Индекс продовольственных цен ФАО продолжает расти: годовой рост составил 7%

Украина в 2021 году получит первый транш в размере EUR26 млн по программе «Поддержка ЕС для развития сельского хозяйства и малых фермерских хозяйств в Украине», сообщил заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Тарас Высоцкий.

Финансовое соглашение о сотрудничестве в вопросах развития сельского хозяйства и сельских территорий «Поддержка Е С для развития сельского хозяйства и малых фермерских хозяйств в Украине» ENI/2019/042−119) было подписано 28 января 2020 года.

«Документ предусматривает выделение Европейским Союзом EUR26 млн и является основой первого пакета помощи. Сейчас проходят процедуры для подготовки выделение первого транша финансирования, которые планируется завершить до конца 2020 года», — написал заместитель министра в соцсети Facebook.

Он уточнил, что выделение средств предусмотрено с 1 января 2021 года. Как уточнил Высоцкий, ориентировочный бюджет первого пакета предусматривает: EUR8 млн на институциональные и отраслевые реформы в сфере развития сельского хозяйства и сельских территорий; EUR7,5 млн — на укрепление «цепей стоимости в сельском хозяйстве и поддержку малых фермерских хозяйств», гранты на основе софинансирования: EUR10 млн — на поддержку земельной реформы, EUR500 тыс. — на административные расходы.

Кроме того, 28 апреля этого года стороны планируют подписать соглашение о выделении EUR25 млн по второму пакету помощи.

«После этого начнутся процедуры для подготовки транша. Начало финансирования по второму траншу ожидается примерно на май 2021», — отметил замминистра.

Всего предполагается выделение EUR51 млн двумя траншами.

agronews.ua

За 10 месяцев 2019 Украина отправила на экспорт 26,3 тыс. тонн живого крупного рогатого скота. Это уже на 20% больше по результатам всего 2018 (21,9 тыс. тонн).

Об этом свидетельствуют данные таможенной статистики Государственной фискальной службы.

В денежном эквиваленте экспорт живого КРС в январе-октябре — $ 45,4 млн — на 31% превысил показатель за весь 2018 ($ 39,3 млн).

В частности, в течение октября на экспорт отправили 4 тыс. тонн живого КРС на сумму $ 6,6 млн.

Главными покупателями отечественной живой КРС в январе-сентябре 2019 были Ливан (38,6%), Узбекистан (15,7%), Азербайджан (14,4%).

agrotimes.ua

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• М’ясо курей свійських;
• Яйця курей свійських;
• Велика рогата худоба, жива;
• М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
• М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
• Просо;
• Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

• Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
• Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
• Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
• Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
• Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

• Невідповідності поданих документів законодавству України;
• Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
• Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
• Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
• Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв'ю телеканалу «Еспресо» розповів про допомогу країн G7 та ЄС щодо забезпечення продовольчої безпеки у світі, про перебіг посівної кампанії в Україні, а також про те, чи варто чекати зростання цін на базові харчові продукти.

Про підтримку країн Великої сімки

Оскільки українські морські порти заблоковано, експорт с/г продукції насамперед спрямовується через залізницю або баржею через дунайські порти.

Пропускна спроможність цих напрямків до початку війни була незначною: вивозилося максимум 200−250 тис. тонн у місяць. Зараз її треба збільшити мінімум у десять разів.

Тому лідери ЄС наразі працюють над тим, щоб сформувати так звані окремі зелені коридори, через які могло б оперативно й безперебійно вивозитися збіжжя з України, яке непотрібне для внутрішнього споживання.

Йдеться про першочерговий пошук зерновозів; про формування маршрутів, де ці зерновози могли пропускатися пріоритетно, а не в умовах загальної черги; про пришвидшення документального оформлення відповідних товарів, зокрема митної, ветеринарної та іншої перевірки на кордоні Україна — ЄС у режимі 24/7.

Такі спільні зусилля дозволять нам експортувати хоча б половину від тих обсягів, які йшли через наші порти. З-поміж іншого, це також допомогло б українським аграріям підготуватися до нового врожаю, звільнивши внутрішні елеватори. Крім того, вони б отримали економічно позитивну ліквідність, що позитивно позначилося б і на економіці загалом, і на нашому обмінному курсі зокрема. І, звісно, це б зробило значний вклад у продовольчу безпеку світу, тому що відновилось би постачання суттєвих обсягів продовольства в різні країни світу. Це зняло б напругу і з точки зору зростання ціни, і з точки зору дефіциту харчів, що вже виникає в багатьох країнах світу.

Адже, до прикладу, з огляду на гальмування експорту пшениці з України Східна Азія почала шукати альтернативні джерела поставок, зокрема звертатися до Індії, а Індія, переймаючись за власну продовольчу безпеку, обмежила експорт пшениці. І це тільки перший сигнал.

Перекрити експортні обсяги поставок з України не вдасться, адже ми за рік разом із переробкою могли відправляти в інші країни дуже великі обсяги агропродукції - до 90 млн тонн.

Про посівну

Екватор щодо виконання весняної посівної цього року пройдено. Фактично посіяно вже понад 10 млн га, або близько 75% від посівних площ, які планувалось засіяти, у більшості регіонів України.

Ранні ярі культури висіяні всі, продовжується посів кукурудзи, соняшнику і гречки.

Сівба триває на всій контрольованій території нашої держави, де немає бойових дій.

Тож завдяки сприятливим погодним умовам і в разі відсутності форс-мажорних факторів є потенціал до збору достойного врожаю, який розпочнеться вже наприкінці червня — на початку липня.

Про ситуацію на тимчасово окупованих територіях

На жаль, фермери мають дуже обмежені можливості для виконання посівної. Багатьох фермерів, примушують перереєстровуватись і примусово працювати за правилами незаконних збройних формувань країни-агресора. Тому на тимчасово окупованих територіях відсіюється набагато нижчий відсоток площ.

Ми впевнені і щиро віримо, що ці території будуть звільнені й українські фермери зможуть спокійно зібрати свій врожай на користь себе та нашої держави.

Про ситуацію в тваринництві

За оцінками Мінагрополітики, в середньому по галузі втрачено до 10−15%. Йдеться про тимчасово окуповані території або ті, де продовжуються активні бойові дії.

Продукція тваринництва у нас завжди вироблялася понад внутрішнє споживання — частина експортувалася. Тому це не є критична величина втрат для продовольчої внутрішньої безпеки. У нас є достатньо потужностей, щоб повністю забезпечити українців м’ясом різних видів, а також молочною продукцією та яйцями.

Проте, звісно, це складна ситуація для тих фермерів, які безпосередньо зазнали цих втрат. Усі збитки документуються, і будуть виставлені претензії для повної компенсації з боку агресора, щоб можна було відновити всі тваринницькі комплекси.

Про здорожчання цін на продовольство

На сьогодні в Україні дещо знизились ціни на кормову базу. Разом з тим, підвищилися ціни на пальне — це єдиний, але важливий фактор серед складників собівартості. Тому на сьогодні один фактор перекриває інший — підстав для різкого здорожчання продовольства немає.

Як завжди, є класичні сезонні зміни. Ми зараз входимо в пік сезонних цін, але надалі вони знижуватимуться аж до осені.

Далі глобально все залежатиме від цін на енергоносії.

minagro.gov.ua