В Україні 25 ОТГ не зареєстрували право на жодну земельну ділянку

Наразі Німеччині довелося зіткнутися з першими спалахами африканської чуми свиней (АЧС) серед свійських свиней і звідси актуальне питання — чи зможе країна взяти поширення захворювання під контроль. Редактор Pig Progress Вінсент тер Бік наводить 7 причин, чому «битва ще не виграна».

1. Децентралізована координація

Якщо в деяких країнах існує сильна централізована координація боротьби з африканською чумою свиней (АЧС), то в Німеччині основна відповідальність лежить на окремих землях, які мають відносну незалежність. Оскільки АЧС досі була проблемою для двох прикордонних земель (Бранденбург і Саксонія), це означає, що боротьба ведеться відповідальними органами в цих двох землях. Саме на території цих регіонів зафіксували спалахи АЧС на фермах, і саме вони відповідають за будівництво прикордонних парканів. Крім того, окремі райони також відіграють певну роль в реалізації нормативних актів, в результаті чого лінія відповідальності має гібридний характер.

Як приклад можна привести труднощі з встановленням обов'язкових рекомендацій про утримання всіх свиней в приміщенні в разі загрози АЧС. Наразі існує нагальна рекомендація тримати свиней в приміщенні, але одна ферма змогла отримати виняток, звернувшись до суду, щоб захистити своє право на утримання тварин на вулиці.

2. Не всі мисливці — професіонали

Полювання є національною традицією в Німеччині. Деякі займаються цим професійно, інші — більше для відпочинку. У сезон полювання 2019-2020-их років тільки в землі Бранденбург співтовариство мисливців вполювало 100 тис. диких свиней. Зараз, перед обличчям серйозної загрози здоров'ю необхідне суворе виконання планів з залученням професійних мисливців, які володіють експертними навичками та обладнанням на професійному рівні. Нинішня гібридна система досить складна і не кожен мисливець готовий відповідати цим вимогам. Крім того, наразі у мисливців мало стимулів для полювання на диких свиней — вони не можуть продати м'ясо, а після відстрілу тварини потрібно оформити досить багато документів. Крім того, ще належить розробити довгострокову професійну стратегію управління дикою природою.

3. Захисники природи можуть бути досить різкими

Берлін знаходиться не так далеко від району, зараженого АЧС. У столиці проживає відносно велика кількість громадян, які голосують за «зелених» і мають свою думку про те, як слід чинити з дикою природою. Незважаючи на те, що підхід до відстрілу диких свиней у інфікованих зонах може захистити інших тварин загалом, це рішення може не сподобатися тим, хто хоче захистити життя тварин і може стати причиною протесту. Не допомагає і той факт, що тепер (органічні) ферми доведеться депопулювати через присутність АЧС.

4. Вакцина поки недоступна

Німеччина щойно приєдналася до числа країн, яким належить навчитися жити з вірусом АЧС, поки одна або кілька вакцин не з'являться на ринку. По всьому світу реалізують ініціативи з розробки вакцини проти АЧС, але ще жодна не готова. Нещодавно в німецькій газеті один з провідних німецьких експертів підтвердила, що робота над вакциною ведеться, але до її завершення ще кілька років.

5. У червні зафіксували пік повідомлень

Незважаючи на те, що вірус не поширився глибоко географічно, число заражених свиней в червні значно зросло. Зазвичай в літній період кількість спалахів захворювання серед кабанів йде на спад, щоб знову піднятися в зимові місяці, оскільки захворювання «процвітає» в більш холодних умовах. Судячи зі звітів Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ), в червні 2021 року спостерігали значне зростання  — до 261 випадку, що є незвичайним сплеском. Це може бути пов'язано з посиленням нагляду або нещодавньою зміною структури звітності в МЕБ. Липневі дані, швидше за все, підтвердять тенденцію або покажуть, що це був лише одиничний пік.

6. Боротьба має вестися в 6 зонах

Одна з основних відмінностей між спалахами в Бельгії і Чехії полягає в тому, що в цих країнах завдання полягало в тому, щоб знищити вірус тільки в одній зоні. У Німеччині ж наразі треба концентруватися як мінімум на шести різних зонах. П’ять з них знаходяться на землі Бранденбург, шоста — на землі Саксонія. Іншими словами: перед німцями стоїть завдання в 6 разів більше, ніж перед Бельгією або Чехією.

7. У Польщі ситуація не під контролем

Однак найбільшу тривогу викликає ситуація на польському боці кордону. Поширення захворювання в Західній Польщі, схоже, не зупинити: спалахи продовжують з'являтися в різних географічних напрямках, в тому числі вздовж кордону з Німеччиною. У середині липня в Західній Польщі з моменту першого спалаху в листопаді 2019 року зареєстрували 5203 інфікованих тварини. Як і кожне літо збільшується кількість повідомлень про випадки захворювання і на фермах — деякі годують сіном з полів, яке може бути контаміноване вірусом. До сих пір тільки в 2021 році в Польщі виявили 24 інфікованих господарства. До сих пір Польща не вирішила встановити постійний паркан на своєму боці прикордонних річок, щоб подвоїти захист.

