Європа переживає найсильнішу в історії епідемію грипу птахів

У кінці вересня ціни закупівлі підвищилися у середньому на 2%. Про таку цінову динаміку свідчать результати щотижневого моніторингу ситуації на ринку живця, який проводить Асоціація «Свинарі України».

Відповідно до очікувань операторів вітчизняного ринку свинини, ціни закупівлі минулого тижня мали позитивне коливання. Так, за результатами торгів минулої п’ятниці більшість товарних партій цього тижня реалізували на 0,5-1,25 грн/кг дорожче, ніж попереднього — за 48,5-50  грн/кг.  Тож середньоринкова позначка 39-го тижня додала 2% до минулотижневої та склала 49,3 грн/кг.

Вітчизняні постачальники свиней забійних кондицій констатують відносну стабільність обсягів пропозиції упродовж останніх кількох тижнів та, відповідно, їх реалізації. Водночас, оператори відзначають, «позачергові» запити на товарне поголів’я від нових та колишніх контрагентів, що свідчить про відсутність надлишків на ринку. З огляду на поточний рівень ринкової активності, на початку жовтня очікується звуження цінового діапазону до 49-50 грн/кг.

Вчені Аргентини — країни, яка є великим світовим постачальником яловичини, працюють над генетичним поліпшенням рослини «люцерна» — однієї з основних в раціоні корів, випливає з повідомлення уряду країни.

Дослідження проводить Національний інститут сільськогосподарських технологій (INTA). «Фахівці запевняють, що редагування генів рослин покращує якість продукту, споживаного тваринами, що впливає на велику стійкість і ефективність виробництва… Найбільшим досягненням в секторі тваринництва стане редагування генів в рослинництві», — наголошується в повідомленні.

Вчені пояснюють, що можливості збільшити площі для вирощування необхідної коровам їжі обмежені, а попит на продукцію зростає, тому необхідно збільшувати врожайність.

У INTA зайнялися генетичним поліпшенням люцерни, щоб отримати більше біомаси і підвищити стійкість рослини до зовнішнього впливу.

Також вчені хочуть розробити експериментальну люцерну, яка була б стійка до гербіцидів. Це необхідно для боротьби з бур'янами, які завдають серйозної шкоди посівам.

dairynews.ru

Загальні капітальні інвестиції у національну економіку падають. Зокрема через відсутність стимулів з боку держави. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", д.е.н. Олександр Захарчук, передає УНН.

У січні-березні 2020 року загальні капітальні інвестиції у національну економіку держави склали лише 76,9 млрд грн. Це на 29,0% менше показника у 108,3 млрд грн за відповідний період минулого року.

При цьому обсяги вкладень у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов’язаних із ними послуг зменшилися більш ніж на третину: з 10,9 млрд грн у І кварталі 2019 року до 7,0 млрд грн у січні-березні цього року.

За словами фахівця, зменшення інвестицій в аграрний сектор економіки на 35,3 %, яке відбулося за три місяці 2020 року, – це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років.

Таку динаміку можна було б пов’язати з карантинними обмеженнями, які запровадив уряд через пандемію коронавірусу COVID-19, але спад економіки пішов раніше пандемії, зазначив Захарчук.

"Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, в якій переважають принципи залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиційні заходи у сільському господарстві.

Як результат, у сільському господарстві, яке традиційно забезпечує близько 11-15% валової доданої вартості держави, накопичуються й поглиблюються численні проблеми.

Основні з них – нерозвиненість виробничої інвестиційної та інноваційної інфраструктури, надмірний знос основних засобів і відсутність умов їх відтворення, недостатня ліквідність інвестицій, невирішеність проблеми іпотеки, брак фінансування заходів з розвитку шляхової мережі на селі", - каже фахівець.

Для покращення інвестиційного забезпечення розвитку сільського господарства та економіки держави слід сконцентрувати зусилля на реалізації стратегічних та поточних заходів з підвищення ефективності діяльності агропідприємств та формування ними власних інвестиційних ресурсів, створенні дієвого механізму державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності сільськогосподарських товаровиробників, кардинальному покращенні стану їх кредитного забезпечення та урізноманітненні кредитних інструментів з метою залучення інвестицій в АПК України на довгостроковій основі, підсумував Захарчук.

Джерело: УНН

В Україні близько 40 тис. т вершкового масла виробляються «з повітря».

Про це заявив голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

Він пояснив як отримана така цифра на прикладі балансу витрат на виробництво 1 тонни масла.

«У 2016 році було вироблено 101 тис. т вершкового масла. Для цього мало піти 2,2 млн тонн молока. Сьогодні джерела для виробництва вершкового масла — це сирні продукти і сухе знежирене молоко. Якщо врахувати, що в минулому році було вироблено 48 тис. т сухого знежиреного молока і 70 тис. т сирних продуктів, то дефіцит молочної сировини для виробництва 101 тис. т масла становить 898 тис. т (близько 40% — ред.). Фактично 40 тис. т масла в Україні виробляється з повітря», — зазначив Чагаровський.

За його словами, фальсифікацією масла займаються маленькі приватні невідомі підприємства. Такі висновки були отримані в результаті рейдів Союзу молочних підприємств спільно з громадською організацією «Громадський контроль».

milkua.info за матеріалами agrotimes.net