БЕЗ АНТИБІОТИКІВ! ПІДТВЕРДЖЕНО!

MHP S.A. ( "МХП" або "Компанія"), одна з провідних агропромислових компаній України, що спеціалізується на виробництві м'яса птиці та вирощуванні зернових, сьогодні оголошує про те, що у відповідності зі своєю експортною стратегією Компанія проінвестувала і відкрила переробний завод в Словаччині, тим самим поглиблюючи вертикальну інтеграцію і слідуючи своїй експортній стратегії орієнтації на конкретні ринки. Основною метою також є посилення контролю над якістю продуктів і послуг, що надаються кінцевим споживачам.

MHP відкрила переробний завод в Словаччині в тісній співпраці з одним з європейський дистриб'юторів. Загальний обсяг інвестицій в переробні потужності в Словаччині очікується на рівні близько 3 млн. дол. США.

Нові потужності - це новий підхід до ведення бізнесу МХП, який допоможе Компанії підвищити рівень експортного сервісу для наших дистриб'юторів / клієнтів, а також краще контролювати свої обсяги експорту.

Джерело: poultryukraine.com

В проєкті закону про Державний бюджет України на 2023 рік кошти на дотації для аграріїв урядом не передбачені. Найближчим часом законопроєкт передадуть на розгляд Верховної Ради України.

Про це розповів міністр сільського господарства та продовольства України Микола Сольський у коментарі АgroРolit.com.

За словами міністра, фінансова підтримка аграріїв можлива за умови міжнародного фінансування.

Зазначається, що проєкт Держбюджету України на 2023 рік передбачає, зокрема, спрямування ресурсів на такі напрями:

• національна безпека та оборона — 1 141,1 млрд грн або 17,8% ВВП;
• охорона здоров’я — 175,7 млрд грн;
• освіта — 155 млрд грн;
• пенсійне забезпечення та соціальний захист — 835 млрд грн;
• підтримка ветеранів війни — 6,8 млрд грн;
• Резервний фонд — 17,4 млрд грн;
• Фонд ліквідації наслідків збройної агресії — 19 млрд грн;
• Фонд розвитку підприємництва — 16 млрд грн;
• Надання грантів бізнесу — 1,37 млрд грн.

Відзначається, що дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП, перекриття якого заплановано за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,8 млрд грн (загальний фонд — 1 516,8 млрд грн, спеціальний фонд — 170,0 млрд грн) з них для погашення державного боргу — 415,0 млрд гривень.

У рамках проєкту Програми «Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України», що реалізується спільно зі Світовим банком, проводиться підготовча робота щодо будівництва прикордонних інспекційних постів (ПІП). Програмою передбачено будівництво десяти таких постів до кінця 2023 року.

Прикордонні інспекційні пости контролюватимуть безпечність харчових продуктів, основуючись на вимогах та найкращих практиках ЄС, та відслідковуватимуть відповідність продукції санітарним та фітосанітраним заходам. На даний час призначені прикордонні інспекційні пости відсутні на території України, а контроль здійснюється у митницях призначення в середині країни.

В рамках проєкту здійснюється спільна робота з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерством фінансів, Державною митною служби та Державною прикордонною службою.

Наразі триває підготовча робота: вирішуються питання передачі у користування Держпродспоживслужби земельних ділянок, на яких будуть розташовані прикордонні інспекційні пости та узгоджуються містобудівні умови. Ці та інші питання були обговорені 20 квітня під час наради з представниками Світового банку.

«Прикордонні інспекційні пости дозволять підвищити рівень контролю безпечності харчових продуктів та здоров'я тварин, — розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. — Крім того, це допоможе більш ефективно працювати в напрямку запобігання поширенню на території країни небезпечних інфекційних хвороб від тварин, які імпортуються в Україну».

Довідково: Будівництво прикордонних інспекційних постів відбуватиметься відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» № 2042 від 18.05.2017 та Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 27.08.2019.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Портфель лізингових угод на ринку України зріс на 36% протягом 2020 року та досягнув 52,9 млрд грн.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Українське об'єднання лізингодавців».

Основними джерелами фінансування для лізингових компаній в 2020 році стали авансові платежі (30%), кредити банків (28%) і власний капітал лізингових компаній (27%). Поступово з’являються і нові інструменти фінансування, такі як випуск цінних паперів, частка яких склала 3%.

«Фінансові компанії на 56% фінансували свою діяльність за рахунок випуску цінних паперів. Найпопулярнішим предметом лізингу в звітному році була сільськогосподарська техніка та обладнання, чия частка у вартості угод, укладених за період, склала 27%. Значні частки також мали легкові автомобілі (19%), інший транспорт (12%), вантажний транспорт (10%)», — коментують в асоціації.

Звернемо увагу, що за галузями сільське господарство також показало найбільший попит на лізингові послуги. Угоди з клієнтами в цій галузі склали 28% від загальної вартості. Вагому частку також мала транспортна галузь (20%). Інші галузі зайняли менше 10%. Також в 2020 році найчастіше укладались угоди терміном дії від 3 до 5 років. Частка таких угод становила 37% від загальної вартості угод, укладених за період. Частими також були угоди терміном дії від 2 до 3 років (26%) і від 1 до 2 років (23%)

 «Згідно з даними за 2−4 квартал 2020 року, 56% від загальної кількості угод за період, укладались з юридичними особами, тоді як з фізичними особами — 44%. При цьому в портфелі на кінець 2020 року юридичні особи мають 72% від загальної кількості угод», — підсумували експерти.

Джерело: Agravery.com