється. Чого чекати виробникам і що це принесе споживачеві? 

Після травневих свят Верховна Рада України має ухвалити ще один з «євроінтеграційних» законопроектів — №0906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Нагадаємо, цей законопроект прийняли у першому читанні ще 22 серпня 2014 року. Протягом трьох років законотворці внесли до тексту законопроекту аж 571 правку.

Зволікання з ухваленням документу стримувало запуск системи контролю продукції тваринництва за європейськими стандартами. Більш того, цей законопроект потрібно було прийняти в рамках зобов’язань України перед Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом. Тому наприкінці 2016 року ряд аграрних асоціацій підписали лист-звернення до заступника голови комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка з проханням підтримати у другому читанні цей законопроект.

Аграрний комітет ВР дослухався до такого звернення, і тому 11 квітня 2017 року рекомендував підтримати цю законодавчу ініціативу. Станом на сьогодні законопроект 0906 готується до другого читання парламентом.

Як має запрацювати система контролю за аграріями?

Текст законопроекту визначає три інстанції,  відповідальні за контроль за безпечністю аграрної продукції. Найвищою інстанцією є Кабінет Міністрів, котрий наглядатиме за роботою державних органів, котрі у свою чергу займаються контролем безпечності аграрної продукції. Мінагрополітики призначено відповідальним за оформлення нормативної бази, наприклад за укладення форм актів контролю, та затвердження порядку відбору зразків та проведення їхнього аналізу. Держпродспоживслужба безпосередньо займатиметься контролем за рівнем якості продукції агровиробників.

Однією з головних інновацій стане право для інспекторів установи без попередження перевіряти м’ясопереробні підприємства, а також скотобійні. Якщо гігієнічних норм на таких об’єктах порушують настільки, що виникає загроза або для тварин, або для споживачів, інспектори мають право своєю постановою припиняти діяльність підприємства строком на 10 днів. Припинити діяльність підприємства більш ніж на 10 днів зможе лише суд. Втім, підприємство має право відновити свою роботу після тої дати, з якої постанова інспектора або суду втрачають свою чинність.

Інспектор не може перевіряти підприємство, аудитом якого він займався попередні два роки. У перевірках підприємств може брати участь і помічник державного інспектора. Але він може лише збирати інформацію щодо дотримання гігієнічних вимог, надавати інспектору лише необхідну йому технічну допомогу.

Інспектори також зможуть виносити рішення про знищення або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів та або кормів. За потреби інспектори Держпродспоживслужби можуть залучати поліцейських до проведення контролю на агропідприємствах.  

Втім, інспектор Держпродспоживслужби  віднині повинен мати повну вищу освіту, а також знатись на особливостях роботи системи ХАССП.

Інформацію про результати перевірок підприємств місцеві управління Держпродспоживслужби зобов’язані публікувати на своїх сайтах. Якщо небезпечний продукт або корм попали в обіг, його назва та передбачувана територія обігу повинні бути також опубліковані.

Аналіз зразків продукції матимуть право робити не лише державні лабораторії, але й приватні лабораторії, акредитовані у Мінагрополітики. Але роботи з  аналізу відібраних зразків відбуватимуться за рахунок самих виробників, а не держави, як це було раніше.

Контроль за якістю харчової продукції на експорт, а також імпортованої відбуватиметься виключно на пунктах прикордонного інспекційного контролю, які мають створюватися окремим рішенням Кабміну. Такі пункти мають облаштовуватись на прикордонних КПП або у морських портах, або ж прикордонних залізничних станціях.

Закон має вступити у дію через 9 місяців після дня його ухвалення. Втім, для деяких випадків передбачаються перехідні етапи. Наприклад, протягом трьох років проводити інспекції об’єктів матимуть право і ті інспектори Держпродспоживслужби, які досі не отримали вищої освіти, та досі не пройшли курс навчання системі ХАССП. Протягом 5 років створювати окремі пости перевірки якості продукції на кордоні України буде не обов’язково. Перевірку продукції можна буде проводити на всіх уже створених митних постах на прикордонних переходах, навіть якщо вони не мають відповідного обладнання.

agravery.com

Українська вчена, доцентка кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Вікторія Оліферчук відкрила новий у світі рід ендофіту.

