Ринок живця, 40 -й тиждень: котирування укріплюються

01-жовт-2021

У кінці вересня ціни закупівлі підвищилися у середньому на 2%. Про таку цінову динаміку свідчать результати щотижневого моніторингу ситуації на ринку живця, який проводить Асоціація «Свинарі України».

Відповідно до очікувань операторів вітчизняного ринку свинини, ціни закупівлі минулого тижня мали позитивне коливання. Так, за результатами торгів минулої п’ятниці більшість товарних партій цього тижня реалізували на 0,5-1,25 грн/кг дорожче, ніж попереднього — за 48,5-50  грн/кг.  Тож середньоринкова позначка 39-го тижня додала 2% до минулотижневої та склала 49,3 грн/кг.

Вітчизняні постачальники свиней забійних кондицій констатують відносну стабільність обсягів пропозиції упродовж останніх кількох тижнів та, відповідно, їх реалізації. Водночас, оператори відзначають, «позачергові» запити на товарне поголів’я від нових та колишніх контрагентів, що свідчить про відсутність надлишків на ринку. З огляду на поточний рівень ринкової активності, на початку жовтня очікується звуження цінового діапазону до 49-50 грн/кг.

Більше новин
Державні свиноферми та конюшні віддадуть у приватний сектор
23-січ-2020

Непрофільні активи держкомпаній будуть віддані у приватний сектор. Про це написав Олексій Гончарук, прем'єр-міністр, на своїй сторінці у Facebook.

«Продаж активів держкомпаній дозволить підвищити ефективність підприємств державного сектору. Зараз до таких активів належать конюшні, свиноферми та інші. Вони заважають компаніям працювати, не приносять прибутків і створюють передумови для корупції», — вважає прем'єр-міністр.

Пан Гончарук заявив, що Кабмін намагатиметься ліквідувати корупційні ризики цих підприємств.

«Якщо говорити про питання інвестицій та держзакупівель, то я доручив Мінекономіки завершити роботу і фіналізувати пропозиції щодо підготовки державних замовлень на підприємства. Також акцентував, що Фонд державного майна України має вибудовувати наші спроможності для залучення інвестицій шляхом продажу приватним інвесторам тих об'єктів, які є збитковими та нестратегічними для країни», — додав посадовець.

agravery.com

Детальніше
Екологічні норми програми «Від ферми до виделки» призводять до стагнації виробництва молока в ЄС, – USDA
04-лип-2022

Відповідно до оцінки Міністерства сільського господарства США ( USDA), екологічні обмеження в Європейському Союзі призводять до «стагнації» виробництва молока в країнах ЄС.

Міністерство сільського господарства США вважає, що результатом введення екологічних норм в Європі стало те, що «пік» виробництва молока в блоці був досягнутий у 2020 році. USDA прогнозує виробництво коров’ячого молока в ЄС-27 на рівні 144,6 тонн у 2022 році, тобто зменшення на 434 тис. тонн порівняно з 2021 роком і на 836 тис. тонн менше, ніж  у 2020. Згідно з даними Міністерства сільського господарства США, кількість корів у ЄС-27 з 2016 року зменшилася більш ніж на 1,4 мільйона голів, включаючи втрату 800 тис. голів з 2019 року.  «Постійне щорічне збільшення продуктивності корів не може компенсувати це скорочення погодів’я».​

Запровадження ініціатив «Від ферми до виделки» та зміни, внесені до Спільної сільськогосподарської політики (CAP), ймовірно, погіршать ситуацію у 2023 році та в подальшому, передбачили на брифінгу керівника USDA.

“Експерти молочної промисловості ЄС очікують подальшого зниження виробництва молока в ЄС у 2023 році та після того, як нова CAP і супутні умови стратегії «Від ферми до столу» (F2F) вимагатимуть від молочних фермерів ЄС підлаштовувати свої системи виробництва у відповідності до нових правил”.​

«З точки зору політики, оскільки вплив Brexit і COVID-19 на європейські молочні ринки в основному позаду, реалізація нових ініціатив CAP і F2F у 2023 році домінуватиме в молочному секторі ЄС.  Посилення політики ЄС щодо навколишнього середовища та пом’якшення клімату лише посилює занепокоєння».​

Але це ще не всі погані новини для виробників молока.  У той час як виробництво коров’ячого молока скорочується, USDA відзначає збільшення виробництва продуктів, отриманих із козячого та овечого молока, зокрема сиру,   до яких прихильно ставляться споживачі.

Виробники коров’ячого молока відчувають тиск через посилений захист навколишнього середовища. При цьому очікується, що виробництво сиру цього року збільшиться завдяки зростанню споживання.  «Виробництво сиру є основним напрямком виробництва молокозаводів ЄС-27, і ця тенденція, як очікується, продовжиться, оскільки в останні роки з’явилося кілька нових сироварень, в основному для промислового виробництва моцарелли для харчової промисловості… Споживання сиру в ЄС продовжує зростати з року в рік і це буде тривати до кінця 2022 року, але сповільнюючими темпами через зростання цін», — повідомляє USDA.

Виробники в ЄС виграють від зацікавленості споживачів у сирах місцевого виробництва і тих, що захищені режимом зазначення походження товару (GI).  Ця тенденція «зростає сильніше», з «вищими прибутками як для переробників, так і для місцевих фермерів».