Поки вірус продовжує процвітати в Польщі, Німеччина може робити все необхідне, щоб тримати ситуацію під контролем. Однак достатньо однієї людини, що безвідповідально ставиться до біобезпеки, однієї мухи з крапелькою крові на лапках або однієї дикої свині, якій вдасться знайти дірку в паркані,— і «цирк» почнеться знову.

Позитивний погляд на довгострокову перспективу

Бельгія і Чеська Республіка показали, що при правильній реалізації можна контролювати спалахи АЧС. Незважаючи на те, що завдання Німеччини набагато складніше, ці дві країни показали шлях вперед і продемонстрували, що викорінення можливо. Якщо вони змогли це зробити, то і Німеччина зможе.

pigprogress.net

Серед галузей тваринництва в Україні наразі найкраще розвивається птахівництво. Поголів’я інших видів тварин скорочується, повідомляє Kurkul.com з посиланням на Державну службу статистики України.

Станом на 1 липня в країні налічувалось близько 253,6 млн. голів птиці. Це на 2,9% більше, ніж станом на початок липня 2018 року.

Хоча скорочення поголів’я свиней в Україні не припинилось, воно суттєво уповільнилось. Так, зараз вітчизняні промислові господарства та населення вирощують 6,4 млн. свиней, що на 0,4% менше, ніж 1 липня минулого року. Утім, варто зазначити, що чисельність свиней на промислових підприємствах поступово зростає, а низхідний рух у загальній статистиці спостерігається через скорочення поголів’я в особистих селянських господарствах.

Кількість ВРХ, утримуваної в Україні також скоротилась – на 4,1% до 3,7 млн. голів. Що ж до малої рогатої худоби, то овець та кіз поменшало на 3,5%, порівняно з початком липня 2018 року. Зараз у вітчизняних промислових підприємствах та особистих селянських господарствах нараховується 1,6 млн. цих тварин.

Зростання частки якісного молока — один із показників, який демонструє стабільність уже впродовж десяти років. Не дивлячись на скорочення виробництва, з року в рік на переробні підприємства надходить дедалі більше сировини ґатунком «екстра» — як у відносних, так і у фактичних величинах. За підсумками І кварталу, у структурі зданого на переробку молока, вперше за історію незалежної України, частка екстраґатунку найбільша.

З усього об'єму молока (644,7 тис. т.), яке впродовж першого кварталу 2020р. надійшло на переробку від молочно-товарних ферм, 35,9% (а це 231,3 тис. т) — екстраґатунок. Динаміка обнадіює, адже частка «екстра» демонструє стрімкий щоквартальний ріст. Так, за перший квартал поточного року його здано на 38,5% більше, ніж в аналогічний період минулого року (+64,3 тис. т.).

Нарощування об'ємів виробництва відбувалось за рахунок скорочення частки інших, більш низьких ґатунків, головним чином — вищого. Так, його надходження склало 215,9 тис. т., що на 13,4% менше, ніж минулого року.

Скоротилося, проте несуттєво, надходження першого ґатунку: 190,3 тис. т. (-2,6%).

Найбільш істотно скоротилася частка другого ґатунку: на 76%, до 5,2 тис. т. Таке падіння зумовлено активним скороченням поголів'я у минулому році, адже позбувалися корів насамперед низькоефективні ферми.

Підсумки першого кварталу доводять, що карантин та перестороги виробників щодо ризику наростання кризи у молочній галузі можуть мати і позитивні сторони. Так, господарства посилюють заходи, спрямовані на підвищення якості і безпечності молока-сировини. Відтак, уперше за всю історію у структурі «промислового» молока, зданого на переробку, лідирує екстраґатунок.

Структура якісного молока, яке надійшло на переробку від молочно-товарних ферм у І кв. 2020

Аналітичний відділ АВМ за даними ДССУ

В аграрний сектор України найбільше прямих інвестицій надходить з Кіпру, Британських Віргінських островів, з Німеччини, Данії та Польщі.

Про це повідомила прес-служба Державної служби статистики України.

Статистичні дані свідчать про те, що Кіпр за 2018 рік вклав в сільське господарство України $137,5 млн, Британські Віргінські острови — $85,2 млн, Німеччина — $80,7 млн, Данія — $53,3 млн, а Польща — $31 млн.

Загальний акціонерний капітал сільського, лісового і рибного господарства України склав $560,9 млн, тобто з 2017 року знизився на 3%. Це сталося за рахунок спаду в тваринницькому секторі, де обсяг інвестицій зменшився на 6,2% до $62,7 млн.

Однак, прямі інвестиції у вирощування однорічних культур зросли на 0,5% до $297, 3 млн, а багаторічних — на 5,2% до $20,5 млн.

Найменше інвестицій українські аграрії отримали з Литви ($33 тис.), Люксембургу ($65 тис.) і Білорусі ($70,6 тис.).

milkua.info