Про це повідомляє  «Бізнес Мережа Cільських Жінок України» у Facebook.
Як зазначається, новий для науки рід зможе відновити тисячі гектарів заповідних територій на сході та півдні України, знищені через війну, а також ґрунти, деградовані після видобування корисних копалин, та агроценози, де довгі роки використовувались інтенсивні технології обробітку землі.
«Ще у 2002 році я з чорного трюфеля виділила штам симбіотичного гриба-ендофіта, на основі якого згодом був вироблений препарат «Міковітал», — розповіла Вікторія Оліферчук.
Препарат застосовували по всій території України на полях, у садах, на різних культурах, і скрізь спостерігались чудові показники приросту рослин, їхньої продуктивності та врожайності, а також відновлення мікоризного симбіозу, покращення живлення рослин, збереження вологи, покращення загального імунітету рослин.
«Весь цей час думала, що це так проявляє себе штам трюфеля, задепонований мною в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України під назвою Tuber melanosporum VS1223. А нещодавно вдалося провести генетичний аналіз, секвенувати штам. Світовий GenBanc підтвердив, що це абсолютно новий для науки рід. Я його назвала Vitasergia svidasoma. В GenBanc йому присвоєно спеціальний номер, за яким його можна знайти, — PRJNA807518 (Vitasergia svidasoma PRJNA807518)», — уточнила Вікторія Оліферчук. 
Зараз вона працює над повним описом роду та виду, патентує його, і скоро люди не тільки в Україні, але й в усьому світі зможуть ним користуватися.
«В органічному виробництві треба працювати на основі науково обґрунтованої технології, дуже системно. Не можна в ґрунт вносити все підряд, адже це відбивається на ньому, на рослинах, і в кінцевому результаті — на людському здоров’ї. Треба грамотно підбирати організми, щоб вони працювали не сезон, а постійно, щоб створена Богом симбіотична система — мікориза — лише підсилювала свої корисні властивості у ґрунті», — вважає науковець.

Для довідки: мікоризні гриби є основою трофічних (харчових) взаємозв’язків в екосистемах та основою життя рослин на Землі. Вони є також основою регуляції обміну поживними речовинами та відповідальні за покращення властивостей ґрунту. Основним процесом, який забезпечує депонування (збереження) вуглецю в екосистемі є утворення мікоризи. Від складу мікоризних асоціацій у ґрунті — його видової, трофічної, просторової структури — залежить склад газів, що виділяється в атмосферу та їх співвідношення. Отже наявність мікоризи є основою для збереження клімату планети.

agroportal.ua

Згідно з прогнозами, світове виробництво свинини у 2021-му році перевищить рівень 2018-го року, але торгівля залишається стабільною.

Світове виробництво свинини прогнозується на рівні 122 млн т у 2021-у році, що на 11,2% більше, ніж у 2020 році, переважно в Китаї, що становить 94% глобального зростання. Після втрати мільйонів свиней через африканську чуму свиней (АЧС) у період з 2018-го по 2020-й рік високий рівень виробництва в Китаї насамперед відображає різке збільшення обсягів ліквідації поголів'я свиней фермерами для мінімізації втрат від падіння внутрішніх цін, тоді як чисельність свиней зросла.

Хоча АЧС залишається загрозою в багатьох частинах світу, розширення виробництва прогнозується для Європейського Союзу (+1,7%), Бразилії (+5,5%), В'єтнаму (+5,5%), Російської Федерації (+2,4%). , та Сполучене Королівство (+5,4%). Однак у США очікується зниження виробництва через брак свиней, здороження кормів та брак робочої сили. Виробництво на Філіппінах, М'янмі та Республіці Корея може впасти нижче рівнів 2020-го року через вплив АЧС, що триває.

pig333.com