Аргентинські вчені зайнялися генетичним поліпшенням кормів для корів

Українські харчові продукти мають неабиякий попит на ринку ЄС. Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, передає кореспондент УНН.

"Продукцію тваринництва - м'ясо, у тому числі - м'ясо птиці, на ринок ЄС постачають сім українських компаній. Ще чотири - займаються експортом яєць і яєчних продуктів. Крім того, є понад 20 компаній які постачають рибу і рибну продукцію до Європи", - розповіла вона.

Постачання харчових продуктів за кордон здійснюють, переважно, великі компанії, уточнила Трофімцева.

"Великим виробникам простіше виходити на міжнародні ринки, ніж малим і середнім. Тому вони і з'являються там першими, прокладаючи шлях на міжнародні ринки іншим. У великого бізнесу переважно немає проблем із регулярним постачанням продукції за кордон, над чим ще треба працювати середнім та малим підприємствам", - каже вона.

На майбутнє - дрібні виробники мають всі шанси підкорити європейський ринок, вважає Трофімцева.

Сьогодні ЄС купує українські продукти охоче. Європейцям, серед іншого, цікаві нішеві продукти: м'ясо індика, перепілок тощо. А в Україні їх виробляє, переважно, малий бізнес, пояснила заступник міністра.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини у світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-те місце, а в ЄС — входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Однак найбільший виробник і експортер курятини “Миронівський хлібопродукт” запевняє, що в найближчий час він максимально наблизиться до обсягів світових гігантів Brasil Foods і Tyson. 

Джерело: УНН

Україна є одним з головних постачальників курячих продуктів в ЄС. Про це йдеться на сайті Європейської комісії, передає УНН.

Уточнюється, що ЄС купує в України дорогі види курятини. При цьому, на експорт європейці відправляють більш дешеве м'ясо птиці.

"ЄС імпортує продукти птахівництва високої вартості, включаючи грудинку й інші м'ясопродукти, в основному з Бразилії, Таїланду і України, у той час як ЄС експортує курячі продукти нижчої вартості", - йдеться в повідомленні.

Сьогодні Європейський Союз - один з найбільших у світі виробників м'яса птиці. Річний обсяг виробництва курятини країнами ЄС становить 14,5 млн тонн.

"Куряча галузь дає основу для розвитку птахівничого сектора, гарантуючи рівні умови для виробників в ЄС і забезпечуючи якість продукції, яка задовольняє очікування споживачів", - йдеться в повідомленні.

У списку найбільших виробників курятини Європа займає третє місце, поступаючись США і Бразилії.

"Птах вирощується у всіх державах-членах ЄС, але більше 70% м'яса птиці ЄС проводиться в шести країнах: Польщі, Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії та Італії", - йдеться в повідомленні.

Джерело: УНН

Американський стартап Perfect Day почав випускати синтетичне «молоко» для людей з непереносимістю лактози. На смак воно практично не відрізняється від натурального коров'ячого.

За даними Національної медичної бібліотеки США, у 65% населення планети знижена здатність перетравлювати лактозу.

Стартап заснували двоє молодих вчених, що займаються біомедичною інженерією.

Завданням було створити такий напій, який не тільки візуально був би схожий на молоко, але також мав би ідентичний смак і містив аналогічні поживні речовини.

Для приготування «молока» дослідники використовували 3D-принтер, ДНК корови і спеціальні дріжджі. При зброджуванні модифіковані дріжджі виробляють справжній молочний білок; казеїн і сироватку потім з'єднують з рослинними жирами і поживними речовинами, в результаті отримують «молоко», в якому немає лактози. Незважаючи на те, що в процесі приготування використовуються генномодифіковані дріжджі, таке «молоко» не є ГМО-продуктом, оскільки рідина попередньо проходить фільтрацію.

У продукті немає лактози, холестерину, стероїдів і антибіотиків. Також зберігати таке «молоко» можна довше, ніж звичайне.

agriculture.by

Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді скоротити фінансову допомогу сільськогосподарським товаровиробникам на 9%, або на 400 млн. гривень, до 4 млрд. гривень у проєкті державного бюджету на 2020 рік до 2-го читання порівняно з 1-м читанням.

Про це йдеться в опублікованому законопроєкті до 2-го читання про держбюджет на 2020 рік № 2000.

Згідно з ним, Кабмін також змінив назву державної програми зі «здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення» на «фінансову допомогу сільгосптоваровиробникам».

Крім того, порівняно із законопроєктом до 1-го читання витрати держбюджету скоротилися на функціонування інституту з підтримки і просування експорту на 10% до 45 млн. гривень, на організацію і регулювання діяльності установ у системі агропромислового комплексу та забезпечення діяльності Аграрного фонду — на 10% до 91,9 млн. гривень.

Загалом Кабмін скоротив фінансування Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського розвитку на 2020 рік на 19,8%, або на 4,4 млрд. гривень, до 17,95 млрд. гривень.

Як повідомлялося раніше, Кабінет Міністрів затвердив концептуальні напрями здешевлення кредитів виробникам сільськогосподарської продукції для купівлі землі.

Тим часом Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді запустити ринок сільгоспземель з 1 жовтня 2020 року.

Українські Новини