Однак через обмежені поставки сирого молока Міністерство сільського господарства США заявляє, що «це відбувається за рахунок виробництва вершкового масла, знежиреного сухого молока (СЗМ) і незбираного сухого молока (СНМ)».  Це, як продовжив урядовий орган США, призводить до скорочення експорту та внутрішнього споживання вершкового масла, СЗМ та СНМ, а також до зростання цін на ринку ЄС.

«Оскільки експерти молочної галузі очікують, що нова хвиля молочних фермерів покине цей сектор, основні гравці галузі вже зараз адаптують свої корпоративні плани та стратегії, пристосовуючись до нових реалій політики ЄС.  Наявні поставки молока перенаправляються на виробництво найбільш прибуткових та стратегічно цікавих продуктів для внутрішнього та експортного ринків».​

ІНФАГРО за матеріалами dairyreporter.com

Детальніше
ЗП 2194 щодо земельної децентралізації прийнято. Чому це важливо для молочарів?
30-квіт-2021

Прийнято історично важливий законопроект 2194, яким офіційно завершується процес земельної децентралізації та стартує  повноцінне розпорядження землями людей на місцях.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Чому для молочарів цей законопроект особливо важливий?

Прокоментували для delo.ua експерти та учасники Асоціації виробників молока.

Молочне скотарство напряму залежить від наявного у господарства земельного банку. Майже 70% щоденного раціону корів — грубі корми (сіно, сінаж і силос) — необхідно виростити та заготовити самостійно. Для молочної ферми середнього розміру на 500 корів необхідно щонайменше 1000 га (!) землі для виживання.

«В Асоціації виробників молока прогнозують, що зі стартом ринку землі на найближчі п’ять років суттєво скоротяться інвестиції у скотарство, адже, наприклад, витрати при будівництві комплексу на 500 корів становлять у середньому $ 5 млн інвестицій, повернення яких чекати не раніше 7−10 років. Скоротяться також витрати на ветпрепарати, насіннєвий матеріал тощо, а це вплине на технологічність і продуктивність ферм, тому що господарства акумулюватимуть кошти на купівлю землі», — зазначає Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ.

«Як саме запрацює земельна реформа, спрогнозувати важко. Ймовірно, будемо сприяти купівлі задля нас сільськогосподарської землі. Маємо намір скористатися переважним правом щодо викупу землі, яку зараз обробляємо та викуповувати по 100 га землі на наших працівників, а потім орендувати у них цю землю. Ми можемо позичити їм гроші для купівлі землі. Наші ресурси не безмежні, тим паче що потрібно продовжувати інвестувати у розвиток тваринництва. Тому слушно було би покупцям землі позичати гроші у банках», — пояснює свою позицію учасник АВМ та співвласник ТОВ «Кищенці» Кейс Хузінха.

Законопроектом також дозволяється:

  • Продавати чи здавати ділянки в оренду — ці питання вирішуватиме громада,
  • Уся виручка ітиме до місцевого бюджету, а це близько 4,5 млрд грн щороку,
  • Використання земель переходить під контроль громад,
  • Орендар стає перший у черзі на купівлю ділянки,
  • Громади самі домовлятимуться про межі між собою,
  • Держгеокадастр стає максимально дерегульованою сервісною організацією,
  • Парламент не погоджуватиме зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Законопроєкт 2194 закріплює переважне право орендарів на купівлю земельних ділянок. Тобто молочні ферми, як орендарі, отримають гарантії збереження необхідної кількості ріллі в обробітку та окупності вкладених у землю інвестицій. Тому Асоціація виробників молока вітає такі важливі кроки до звершення процесу земельної децентарлізації.

Однак галузь також очікує на прийняття законопроєктів № 3205 про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (інакше ті, хто працюють на землі, по суті, не матимуть ресурсів її зберегти), а також № 2195, котрий врегульовує продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

  • «Півтора року боротьби і 2194 — прийнято! Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
  • Я вітаю усіх, хто зі сподіваннями дивиться на реформи в Україні і розуміє, що земельна реформа — реальний показник змін на краще в нашій країні. Хто щоразу пам'ятає, що ця реформа — про права українців та громад, і не слухає маніпуляції чиновників, які дбають про свої особисті інтереси.
  • Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

«20 років люди на місцях і громади чекали на право повноцінно бути власниками своєї долі і самостійно приймати рішення щодо розвитку своїх територій. Сьогоднішнім голосуванням це право надано. Чекаємо якнайшвидше підписання Президентом даного законопроєкту, завершення земельної децентралізації та стартом повноцінного розпорядження землями людей на місцях».

Детальніше
Україна збільшила експорт всіх основних зернових, крім пшениці
02-вер-2021

З початку 2021/22 МР станом на 1 вересня експорт зернових з України досяг 8,63 млн т.

Про це свідчать дані Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Експорт зернових з початку сезону на 900 тис. т або 12% вище результату за аналогічний період минулого маркетингового року (7,73 млн т).

На звітну дату в розрізі зернових культур з України експортовано:

  • пшениці - 4,57 млн ​​т (на ▼ 384 тис. т або 8% нижче за аналогічний період 2020/21 МР);
  • ячменю - 2,76 млн т (▲ 610 тис. т, 28%);
  • жита - 12,5 тис. т (▲ 11,2 тис. т, в 9,6 раза);
  • кукурудзи - 1,26 млн т (▲ 661 тис. т, в 2 рази).

latifundist

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок