Експорт українського молока в п'ять разів перевищує імпорт

26-трав-2017

Україна в січні-квітні 2017 експортувала молока і вершків НЕ згущених на 1,6 млн дол. Про це повідомляє Державна фіскальна служба України, передає УНН.

Так, в Республіку Молдову було експортовано молока на 761 тис. дол., до Грузії - на 478 тис. дол., в Саудівську Аравію - на 233 тис. дол.

При цьому Імпорт України молока за чотири місяці поточного року склав 343 тис. дол.

За словами експерта О.Дорошенко, українські виробники постачають в ЄС більш якісну продукцію, ніж на внутрішній ринок.

Він також зазначив, що така тенденція спостерігається через низьку платоспроможність українських споживачів, і тому на внутрішній ринок виробники здешевлюють свою продукцію.

Джерело: unn.com.ua

Більше новин
В Україні 25 ОТГ не зареєстрували право на жодну земельну ділянку
01-вер-2020

В Україні 25 ОТГ не зареєстрували право на жодну із переданих їм земельних ділянок.

Про це повідомляє прес-служба Держгеокадастру.

«На виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 31 січня 2018 року № 60-р „Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад“, головними управліннями Держгеокадастру в областях здійснюється передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад», — йдеться в повідомленні.

Так, впродовж 2018/19 років головними управліннями відповідними наказами передано у комунальну власність 788 ОТГ земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1,7 млн гектарів. «За оперативною інформацією станом на 10 серпня 2020 року право комунальної власності зареєстровано на загальну площу 1,4 млн га (82% від загальної реєстрації)», — поінформували у Держгеокадастрі.

Зазначимо, що на території Вінницької області головними управліннями передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність 36 ОТГ, із яких 32 зареєстрували за собою право комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у повному обсязі (100%).

«На території Івано-Франківської області право комунальної власності зареєстрували за собою у 100%-му розмірі 23 ОТГ, а всього було передано земельні ділянки у комунальну власність 26 ОТГ», — додали у службі.

Взагалі не зареєстрували право комунальної власності на жодну земельну ділянку сільськогосподарського призначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у наступних об'єднаних територіальних громадах:

Волинська область (Боратинська ОТГ, Липинська ОТГ, Привітненська ОТГ, Війницька ОТГ, Гуто-Боровненська ОТГ);

Дніпропетровська область (Великомихайлівська сільська ОТГ, Покровська селищна ОТГ, Марганецька міська ОТГ, Чумаківська сільська ОТГ);

Закарпатська область (Вільховецька сільська ОТГ);

Київська область (Великодимерська та Калитянська ОТГ);

Одеська область (Дальницька сільська ОТГ);

Рівненська область (Повчанська та Підлозцівська ОТГ);

Тернопільська область (Товстенська сільська ОТГ, Купчинецька сільська ОТГ);

Хмельницькаа область (Ямпільська селищна ОТГ);

Черкаська область (Шевченківська сільська ОТГ, Канівська міська ОТГ, Леськівська сільська ОТГ, Русько-Полянська сільська ОТГ, Червонослобідська сільська ОТГ);

Чернівецька область (Клішковецька ОТГ).

«Вищезазначене призводить до неналежного обліку земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, зокрема відомостей про форму власності, що надходить автоматизовано в порядку обміну інформацією з Державним реєстром речових прав, та в подальшому невірного тлумачення розпорядників таких земельних ділянок», — підкреслюють у відомстві.

Детальніше
ЄС імпортує з України дорогі види курятини
29-бер-2019

Україна є одним з головних постачальників курячих продуктів в ЄС. Про це йдеться на сайті Європейської комісії, передає УНН.

Уточнюється, що ЄС купує в України дорогі види курятини. При цьому, на експорт європейці відправляють більш дешеве м'ясо птиці.

"ЄС імпортує продукти птахівництва високої вартості, включаючи грудинку й інші м'ясопродукти, в основному з Бразилії, Таїланду і України, у той час як ЄС експортує курячі продукти нижчої вартості", - йдеться в повідомленні.

Сьогодні Європейський Союз - один з найбільших у світі виробників м'яса птиці. Річний обсяг виробництва курятини країнами ЄС становить 14,5 млн тонн.

"Куряча галузь дає основу для розвитку птахівничого сектора, гарантуючи рівні умови для виробників в ЄС і забезпечуючи якість продукції, яка задовольняє очікування споживачів", - йдеться в повідомленні.

У списку найбільших виробників курятини Європа займає третє місце, поступаючись США і Бразилії.

"Птах вирощується у всіх державах-членах ЄС, але більше 70% м'яса птиці ЄС проводиться в шести країнах: Польщі, Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії та Італії", - йдеться в повідомленні.

Джерело: УНН

Детальніше
Агропорт і FAO обговорили проблеми клімату
21-бер-2017

20 березня 2017 року за ініціативою організаторів Всеукраїнського форуму з розвитку фермерства в Україні АГРОПОРТ 2017, за участю Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства природи України та Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації відбувся круглий стіл: «Змінюється клімат – змінюється сільське господарство: орієнтація на Цілі сталого розвитку».

 В ході активної дискусії з представниками науки, агрохолдингів, бізнесу, громадськості, міжнародних організацій та представників ЗМІ, обговорювалися наступні теми:

  • Реальні загрози зміни клімату в Україні та шляхи їх вирішення
  • Залучення експертизи та технічної допомоги FAO в український АПК
  • Державна підтримка, соціальна відповідальність і приватно-державне партнерство в нових умовах
  • Агропорт 2017 - підтримка фермерів та їх інформаційне забезпечення в умовах зміни клімату

 Спікерами круглого столу стали:

  • Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції
  • Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України
  • Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO)
  • Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації
  • Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine
  • Джон Шморгун, президент AgroGeneration
  • Олена Березовська, президент ГО «Органічна Україна»
  • Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна
  • Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок».

Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO):

«Зміна клімату позначається на всіх аспектах сільськогосподарської діяльності і безпосередньо впливає на продовольчу безпеку кожної країни, і Україна не є винятком. На прохання Міністерства АПК і в тісній кооперації з Мінприроди та іншими зацікавленими організаціями FAO сприятиме в розробці національної стратегії з адаптації до змін клімату. Більш того, через цілий ряд діючих і запланованих проектів будемо просувати концепцію Climate Smart Agriculture - сільського господарства, стійкого до змін клімату. Це включає в себе синергію економічних чинників з адаптаційними і пом'якшуючими заходами і зменшенням емісій парникових газів».

 Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України:

«Проблема зміни клімату несе ризики для всіх без винятку життєво важливих умов, в яких знаходиться населення, в тому числі і для сільського господарства. Міністерством природи спільно з Міністерством АПК розроблено план реалізації Концепції та передбачені спеціальні дотації. Однак, в даному випадку важливо визначити роль кожного регіону України в цій роботі. Що повинні зробити самі регіони, з огляду на специфіку їх природно-географічних особливостей. Над цими питаннями працює також міжвідомча комісія з проблем зміни клімату. Варто відзначити, що важливим моментом є яка політика ведеться кожною державою по цій проблемі. У 2015 році всі країни ООН прийняли Паризьку угоду, яка передбачає збільшення спільних зусиль для попередження підвищення глобальної температури та інших показників зміни клімату на планеті. Історія не знає ще таких угод на такому рівні, які б настільки швидко вступили в силу і були підтримані всіма державами в найкоротші терміни. Україна була однією з перших, хто ратифікував цю угоду. Якщо тероризм вважається проблемою номер один у всьому світі, то проблема зміни клімату відразу за нею».

Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine:

«Carlsberg – соціально відповідальна компанія, яка в своїй діяльності є прикладом раціонального використання природних ресурсів на всіх світових ринках, де веде свою діяльність. Наприклад, проект, який зараз реалізований в Китаї, дозволить використовувати до 30% сонячної енергії, як альтернативу традиційним джерелам енергії та зменшити викиди CO2 в атмосферу. На наших виробництвах в Індії впроваджено комплексну систему очищення води, що дозволяє повторно використовувати даний ресурс в технічних цілях, оскільки Індія впритул зіткнулася з проблемою нестачі води. Ці напрацювання ми в майбутньому зможемо використовувати і в інших країнах. Також, на глобальному рівні ми розробляємо пляшку, що здатна біологічно руйнуватися та повністю складається з целюлози. В Україні Carlsberg Ukraine впроваджує безліч передових технологій з енергоефективності та очищення стічних вод, використовує біогаз, зворотну скляну тару і активно підтримує роздільний збір відходів. Все виробництво в нашій компанії сертифіковане і відповідає світовим стандартам якості, безпеки праці і захисту навколишнього середовища. Для нас, як для кінцевої ланки в ланцюжку переробки і доданої вартості, від пивоварного ячменю на полі до якісного продукту в келиху споживача, украй важлива якість сільськогосподарської сировини і води, які безпосередньо залежать від кліматичних умов і стану екосистеми».

 

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції:

«Спілкуючись безпосередньо з виробниками сільськогосподарської продукції, ми бачимо багато практичних аспектів, де можна вже зараз без реальних втрат вплинути на загальну картину і якщо не усунути її, то, принаймі, пом'якшити наслідки (не розумію речення можливо усунути їх (наслідки). Необхідний більш глобальний підхід до менеджменту, який буде відповідально підходити до кожного питання, що стосується прогнозів і тих заходів, які необхідні зараз в галузі. Проблема зміни клімату вже безпосередньо торкнулася і вітчизняних виробників меду, і рослинників, і тваринників. До систем обробки і зрошення ґрунтів зараз підвищена увага саме в силу цих проблем. Якщо ми ставимо собі за мету інтеграцію в європейський простір, то без вирішення цих викликів наш виробник далеко не піде».

Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації:

«Для нас, як для представників місцевої влади, важливо, щоб рішення, які приймаються на високому міжнародному рівні і на рівні нашого уряду, працювали в регіонах. У нас в області є багато прикладів того, як дбайливо і грамотно наші виробники вирішують проблеми, які ми сьогодні обговорюємо. В силу природно-географічної специфіки області, важливо розуміти зміни в кожному куточку нашого краю. У нас є невикористовуванні ділянки землі, які за певних умов можуть давати якісну продукцію. Це теж певний стимул, щоб впроваджувати нові технології і враховувати специфіку клімату. Підвищення середньої температури, зміна показників опадів і зміна посівного календаря - це те, з чим наш виробник сільській продукції стикається постійно. Якщо кілька років тому ще ніхто не думав у нас вирощувати соняшник або сою, то зараз обсяги вирощування цих культур ростуть з кожним роком. Не всі господарства можуть собі дозволити вести сучасні метеорологічні дослідження. У нас багато невеликих господарств, які практично вручну ведуть запис метеорологічних показників, щоб реагувати вчасно на зміни погоди і клімату. Своєчасне інформування і метеорологічна допомога – одні з найбільш актуальних проблем, які необхідно вирішувати спільно з агровиробниками».

 Олена Березовська, Президент ГО «Органічна Україна»:

«Органічне виробництво в Україні – це можливість сформувати в нашій державі адаптоване стале сільське господарство. Що стосується економіки, яка лежить в основі будь-якого господарювання, то можна сміливо стверджувати про те, що попит на нашу органічну продукцію сформований споживачем через свідоме рішення вживання здорового продукту і дозволяє Україні зайняти одну з лідируючих позицій в Європі по виробництву органіки. Я пропоную вирішувати проблеми в практичній площині, оскільки вплив клімату і адаптація виробництва продукції - це зрозумілі практичні речі, з якими кожен виробник стикається щодня. Органічне виробництво передбачає біорізноманіття, що дозволяє сформувати сильне господарство, яке саме по собі стає адаптивним. При повному збереженні природи і всіх ресурсів, органічне виробництво в Україні може давати високі врожаї, використовуючи високотехнологічні підходи».

Джон Шморгун, президент Agrogeneration:

«Ми всі: агровиробники і агрохолдинги зараз хвилюємося і про вологість грунту, і про ерозії, тому для нас зараз актуальним є проект, спільний з ФАО, який дозволяє зберігати лісосмуги. Він стартує в Харкові і ще в декількох регіонах. У зв'язку із зміною в клімату, ми також проводимо сівозміну. Якщо дотримуватися правильної сівозміни – вирощування соняшнику не завдає шкоди грунту, незважаючи на антирекламу, яка сьогодні так популярна. В Україні процеси зрошення вимагають серйозного інвестування. І залучення цих інвестицій безпосередньо залежить від договорів на оренду землі. Якщо договір оренди підписаний на 10-15 років - ці інвестиції не окупляться. Тому питання зняття мораторію на землю зараз актуальне як ніколи».

 Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна:

«Проведення подібних круглих столів і відкрите обговорення таких ключових питань, як вплив змін клімату на сільське господарство, для нас, як організаторів форуму, дає можливість ще і ще раз стимулювати і органи державної влади, і органи місцевого управління звернути увагу на нагальні проблеми фермерів. Рух від загального до конкретного, в даному випадку – виправдано. Ми тут зібралися не для того, щоб вимовляти гучні слова і обговорювати очевидні речі. Спілкуючись з дня в день з фермерами, ми розуміємо, що в наших силах підняти зараз ці питання і реально вплинути на прийняття тих чи інших рішень і в агрогалузі, і в законотворчості, яке стосується цих проблем.  За результатами зустрічі Міністерство АПК вже оцінює можливість створення внутрішньої робочої групи, а FAO підтвердило можливість участі в її роботі.

Ми ж, в свою чергу, маємо намір продовжити діалог в подібному форматі на місцях і наступна зустріч відбудеться у Львові 27-29 квітня, де зберуться в більш розширеному форматі експерти і безпосередньо виробники, і ми запрошуємо всіх до співпраці та сподіваємося отримати конкретні практичні поради, які дозволять мінімізувати вплив змін клімату.»

Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок»:

«Виклики, про які ми сьогодні говоримо: і продовольча безпека, і зміни клімату, за своєю суттю, такі ж, як і енергетична безпека, про яку ми вже не перший рік говоримо. За допомогою дизайну ми можемо, шляхом всім зрозумілою інфографіки, спілкуватися без мовного бар'єру з усім світом Хочемо ми - чи не хочемо, але просвітницька робота несе в собі основну мету: зміна свідомості людей, яка б перешкоджала самознищенню людства. З 1991 року ми піднімаємо проблему екологічних плакатів, і на сьогоднішній день Україна має найбільшу колекцію робіт цієї тематики в світі. Це якраз те, чим ми можемо впливати на свідомість людей, щоб кожен через емоцію задумався над майбутнім своїх поколінь».


Західно-українська сесія Climate Smart Agroforum відбудеться 28 квітня 2017 в рамках другого дня Міжнародного форуму AGROPORT West Lviv на території львівського аеропорту. Детальна інформація буде опублікована на сайті: www.agroport.ua

Координатор: Дарина Щербина daria@agroport.ua / (+38 050) 301-66-47, (+38 057) 766-55-43

Детальніше
17 квітня 2018 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №4 (92), квітень 2018
17-квіт-2018

Харчова біобезпека є одним з найвищих пріоритетів для виробників продукції тваринництва і птахівництва в усьому світі. В умовах швидкого зростання народонаселення на планеті і істотного збільшення виробництва продуктів харчування тваринного походження, питання харчової безпеки займають одне з ключових місць. Споживачі вимагають все більше інформації про те, що вони їдять, і з чого ці продукти харчування виробленні.

У цьому номері ми продовжуємо висвітлювати тему використання екологічно чистих, безпечних лікувально-профілактичних засобів, кормових, біологічно-активних добавок для сільськогосподарських тварин та птиці, які покращують імунний стан стада, зміцнюють здоров'я і контролюють патогенну мікрофлору. Цікава в цьому сенсі перша стаття в блоці «Кормовиробництво» - «Сила мультібіотіка проти мікотоксинів», де автори розповідають про інноваційний продукт Biolex® MB40, його дію і корисні властивості.

Стосовно питань біологічної та економічної ефективності селену в тваринництві та птахівництві написані і вийшли в світ вже сотні публікацій, статей і монографій. Всім ясно - органічний селен затребуваний ринком, питання тільки в тому, які форми найбільш ефективні, а їх на ринку чимало. «Але процес вдосконалення нескінченний, і ми вже підійшли до вершини цієї піраміди, випустивши на сьогоднішній момент найефективнішу, на нашу думку, форму органічного селену – Селіссео». Що таке Селіссео? Відповідь на це питання на стор. 10-11.

Викльовування пір'я і канібалізм несучок залишаються серйозною економічною проблемою для яєчного напрямку в птахівництві. До того ж серйозно страждає якість тушки. Ніхто з нас не хотів би купити в магазині некрасиву тушку, понівечену іншими птахами .... Є думка, що збільшення випадків викльовування оперення пов'язане зі збільшенням введення в раціон несучок рослинних джерел протеїнів. Чи так це? Результати досліджень і думка вчених - на стор. 16-17.

Як контролювати сальмонельоз у свиней в господарстві? В даний час найбільш поширеними методами контролю сальмонельозу свиней є специфічна імунопрофілактика і метафілактика. Детально - на стор. 31-32.

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок