Індекс продовольчих цін ФАО продовжує зростати: річне зростання склало 7%

Агропідприємства на Одещині майже не мають урожаю соняшнику через посуху. З гектара фермери збирають кілька сотень кілограмів.

Про це розповіла директор Департаменту аграрної політики Одеської ОВА Алла Стоянова в коментарі «Новини.LIVE».

«В нас посуха. Агропідприємства на півдні Одещини збирають по 500 кг з гектара, а на півночі — по дві тонни», — зазначає Алла Стоянова.

Якщо відштовхуватися від світових цін, то у світі продовольчий баланс зменшено, пояснює вона. Цього року отримали у світі менше зерна, ніж торік. І, за словами директора департаменту, коли попит перевищує пропозицію, то зазвичай ціни повинні рости вгору. Але зібраний врожай не стільки впливає на цінову політику, скільки впливає обірвання логістичних зв'язків, а саме — подорожчання логістики.

«В нас немає страхування від воєнних дій, і все це є ризикованим і дуже дорогим. Ось це впливає на ціни, й ми не можемо отримати світові ціни тут на місці, тому що левову частку з'їдає логістика», — додала Стоянова.

Асоціація «Союз птахівників України» розпочала процедуру ухвалення виробників – членів асоціації щодо вирощування птиці без застосування антибіотиків.

Асоціація «Союз птахівників України», за підтримки FAO, Європейського банку реконструкції та розвитку та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, розробила та затвердила вимоги щодо вирощування птиці без застосування антимікробних засобів, а також Стандартну операційну процедуру підтвердження відповідності потужностей птахопідприємств даним вимогам. Після аудиторського контролю відповідності, підприємства набудуть права наносити додаткове маркування на продукцію, яка отримана від птиці вирощеної без застосування антибіотиків.

З першого січня 2020 року Асоціація «Союз птахівників України» розпочинає контрольований моніторинг залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування на чотирьох підприємствах – членах Асоціації, а саме:

• ПрАТ «Миронівська птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
• ТОВ «Вінницька птахофабрика» Групи МХП (ТМ «Наша Ряба»)
• ПрАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» (ТМ «Епікур»)
• ТОВ «Ясенсвіт» ГК «Ovostar Union» (ТМ «Ясенсвіт»).

Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 міс), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит). Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті Асоціації.

Маркування, приклад якого додається, може бути нанесено лише підприємствами, які матимуть висновок про відповідність галузевому стандарту та будуть розміщені на сайті Асоціації «Союз птахівників України».

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі залишає право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

Питання антибіотикорезистентності, яку Всесвітня організація охорони здоров'я вже офіційно визнала глобальною загрозою здоров'ю людини, потрібно вирішити професійно та належним чином!

Українці гідні споживати якісну та безпечну для здоров’я продукцію! 

poultryukraine.com

Додавання рослинних масел в раціон великої рогатої худоби (ВРХ) може допомогти знизити викиди метану у тварин і таким чином дещо скоротити шкоду, що надається тваринництвом на навколишнє середовище - до такого висновку прийшла групи вчених з Фінляндії. Результати наукової роботи, що обґрунтовує цю гіпотезу, були опубліковані в the Journal of Dairy Science.

За словами фахівців, сьогодні існує кілька перевірених методик скорочення викидів метану на фермах, що займаються вирощуванням ВРХ. Додавання рослинних масел також є досить відомим варіантом того, як фермери можуть захистити навколишнє середовище від парникових газів.

Проте багато виробників відмовляються від використання рослинних масел для цієї мети, оскільки в цьому випадку є ймовірність погіршення апетиту у тварин, і, як наслідок, скорочення споживання ними комбікорми. Це, в свою чергу, призведе до погіршення продуктивності, і економічна ефективність фактично буде принесена в жертву боротьбі за екологію.

Разом з тим, в рамках дослідження, проведеного фахівцями з Фінляндії з використанням ріпакової, сафлорового і лляної олії, було встановлено, що виробники можуть компенсувати невеликий спад в споживанні за рахунок поліпшення поживної цінності молочної продукції у ВРХ. Зазначені масла в різній мірі знижують концентрацію насичених жирних кислот і підвищують концентрацію ненасичених, а також линолиевой кислоти, відзначають вчені.

Потенційно це підвищує цінність кінцевої продукції для споживача, що дасть можливість фермерам встановлювати трохи більше привабливі ціни на неї.

За матеріалами All About Feed

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют та повернути гнучкий валютний курс. Про це повідомила пресслужба УКАБ.

Як ідеться у зверненні, з початком повномасштабної війни, яку розв’язала РФ проти України, зазнали суттєвих руйнувань і пошкоджень багато об’єктів інфраструктури, житловий фонд, об’єкти бізнесу, в т.ч. об’єкти сільського господарства. Крім того, через російську воєнну агресію виникли інші проблеми: суттєве подорожчання  логістики, занизькі закупівельні ціни на аграрну продукцію, затримки з відшкодуванням експортного ПДВ, що поставили агросектор, який завжди був рушієм економіки України, на межу рентабельності. Разом з тим на початку війни НБУ запровадив фіксований офіційний курс гривні до долара США.

«Ми розуміємо, що зазначені дії були спрямовані на підтримку стійкості економіки в умовах війни. Проте на сьогоднішній день, коли підприємства та компанії потроху відновлюють активну роботу та намагаються всіляко підтримати економіку країни, існування кількох курсів – офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного лише шкодить та породжує зловживання», - наголошується у зверненні.

Для експортерів аграрної продукції, які з відкриттям «зернового коридору» намагаються вивезти зібраний урожай та урожай минулого року, тим самим підтримати продовольчу безпеку у світі та наповнити державний бюджет валютною виручкою від експортних операцій, фіксований валютний курс є, по суті, додатковим податком, адже тепер вони втрачають близько 20% валютної виручки через різницю в курсах.

Наразі закупівля ресурсів (наприклад, насіння, добрив, засобів захисту рослин) відбувається за комерційним курсом, у той час як продавати аграрії вимушені за фіксованим курсом. Така ситуація створює додаткове податкове навантаження на легальний аграрний бізнес і водночас стимулює роботу чорного готівкового ринку.

«Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає керівництво НБУ підтримати експортну галузь України та прийняти рішення про повернення до гнучкого валютного курсу», - резюмується у зверненні.

АПК-Інформ